Ухвала суду № 134155193, 29.01.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4779/25

Провадження № 1-кс/202/719/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

29 січня 2026 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Воронове Синельниківського району Дніпропетровської області, є громадянином України, має вищу освіту, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей, обіймає посаду начальника цеху ЕРВМ ДМП ВКГ «ДЗД», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 28 січня 2026 року.

Згідно з матеріалами клопотання, СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042010000046 від 03.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в рамках якого 28 січня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у службовому підробленні, тобто у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_4 обґрунтовано підтверджується зібраними під час досудового слідства доказами у їх сукупності.

Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 гривень. Покласти, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту Дніпропетровська область,Синельниківський район с. Воронове, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками;здати на зберігання у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїздз України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням застави у розмірі 266 240 гривень. В разі сплати застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 певні обов`язки. Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою або зменшення розміру застави зазначив, що альтернативні запобіжні заходи або менший розмір застави не забезпечать належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні надав письмові заперечення на клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні відповідного клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість клопотання, підозри та зазначених слідчим ризиків, які відсутні, а також розміру застави, який є непомірним для підозрюваного. Просив врахувати під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу: на момент розгляду клопотання повноваження підозрюваного, як посадової особи ДМП ВКГ «ДЗД» припинені, у зв`язку зі звільненням з посади; підозрюваний раніше не судимий, відомості про раніше застосовані до нього запобіжні заходи відсутні; розмір майнової шкоди, за версією сторони обвинувачення, складає 134 342,99 грн. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, нічного домашнього арешту або зменшити розмір застави до мінімального. Просив передати підозрюваного на поруки членам трудового колективу підприємства ДМП ВКГ «ДЗД» в кількості 311 осіб, які поручаються за виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків, відповідно до статті 194 КПК України. Надав слідчому судді характеризуючі підозрюваного матеріали та документи на підтвердження майнового стану ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позиції свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025042010000046 від 03.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.

В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якому 28 січня 2026 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, що виразились у службовому підробленні, тобто у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, за найтяжче з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

З приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість ж підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя також враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Між тим слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, на чому наполягає слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів на такі, що будуть вигідні стороні захисту. Крім того, у ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.

В той же час, слідчий суддя не приймає до уваги існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який є лише припущенням та жодним належними доказом не доведений.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що прокурором належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу.

Так, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється зокрема у вчиненні тяжкого злочину, однак при цьому слід також враховувати процесуальну поведінку підозрюваного, який в судове засідання на розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу з`явився самостійно, має постійне місце реєстрації, за яким проживає, працює на Державному міжрайонному підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» з 2011 року, яке є об`єктом критичної інфраструктури, де позитивно характеризується, трудовий колектив якого в кількості 311 осіб готовий взяти підозрюваного на поруки та поручитися за виконання ним, покладених на нього обов`язків, раніше не судимий.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту в нічний період доби за фактичним місцем проживання підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 303, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі, поклавши на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді до 28 березня 2026 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1