Рішення № 134155687, 12.02.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1912/25

Номер провадження 2/194/26/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючогосудді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ґедзь О.В. звернулася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за Договором позики №75796191 від 27.05.2021 у розмірі 11161,49 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №75796191, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3660,00 грн, строком на 13 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день, шляхом перерахування на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК «Фінекспрес». 26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» було укладено Договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором позики № 75796191 від 27.05.2021. 03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим має заборгованість в розмірі 11161,49 грн, з яких: 3660,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 7501,49 грн - заборгованість по процентам. Невиконання відповідачем умов договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду та витребувано докази по справі.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд цивільної справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів заодночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідачне з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 13:00 год 12 лютого 2026 року.

Відповідно до ч.2 ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75796191, згідно умов якого, кредитодавець надав позичальнику позику у розмірі 3660,00 грн, строком на 13 днів, тобто до 09.06.2021, зі сплатою процентів за базовою ставкою 1,99% в день.

Договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «1eD3iiJtDT».

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Зокрема, вказано, що дата видачі кредиту 27.05.2021, дата платежу 09.06.2021, кількість днів у розрахунковому періоді 13 днів, чиста сума кредиту становить 3660,00 грн, проценти за користування кредитом 946,84 грн, реальна річна процентна ставка 63801,17, загальна вартість кредиту 4606,84 грн.

Кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника.

Відповідно до п.18 реквізити сторін, відповідач надав персональну інформацію щодо себе та зазначив номер банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований, як позичальник за укладеним договором №75796191, як такий, що акцептував договір, підписавши його 27.05.2021 о 22:34 год. аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «1eD3iiJtDT», направленого на електронну пошту.

Копією платіжної інструкції, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» підтверджується факт переказу 27.05.2021 року грошових коштів у сумі 3660,00 грн на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно Довідки ТОВ «ФК Фінекспрес» № КД-000067274/ТНПП від 27.10.2025 року, підтверджують прийняття до виконання платіжної інструкції наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції є ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 27.05.2021 року, сума 3660,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 , номер платежу 33923e8f-4441-4cae-9e33-4fle93ff5747. Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-251230/35333-БТ від 30.12.2025, на ім`я ОСОБА_1 , було емітовано карту № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки за договором б/н наданої АТ КБ «ПриватБанк», на платіжну картку № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , 27.05.2021 зараховано суму 3660,00 грн.

Згідно договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало право вимоги ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», згідно якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 75796191 від 27.05.2021 року, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з реєстру боржників №2 від 26.10.2021.

03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» передало ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором позики № 75796191 від 27.05.2021 року.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 75796191 від 27.05.2021 року в сумі 11161,90 грн.

Отже, ТОВ «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 75796191 від 27.05.2021 року, станом на 19.11.2025 року за період з 27.05.2021 по 19.11.2025 відповідач має заборгованість у розмірі 11161,49 грн, з яких: 3660,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тіло позики); 7501,49 грн - заборгованість по процентам.

Доказів, які б спростовували факт укладення договору позики, факт відсутності заборгованості за вказаним договором відповідачем суду надано не було.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У відповідності до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підпису електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Кредитний договір, на підставі якого позивачем вимагається стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень Закону, правових позицій та встановлених обставин справи, суд бере до уваги те, що вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса) були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, стороною відповідача до суду не надано, відомостей про те, що правомірність укладеного договору оскаржувалася, також суду не надано.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. В ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договірпозики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання в наслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

З наведеного слідує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення договору позики № 75796191 від 27.05.2021 між первісним кредитором та ОСОБА_1 у електронній формі. Сторони обумовили істотні умови договору: розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Позивач набув права вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується копіями Договорів факторингу.

Позивачем доведено факт надання грошових коштів відповідачу за кредитним договором № 75796191 від 27.05.2021 у розмірі 3660,00 грн, про що свідчить квитанція про перерахування коштів та відомості від АТ КБ "ПриватБанк" щодо належності банківської картки відповідачу та виписки про рух коштів за рахунком.

Проте позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача за договором саме у розмірі 11161,49 грн, з яких: 3660,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7501,49 грн заборгованість за процентами.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за вищевказаним Договором позики був погоджений сторонами та становив 13 днів.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення суми кредиту, позивачем суду не надано.

Отже у даному випадку нарахування процентів поза межами визначеного договором строку кредитування (13 днів) є неправомірним.

Відповідно до умов договору позики №75796191 від 27.05.2021 року, сума позики становила 3660,00 грн (п.2.1 Договору), процентна ставка за користування кредитом 1,99 % за день (п.2.3 Договору), строк кредитування 13 днів (п.2.2 Договору).

Отже, розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за договором позики №75796191 від 27.05.2021 року в межах строку позики становить 946,84 грн (3660,00*1,99%*13) і така сума підлягає до задоволення.

Суд не приймає до уваги інші, визначені у договорі процентні ставки, оскільки договором встановлена фіксована процентна ставка, умови договору сторонами не змінювалися, тому до правовідносин застосовуються положення ч.3 ст.1056-1 ЦК України, щодо незмінності фіксованої процентної ставки і неможливості її зміни в односторонньому порядку.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відсотки нараховано відповідно до договору позики, який передбачає умови щодо пролонгації та автопролонгації строку користування позикою, та п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в редакції, що діяла на час укладання договору позики, який передбачав, що у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, товариство на неповернуту суму позики має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Так, договір позики № 75796191 від 27.05.2021 не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 09.06.2021 року.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджених 14 травня 2021 року, дійсно передбачає можливість нарахування відсотків у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Проте, вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підписані відповідачем, в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме із цими Правилами ознайомився відповідач та погодився з ними, підписуючи договір позики № 75796191 від 27.05.2021, відтак є недоведеним, що сторони договору обумовили сплату відсотків за понадстрокове користування отриманими у позику коштами.

Подібні правові висновки щодо не доведення позивачем факту погодження певних умов у кредитних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року №6-2320цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №460/4070/18-ц (провадження №61-9156св20), від 13 травня 2021 року у справі №359/4430/18 (провадження №61-17911ск19).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №75796191 від 27.05.2021 року в розмірі 4606,84 грн, з яких: 3660,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 946,84 грн - заборгованість по процентам. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано суду копії: договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 (а.с.35 звор.бік), витяг з Акту №3-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 (а.с.39 звор.бік), Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору №25-08/25/ФП, платіжною інструкцією №579939275.1 від 15.10.2025 про оплату згідно акту №3-ФП приймання наданої правничої допомоги від 06.10.2025 за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 (а.с41 звор.бік).

Отже, позивачем доведено розмір понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Крім того, позивачем понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн, згідно платіжної інструкції №579944016.1 від 25.11.2025 (а.с.5).

Оскільки, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково на 41,27 %, то відповідно до ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1857,15 грн та судовий збір у сумі 999,83 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265,274, 280-282,352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за Договором позики №75796191 від 27 травня 2021 року у розмірі 4606,84 грн (чотири тисячі шістсот шість гривень 84 копійки), з яких: 3660,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 946,84 грн - заборгованість по процентам

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) судовий збір у сумі 999,83 грн (дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 83 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1857,15 грн (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім гривень 15 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняпротягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, 08205.

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №2099 від 03.044.2018, місцезнаходження: вул.Мала Житомирська, буд.6/5, м.Київ, 01001;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 лютого 2026 року.

Суддя Ю.І. Соколова