Рішення № 134156692, 17.02.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3984/25

Провадження № 2/626/347/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.02.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Дудченка В.О.,

за участю секретаря - Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлана Володимирівна про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлана Володимирівна про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом в якому просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в сумі 274 153 (двісті сімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 02 коп.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, адреса місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в розмірі 274 153 (двісті сімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 02 коп.;

- стягнути судові витрати на оплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті батька ОСОБА_2 відкрилась спадщина, вона в установлений законом строк звернулась до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.05.2025 року на частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В квартирі, яку вона отримала у спадщину після смерті батька, почала робити генеральне прибирання, та виявила ще спадкове майно, а саме документи які підтверджують про не отримання за життя батьком нарахованої, але не виплаченої пенсії на підставі рішень суду. Зокрема рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року № 520/5459/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022. м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під, 2 пов.) провести з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 12.05.2021 року №100/15364 (вих.№33/41-60) з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач по справі добровільно виконав рішення суду частково та здійснив ОСОБА_2 перерахунок пенсії та почав виплату основного розміру пенсії на підставі рішення суду. При цьому заборгованість яка виникла у період з грудня 2019 року по червень 2023 року відповідачем спадкодавцю не виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №100 15364 від 26.06.2023 року пенсіонера ОСОБА_2 , який був здійснений з квітня 2019 року по червень 2023 року та розмір заборгованості по пенсії відповідно до вказаного розрахунку становив 200 136,07 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду Харківської області від 27 червня 2024 року справа №520/1950/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 з 01.07.2021, з урахування раніше визначених сум. Відповідач по справі добровільно виконав рішення суду частково та здійснив ОСОБА_2 перерахунок пенсії та почав виплату основного розміру пенсії на підставі рішення суду. При цьому заборгованість яка виникла у період з липня 2021 року по серпень 2024 року відповідачем спадкодавцю не виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №100 15364 від 07.08.2024 року пенсіонера ОСОБА_2 , який був здійснений з липня 2021 року по серпень 2024 року та розмір заборгованості по пенсії відповідно до вказаного розрахунку становив 74016,95 грн. Загальний розмір заборгованості за вищевказаними судовими рішеннями становить 274 153 (двісті сімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 02 коп. (200136,07 грн + 74016,95 грн = 274 153,02 грн). Приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. постановою «Про відмову у вчиненні нотаріальних дій» від 26.09.2025 №213/02-31 відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошову суму, оскільки такі виплати не нараховано відділом з питань виплати пенсії військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 . Але вона вважає, що має право на отримання вказаної вище суми у спадщину, оскільки суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень і в даному випадку відповідач навмисно вводить нотаріуса в оману. Її батько ОСОБА_2 за життя набув право власності на вказану пенсію, що підтверджується рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року №520/5459/23 та від 27.06.2024 року №520/1950/24 та відповідними розрахунками, але не з його вини, а у зв`язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі рішень суду в добровільному порядку, не встиг за життя отримати належну нараховану йому пенсію на підставі судових рішень. Отже внаслідок смерті батька, відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а саме майнові права на особисте майно та пенсійні кошти.

Рух справи

Ухвалою від 22.12.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, витребувано докази у відповідача та третьої особи.

Ухвалою від 22.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 17.01.2025 року.

Заяви по суті справи та клопотання

Від відповідача по справі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву в якому просять відмовити в задоволенні позову та справу просять розглядати за їх відсутності.

Зокрема вказують, що в даному випадку необхідно відмежувати ситуацію при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за якими члени сім`ї вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за якими спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Суми неодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечують пенсію у разі втрати годувальника, або члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Заборгованість щодо виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до закону №2262 відсутня, тому для застосування статті 61 Закону №2262 немає підстав.

Органами Пенсійного фонду України ведеться Реєстр з метою систематизації та упорядкування судових рішень. До реєстру, у разі смерті стягувача, вноситься інформація про його дату смерті, а також прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП або його серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв`язку зі смертю стягувача. Станом на звітну дату рішення суду щодо зміни стягувача по справам до головного управління не надходило. Оскільки позивач не є стороною в судовому рішенні по вказаній справі, вносити зміни до Реєстру підстави відсутні.

