Ухвала суду № 134155915, 18.02.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/919/26

Провадження № 2-а/345/24/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2026 м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сирко Й.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в :

17.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшов вищенаведений позов, відповідно до якого ОСОБА_1 , зазначивши відповідачем ОСОБА_3 , старшого інспектора Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, у якому просить скасувати винесені стосовно ОСОБА_2 постанови серії ЕНА № 6621660 та № 6621840 від 06.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. за кожною з цих постанов, закривши провадження у цих справах.

Відповідно до приписів ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з вимогами ч.5,8 ст.160 КАС України у позовній заяві окрім іншого зазначаються: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; ціна позову; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, за винятком випадків, коли позовна заява та додані до неї документи подаються в електронній формі через електронний кабінет або позивачем виступає суб`єкт владних повноважень. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Відповідно до приписів ч.9 ст. 44 КАС України У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до ч.6 ст. 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

При цьому, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч.6 ст.18 КАС України).

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.1-3 ст.161 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1,2 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. За приписами ст. 4 Закон України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий чи немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа підприємець чи юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство (далі - Закон № 3674-VI) містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Отже, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3 328,00 гривень.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI)

Водночас, зазначеним вище вимогам процесуального закону позовна заява не відповідає.

Позовна заява не містить передбачених ч.5 ст.160 КАС України: відомостей щодо наявності чи відсутності електронних кабінет сторін; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до позовної заяви додано документ про сплату судового збору лише за одну з двох вимог немайнового характеру, адже позивач оскаржує різні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності; до позовної заяви, яка подана в електронній формі з використанням електронного кабінету, не додано всупереч вимогам ч.2 ст.161 КАС України доказів надіслання її копії з додатками іншим учасникам справи.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити в цій ухвалі наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106 -1 , частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 -2 , частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 -1 , 121 -2 , частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124 -1 , 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132 -1 , частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 -1 , частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152 -1 , статті 161, 164 -4 , статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 -1 , частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене ч. 4 ст. 126 КпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 4 ст. 126 КпАП.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви і доданих до неї документів, а також надати суду оригінал документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч.1 ст.172 КАС України). Проте адміністративний позов у цій справі не містить будь-якого правового обґрунтування об`єднання в ньому двох вимог немайнового характеру про скасування постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за нібито вчинені у різні періоди адміністративні правопорушення, хоча й тотожні.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.241,248 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без руху.

Встановити позивачу строк тривалістю десять днів для усунення недоліків згідно з вимогами мотивувальної частини цієї ухвали. Зазначений строк обчислюється з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Суддя