Ухвала суду № 134155466, 04.02.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/11185/25

№ 1-кп/183/2491/25

04 лютого 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 20.08.2025 року до ЄРДР за № 12025042350000984, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою, мотивуючи тим, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Так, 30 липня 2025 року приблизно о 12:30 годині ОСОБА_3 , перебував по вул. Г. Бораковського у м. Самар Дніпропетровської області, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , в якому ОСОБА_3 попередньо проживав до червня 2025 року.

Реалізуючи свій прямий умисел, у вказані дату та час ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись тим, що ніхто не контролює його дії та вони не помічені для оточуючих, через хвіртку проник на територію домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 , де шляхом пошкодження рами дерев`яного вікна, проник у приміщення будинку та у верхній шухляді комоду спальної кімнати побачив ноутбук марки «LenovoIdeaPad З 15ITL6 NBIP З 15ITL6 ІЗ 8G 512GNOS», серійний номер: PF4AH103, темно-сірого кольору, який належить ОСОБА_6 , вартістю 10192 гривні 50 копійок, котрий визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_3 , взяв до рук ноутбук марки «LenovoIdeaPad З 15ITL6 NBIP З 15ITL6 ІЗ 8G 512GNOS», серійний номер: PF4AH103, темно-сірого кольору та, утримуючи зазначене майно, покинув місце скоєння злочину після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну Суму 10192 гривні 50 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2025 року до за №12025042350000984 за ч. 4 ст. 185 КК України.

30 серпня 2025 року повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 жовтня відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено.

Достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_3 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме допитом потерпілого, оглядами предметів, допитами свідків.

Окрім цього, у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є актуальними та не змінились.

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі від п`яти до восьми років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

03 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук та досудове розслідування по кримінальному провадженні №12025042350000984 від 20.08.2025 було зупинено.

09.10.2025 ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_3 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09.10.2025 слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було отримано матеріали, щодо встановлення місцеперебування підозрюваного ОСОБА_3 , а саме те що останній на підставі ухвали слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 від 09.10.2025 затриманий 17.10.2025 в м. Київ, після чого доставлений до Самарівського РВП та 18.10.2025 досудове розслідування відновлене.

Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає ОСОБА_3 в подальшому може як у спосіб погроз їх показів, а також відмови від давання будь-яких інших додаткових показів, так як у вказаному кримінальному провадженні в якості свідка допитана дружина підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та станом на теперішній час вказаний свідок безпосередньо не надано свідчення в суді.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: про наявність ризику, свідчить те, що ОСОБА_3 вчинив умисний корисливий злочин у якому обґрунтовано підозрюється, на теперішній час ніде не працює, тому доходу ніякого не отримує. Вказані обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень з корисливих мотивів у разі перебування його на волі.

Така характеристика особи підозрюваного та перелічені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до ОСОБА_3 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється остання, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м`якими запобіжними заходами.

На підставі викладеного вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та належної поведінки можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо, тому просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 , кожен окремо, проти заявленого клопотання заперечував.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу

ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі від п`яти до восьми років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 в подальшому може як у спосіб погроз їх показів, а також відмови від давання будь-яких інших додаткових показів, так як у вказаному кримінальному провадженні в якості свідка допитана дружина підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та станом на теперішній час вказаний свідок безпосередньо не надано свідчення в суді.

Також суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить те, що ОСОБА_3 вчинив умисний корисливий злочин у якому обґрунтовано підозрюється, на теперішній час ніде не працює, тому доходу ніякого не отримує. Вказані обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень з корисливих мотивів у разі перебування його на волі.

Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він обвинувачується.

Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_3 , ніж тримання під вартою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу є безпідставним та необґрунтованим, тому клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-317 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 квітня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1