Від позивача по справі ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій просить задовольнити її позовні вимоги, а також зазначає наступне.

По-перше позивач звертає увагу суд, що нею не заявляються позовні вимоги щодо перерахунку чи призначення певних виплат, які належали її спадкодавцю за життя, зміст її позовних вимог свідчить про визнання права власності в порядку спадкування на заборгованість по пенсії спадкодавця ОСОБА_2 , яка нарахована на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду №550/1950/23, 520/5459/24, але не була виплачена ОСОБА_2 за його життя пенсійними органами.

По-друге відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Вона зверталась до пенсійних органів в порядку статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протягом шести місяців для отримання недоотриманої пенсії батька, але отримала відмову оскільки не є членом сім`ї зазначеним у ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже вказана пенсія увійшла до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

По-третє в даному випадку позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат. Вона мотивує позовну заяву порушенням приписів цивільного законодавства та права власності на успадковані кошти. Предметом позовних вимог є визнання права власності на спадкове майно та стягнення коштів з відповідача, які не отримані спадкодавцем за життя як пенсія, що ввійшли до складу спадщини. Вказані вимоги є майновими. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.

Від позивача по справі ОСОБА_1 разом з позовом надійшла заяву в якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує та на їх задоволенні наполягає.

Третя особа приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлана Володимирівна в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не подала, пояснень третьої особи щодо справи суду не направляла, на виконання ухвали про витребування доказів надала копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, при цьому у справі достатньо наявних матеріалів для її розгляду та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Позиція суду

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 .

Родинний зв`язок ОСОБА_1 із батьком ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про її народження серія НОМЕР_3 , в якому зазначено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 .

Зміна прізвища позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується: Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 27.05.2025 року; копією свідоцтва про розірвання шлюбу 23.06.1995 року з ОСОБА_7 , серія НОМЕР_4 та свідоцтвом про одруження 25.08.2004 року з ОСОБА_8 , серія НОМЕР_5 .

Після смерті батька позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відкрилась спадщина, вона в установлений законом строк звернулась до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та отримала ряд свідоцтв про право на спадщину за законом на майно батька.

ОСОБА_2 отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зокрема рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року № 520/5459/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022. м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під, 2 пов.) провести з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 12.05.2021 року №100/15364 (вих.№33/41-60) з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому заборгованість яка виникла у період з грудня 2019 року по червень 2023 року відповідачем спадкодавцю не виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №100 15364 від 26.06.2023 року пенсіонера ОСОБА_2 , який був здійснений з квітня 2019 року по червень 2023 року та розмір заборгованості по пенсії відповідно до вказаного розрахунку становив 200 136,07 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду Харківської області від 27 червня 2024 року справа №520/1950/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 з 01.07.2021, з урахування раніше визначених сум.

При цьому заборгованість яка виникла у період з липня 2021 року по серпень 2024 року відповідачем спадкодавцю не виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №100 15364 від 07.08.2024 року пенсіонера ОСОБА_2 , який був здійснений з липня 2021 року по серпень 2024 року та розмір заборгованості по пенсії відповідно до вказаного розрахунку становив 74016,95 грн.

Загальний розмір заборгованості за вищевказаними судовими рішеннями становить 274 153 (двісті сімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 02 коп. (200136,07 грн + 74016,95 грн = 274 153,02 грн).

В подальшому 26.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. для прийняття спадщини, а саме нарахованої, але не виплаченої на підставі рішень суду спадкодавцю ОСОБА_2 пенсії (грошової суми, яка нарахована відділом з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області).

Приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. постановою «Про відмову у вчиненні нотаріальних дій» від 26.09.2025 №213/02-31 відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошову суму, оскільки такі виплати не нараховано відділом з питань виплати пенсії військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 .

В постанові приватний нотаріус зазначив, що в процесі розгляду нею, нотаріусом, було перевірено такі документи:

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 , заведено спадкова справа №110/2024, спадкоємицею є дочка померлого ОСОБА_1 . Згідно відповіді відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.06.2025 року №2000-0408-8/85122 ОСОБА_2 , як отримувач страхових виплат в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, не значиться. Згідно цієї ж відповіді успадкування невиплачених коштів не передбачено.

Позивач вважає, що має право на отримання вказаної вище суми у спадщину, оскільки суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень і в даному випадку відповідач навмисно вводить нотаріуса в оману. ЇЇ батько ОСОБА_2 за життя набув право власності на вказану пенсію, що підтверджується рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року №520/5459/23 та від 27.06.2024 року №520/1950/24 та відповідними розрахунками, але не з його вини, а у зв`язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі рішень суду в добровільному порядку, не встиг за життя отримати належну нараховану йому пенсію на підставі судових рішень. Отже внаслідок смерті батька, відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а саме майнові права на особисте майно та пенсійні кошти.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 , як спадкоємиць свого батька ОСОБА_2 , у визначений законом шестимісячний строк, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та отримала ряд Свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до копії спадкової справи вона є єдиним спадкоємцем після смерті батька, оскільки друга його дочка спадкодавця ОСОБА_9 відмовилась від прийняття спадщини на підставі заяви від 08.05.2025 року.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

ОСОБА_1 зверталась до пенсійних органів в порядку статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протягом шести місяців для отримання недоотриманої пенсії батька, але отримала відмову оскільки не є членом сім`ї зазначеним у ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже вказана пенсія увійшла до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Також суд звертає увагу, що норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

В даному випадку відповідачем не включена заборгованість по пенсії спадкодавця ОСОБА_2 до складу спадщини, у зв`язку з чим не надано розрахунок заборгованості з виплати пенсії до нотаріуса, на отримання якої згідно з рішеннями суду мав право спадкодавець.

Застосування до спірних правовідносин Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є помилковим, оскільки позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Крім того норми статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не можуть бути прийняті до уваги, так як прямо суперечать статті 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання.

Відповідно ж до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином, обов`язковою підставою для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є наявність реальних та достатніх перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 04.06.2025 розрахунку недоотриманої пенсії на запит нотаріуса не надало, посилаючись у відповіді, що успадкування невиплачених коштів не передбачено.

Відповідно до п.4.12,4.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За таких обставин, суд вважає, що ненадання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області приватному нотаріусу Момот С.В., у якої знаходиться спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 , поза розумним сумнівом перешкоджає видачі нотаріусом позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні усі необхідні документи для визначення складу спадкового майна.

При цьому заборгованість яка виникла у період з грудня 2019 року по червень 2023 року відповідачем спадкодавцю не виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №100 15364 від 26.06.2023 року пенсіонера ОСОБА_2 , який був здійснений з квітня 2019 року по червень 2023 року та розмір заборгованості по пенсії відповідно до вказаного розрахунку становив 200 136,07 грн та заборгованість яка виникла у період з липня 2021 року по серпень 2024 року відповідачем також спадкодавцю не виплачена, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №100 15364 від 07.08.2024 року пенсіонера ОСОБА_2 , який був здійснений з липня 2021 року по серпень 2024 року та розмір заборгованості по пенсії відповідно до вказаного розрахунку становив 74016,95 грн.

У зв`язку з викладеним, наявні підстави для захисту спадкових прав позивача у судовому порядку та визнання за позивачем права власності на недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію в порядку спадкування за законом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суту за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи і законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

В даному випадку позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат. Позивач мотивує позовну заяву порушенням приписів цивільного законодавства та права власності на успадковані кошти. Предметом позовних вимог є визнання права власності на спадкове майно та стягнення коштів з відповідача, які не отримані спадкодавцем за життя як пенсія, що ввійшли до складу спадщини. Вказані вимоги є майновими. Тому даний спір розглядається за правилами цивільного судочинства.

Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з викладеним, наявні підстави для захисту спадкових прав позивача у судовому порядку та визнання за ОСОБА_1 права власності на недоотриману за життя батьком ОСОБА_2 пенсію в порядку спадкування за законом.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Розподіл судових витрат

В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2741,53 грн 50 коп.

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1227 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлана Володимирівна про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в сумі 274 153 (двісті сімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 02 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, адреса місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в розмірі 274 153 (двісті сімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 02 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, адреса місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2741 (дві тисячі сімсот сорок одна грн) грн 53 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя