Ухвала суду № 134156514, 18.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21368/24

Провадження № 2/638/923/26

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м.Харкова у складі судді Агапова Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 ;

- визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання до досягнення дітьми повнолітнього віку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Ужгородської міської ради та виключено Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

18.02.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Агапова Р.О., яка обґрунтована тим, що 18.02.2026 ОСОБА_1 у мережі Інтернет виявлено публікацію щодо чисельних порушень суддею закону у справах, що стосуються дітей та домашнього насильства.

Заявник вказує, що аналіз наведених дисциплінарних матеріалів свідчить, що суддя ОСОБА_6 неодноразово і свідомо допускав процесуальну бездіяльність у справах, безпосередньо пов`язаних із правами, безпекою та психічним здоров`ям дітей. Йдеться не про формальні порушення строків, а про системне усунення судового захисту у провадженнях щодо домашнього насильства та інших форм прямої загрози дитині.

Зокрема, встановлено, що після надходження матеріалів справ до суду та їх автоматизованого розподілу суддя умисно затягував строки розгляду справ, не вчиняючи жодних процесуальних дій, попри наявність достатнього часу для розгляду справ по суті. У справах №638/461/25 та №638/14316/25 суддя не призначав розгляд, не викликав сторони та фактично не здійснював судового провадження, що призводило до передбачуваного спливу строків притягнення до відповідальності і подальшого формального закриття проваджень.

У справі №638/461/25, пов`язаній із домашнім насильством щодо матері, матеріали надійшли до суду 13.01.2025, після чого суддя умисно не здійснював жодних процесуальних дій, і 26.03.2025 провадження було закрито через сплив строків притягнення до відповідальності.

Аналогічна поведінка мала місце у справі №638/14316/25, де матеріали надійшли до суду 17.09.2025, однак суддя знову умисно затягував розгляд справи, після чого 12.11.2025 провадження було закрито через сплив строків.

Таким чином, у двох незалежних провадженнях простежується ідентична модель поведінки судді умисне затягування строків розгляду справ із подальшим закриттям проваджень, що призводило до уникнення відповідальності особами, які вчинили правопорушення, пов`язані з домашнім насильством та середовищем дітей. Бездіяльність судді ставала єдиною причиною неможливості розгляду справ по суті, що виключає випадковість такої поведінки.

Фактичні обставини, встановлені у справах №638/461/25 та №638/14316/25, мають безпосередній причинно-наслідковий зв`язок із можливістю здійснення суддею правосуддя у цивільній справі №638/21368/24, яка стосується визначення місця проживання малолітніх дітей. Йдеться про сталу модель суддівської поведінки, яка проявляється у свідомому усуненні судового захисту у справах, що стосуються дітей та домашнього насильства.

Вказує, що суддя, який уже допустив уникнення відповідальності у справах про домашнє насильство та правопорушення, пов`язані з дітьми, об`єктивно створює ризик повторення такої ж моделі поведінки у справі щодо малолітніх дітей, де суд зобов`язаний діяти із підвищеним стандартом оперативності та захисту.

У відповідності до п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав.

Як визначено у ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла в день судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється судом, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 39 КПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Як встановлено судом, 11.02.2026 року суддею Шевченківського районного суду міста Харкова розглянута заява ОСОБА_1 від 09.02.2026 про відвід судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи №638/21368/24, з підстав виявлення ОСОБА_1 у мережі інтернет публікації щодо чисельних порушень суддею Агаповим Р.О. закону у справах, що стосуються дітей. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 11.02.2026 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Зважаючи на те, що підстави відводу, заявленого 18.02.2026 є аналогічні підставам для відводу, які подавались відповідачем раніше - 11.02.2026, суд дійшов висновку, що подання ОСОБА_1 подібних за змістом заяв про відвід судді є зловживанням нею своїми процесуальними правами, а тому заяву відповідача від 18.02.2026 про відвід судді Агапова Р.О. від розгляду даної цивільної справи залишає без розгляду у порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 36, 39, 40, 44, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.02.2026.

Суддя Р.О. Агапов