Рішення № 134154819, 18.02.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2271/24

Провадження № 2/172/997/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г.

за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В.

представника позивача Колодочки П.О.

представника відповідача Пивоварова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов позов АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 42224,57 грн. та судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 04.10.2006 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву з метою отримання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі договору відкритий картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому був збільшений до 47500,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, пеню на умовах, передбачених договором. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, в порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 19.09.2024 року утворилася загальна заборгованість за кредитом у сумі 42224,57 грн., яка складається із: 38775,20 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3449,37 грн. заборгованості за простроченими відсотками.

25.02.2025 року відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно набуті (списані) кошти у розмірі 61798,35 грн. Вказує, що вона не заперечує, що зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» та отримувала для користування банківські картки. Однак, до 02.02.2022 року будь-яких угод з АТ КБ «ПриватБанк» про встановлення за користування коштами на картці відсоткової ставки у розмірі 42,0% чи іншої відсоткової ставки, штрафів, пені вона не погоджувала. Тільки 02.02.2022 року вона підписала з АТ КБ «ПриватБанк» заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також нею було підписано Паспорт споживчого кредиту. До позову АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку за договором № б/н за період 11.09.2006 - 24.09.2024, яка однак містить дані за період з 19.04.2010 по 01.09.2024 року і з якої вбачається що з 19.04.2010 по 01.02.2022 року (до укладення кредитного договору) АТ КБ «ПриватБанк» регулярно списувало на свій рахунок з рахунку ОСОБА_1 відсотки за користування коштами, хоча будь-яких договірних чи законних підстав для цього не мало. Так, за період з 19.04.2010 по 01.02.2022 року з неї було безпідставно списано на користь банку відсотків на загальну суму 61798,35 грн., тому вказана сума має бути повернута ОСОБА_1 . Зазначає, що відсутні підстави вважати, що за період користування ОСОБА_1 банківськими картками АТ КБ П`ПриватБанк» з 04.10.2006 по 01.02.2022 року сторони обумовлювали у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також пені, штрафів чи інших платежів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зустрічну позовну заяву не визнав.

Представник відповідача у судовому засіданні зустрічний позов підтримав, у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» просив відмовити.

Відповідачка у судовому засіданні пояснила, що вона не укладала договір з банком до лютого 2022 року, тому й не погоджувала умови щодо процентної ставки, у зв`язку з цим вона заперечує проти безпідставного стягнення банком процентів в сумі 61798,35 грн.

Вислухавши представників сторін, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

04.10.2006 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якої виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну карту кредитка «Універсальна».

У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником станом на 19.09.2024 року становить 42224,57 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредита 38775,20 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 3449,37 грн.

У копії заяви від 04 жовтня 2006 року, що надана позивачем зазначена базова процентна ставка 36%, однак враховуючи, що позивачем на вимогу не надано оригінал цієї заяви, суд не може вважати цю заяву достовірним доказом у цій справі.

Крім цього, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення з відповідачки суми боргу, в тому числі розмір процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.10.2006 року, посилається на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг як невід`ємну частину спірного договору. Однак вказаний вище документ не підписаний відповідачем, а у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил від 29.10.2012 року не зазначений вид кредитної картки, яку отримав відповідач. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей документ розумів відповідач, ознайомився і погодився з ним, укладаючи кредитний договір. Відсутні також і докази того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови щодо сплати процентів у зазначеному в цьому документі розмірі і способі нарахування, оскільки цей доказ повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У зв`язку з викладеним витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який долучений позивачем до справи, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Зазначені висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 24.09.2024 року у зв`язку з укладеним між банком та ОСОБА_1 кредитним договором № б/н позичальнику були видані кредитні картки, перша - 11.09.2006 року з терміном дії до 09/12. У подальшому кредитні картки неодноразово перевипускалися у зв`язку із закінченням дії картки. Остання кредитна картка була перевипущена 27.02.2020 року з терміном дії до 02/24.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 24.09.2024 року 11.09.2006 року відбувся старт карткового рахунку, 04.10.2006 року був встановлений кредитний ліміт в сумі 250,00 грн. У подальшому кредитний ліміт як збільшувався, так і зменшувався. Останнє збільшення ліміту відбулося 27.02.2020 року на суму 47500,00 грн.

З виписки за договором № б/н за період з 11.09.2006 по 24.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 за весь час користування кредитною карткою здійснювала зняття готівки, поповнення кредитної картки, перекази грошових коштів як на власну картку, так і на картки інших осіб, поповнення мобільного телефону, покупки в магазинах, аптеках, АЗС, оплату комунальних та інших послуг тощо.

Вказане свідчить про активне користування позичальником кредитними коштами, часткове погашення заборгованості за кредитом, у тому числі й за процентами, оскільки, як вбачається з виписки за договором, витрачаючи певну суму коштів, відповідачка в результаті сплачувала більшу суму на погашення заборгованості, що свідчить про фактичне прийняття умов кредитного договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, адже природою кредитного договору є надання банком коштів позичальнику та повернення позичальником не тільки наданих коштів, а й сплати процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не заперечує факт укладання кредитного договору з АТ КБ «ПриватБанк»з лютого 2022 року, та не заперечує що користувалася кредитними коштами і до цього часу, однак вважає, що банком безпідставно були списані кошти в рахунок погашення відсотків з травня 2010 по лютий 2022 року, так як вона не узгоджувала з банком розмір процентної ставки до лютого 2022 року. Разом з тим, судом також встановлено, що відповідачка фактично користуючись кредитними коштами та здійснюючи дії на погашення заборгованості за кредитом у розмірі більшому ніж витрачені кошти, прийняла умови кредитного договору поза всяким сумнівом.

Враховуючи викладене, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором обґрунтований, тому підялгає задоволенню у повному обсязі. Натомість зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів суд вважає необґрунтованим, тому таким, що не підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 610, 611, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 04.10.2006 у розмірі 42224 (сорок дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 57 копійок, що складається із: 38775,20 грн. - заборгованість за тілом кредита, 3449,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

3. Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк