Рішення № 134155990, 17.02.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/3171/25

Номер провадження 2/348/411/26

17 лютого 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Солодовнікова Р.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Позивач ніде не працює, так як виховує самостійно дитину-інваліда до 18 років, підсобним господарством не займається, а тому не має змоги в повному обсязі забезпечувати дитину усім необхідним. У зв`язку з цим позивач потребує матеріальної допомоги від відповідача.

Відповідач вже тривалий час не надає будь яку матеріальну допомогу на утримання дитини. Він є молодою, фізично здоровою та працездатною особою, інших утриманців не має. На даний час працює за по тимчасових заробітках- робить євроремонти та на будівицтві, де отримує належний дохід.

В добровільному порядку врегулювати даний спір вони з відповідачем не можуть, вони не дійшли спільної домовленості, так як відповідач свідомо ухиляється від свого батьківського обов`язку матеріально утримувати неповнолітньої дитини від шлюбу.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 6000,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач і представник позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення. Просив позов задоволити, стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 6000,00 грн щомісячно, до досягнення нею повноліття. Також представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.

Відповідачу ОСОБА_2 ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за адресою зареєстрованого місця проживання з пропозицією надати відзив та докази. Поштове повідомлення повернулося з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України вважається днем вручення судового рішення. Таким чином, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження та забезпеченим у реалізації процесуальних прав.

Крім направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання відповідача, судом вжито додаткових заходів повідомлення відповідача.

Зокрема, суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами за зареєстрованим місцем проживання, які доставлені відповідачу 03.02.2026, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

Суд також повідомив його про розгляд справи через офіційний вебсайт «Судової влади України» шляхом розміщення відповідного оголошення та повідомляв за допомогою телефонного зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на всі можливі заходи, вжиті судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, останній не скористався наданими йому процесуальними правами не повідомив суд про свою позицію у справі, не надав жодних пояснень чи доказів, які могли б спростувати вимоги позивача, а тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до положень статей 178, 279 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі:

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 17.12.2025 відкрив провадження у справі та постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без судового засідання та повідомлення сторін, на підставі наявних у матеріалах справи даних.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Розгляд справи може проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 06.03.2018 року в виконавчому комітеті Верхньомайданської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис №1, що стверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 7).

У сторін від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

З індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 206 та корінця медичного висновку №152 про дитину-інваліда до 18 років від 22.11.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє на обсесивно-компульсивний розлад з елементами аутизму (а.с. 9,10-11).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання Краснянським старостинським округом № 4 від 10.12.2025 року за № 392 встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 зареєстровані і проживають в АДРЕСА_1 . Зі слів заявниці чоловік не бере участі у вихованні дитини, матеріально не допомагає. (а.с. 12).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закон батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі СК) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи повнолітніх дітей. Згідно із цією нормою, суд також бере до уваги наявність у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого й нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав інтелектуальної власності та корпоративних прав, а також доведені стягувачем витрати платника аліментів на придбання майна, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платник аліментів не довів законність походження коштів. Враховуються й інші обставини, що мають істотне значення для правильного визначення розміру аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Перевіряючи доводи позивача щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд дійшов таких висновків.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з нормами ст. 181 СК способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від неї, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.

Тому суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до пункту 5 статті 183 Сімейного кодексу України, аліменти у наказному провадженні можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) платника: на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини доходу.

Відповідно до ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Висновки суду:

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності та оцінивши зібрані у справі докази, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов таких висновків.

При визначенні розміру аліментів суд урахував, що неповнолітння дитина інвалід проживає разом із матір`ю, яка фактично здійснює її утримання та виховання. Суд також бере до уваги вік дитини, її потреби, вартість життя на теперішній час, необхідність забезпечення належного рівня соціально-побутового та фізичного розвитку, а також витрат, пов`язаних із охороною здоров`я дитини.

Крім того, суд ураховує матеріальне становище платника аліментів, який є молодою, працездатною та фізично здоровою особою, не має інших утриманців, має об`єктивну можливість здійснювати трудову діяльність. За таких обставин відповідач об`єктивно має фінансову спроможність виконувати свій обов`язок щодо утримання спільної дитини.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає об`єктивним і справедливим розмір аліментів на утримання дитини в розмірі 6000,00 гривень щомісячно, що має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини, з огляду на обов`язок обох батьків утримувати спільних дітей.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано.

Разом з тим, розмір аліментів у твердій грошовій сумі, відповідно до ч.2 ст.184 СК щорічно до повноліття дитини підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи положення ст.191 СК стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 16.12.2025 року.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК , рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо судових витрат.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено судом, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Гурашем М.В укладений договір про надання правничої допомоги №156 від 10.10.2025 (а.с. 15-16).

Згідно із квитанцією серії № 74946675 від 10.12.2025 року за складання процесуальних документів та представлення інтересів в суді позивачем сплачено 3000,00 грн адвокату Гурашу М.В. (а.с. 13).

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності, співмірності та часу витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність заявленого розміру, а також пересвідчитись, що витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений на їх надання час відповідають критерію реальності витрат.

З огляду на зміст викладених норм чинного законодавства України, виконуючи положення ч. 3 ст. 141 ЦПК та враховуючи оцінені судом докази щодо понесення стороною позивача витрат пов`язаних з розглядом справи і встановлені судом обставини стосовно дійсного понесення судових витрат, суд прийшов до висновку, що суму судових витрат на професійну правову допомогу необхідно зменшити, так яке представництво в судових засідання не велося, враховуючи співмірність, складність справи, часом витраченим адвокатом і обсягом наданих ним послуг.

Тому суд приходить до висновку про необхідність відшкодування судових витрат з відповідача в користь позивача у розмірі 2500,00 грн на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

У відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави 1211, 20 грн судового збору.

Також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2500,00 грн витрат на правову допомогу.

На підставі ст..ст. 141, 180, 181, 184, 191 СК та керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 16.12.2025.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахункуUA908999980313111256000026001,Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2500,00 ( дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Сторонам копія судового рішення направляється в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 17 лютого 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Р.С. Солодовніков