Рішення № 134154140, 18.02.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2225/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання - Скрипкної А.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами

цивільну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за договорами

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Коллект Центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2019 між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0969922438.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0969922438.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0969922438.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0969922438.

Загальний розмір заборгованості за Договором № 0969922438 від 05.10.2019 р., що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 86578,25 грн., з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6500 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 80078,25 грн.

Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 29.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

25.11.2026 р. від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що вони заперечують проти позовних вимог в частині стягнення процентів на підставі п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Стверджуємо, що у Відповідача відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Згідно з даними військового квитка Відповідача, даними довідки ОК-5, ОСОБА_1 було призвано на військову службу в порядку мобілізації з 09.03.2022 року та наразі ним отримується дохід від юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 08610502, що за відомостями з ЄДР належить юр. особі Національній академії національної гвардії України. Жодних записів про звільнення з військової служби після 2022 року військовий квиток Відповідача не містить. ОСОБА_1 має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, право на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, а отже, вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами 80 078.25 грн. не можуть бути задоволені. Таким чином, стягненню з Відповідача може підлягати виключно сума коштів за кредитом (тілом кредиту) в розмірі: 6500,00 грн., в іншій частині Позивачу варто відмовити. Навіть якби Відповідач не мав права на повне звільнення від сплати процентів (відсотків) за користування кредитом, сума процентів, яка заявляється Позивачем, є незаконною в частині вимог на суму: 76 552,00 грн. нарахованої Позивачем заборгованості за процентами (відсотками) за межами строку користування траншем кредиту. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони . Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Враховуючи, що Відповідачка є споживачем фінансових послуг, обов`язок доведення обставин складу та реальності суми заборгованості покладається на Позивача як фінансову установу. Зазначаємо, що жодні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka», які розміщені на вебсайті Товариства, жодні умови таких Правил НЕ регулюють взаємовідносин Сторін . Адже відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Оскільки умови договорів приєднання розробляються фінансовою установою (в даному разі Первісним кредитором), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Оскільки відсутні будь-які докази ознайомлення Відповідача з розміщеними в мережі Інтернет Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka», особливо враховуючи, що такі Правила є змінними (п. 12.17 Правил), Правила не є частиною Договору про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0969922438 від 05 жовтня 2019 року, умови Правил не мають братися до уваги при вирішенні спору у цій справі. Відтак умови кредитування між Сторонами регулюються виключно Договором про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0969922438 від 05 жовтня 2019 року (далі - Договір) та нормами чинного законодавства України. Згідно з наданим Позивачем Розрахунком заборгованості, а також змістом Заявки Анкети на отримання кредиту від 29.01.2020 року, акцепту оферти від 29 січня 2020 р. на отримання 5 траншу кредиту згідно заявки - анкети №2628530275 від 29 січня 2020 р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0969922438 від 05 жовтня 2019 р., кредит надавався у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) і у позичальника (Відповідача) наявна заборгованість за неповернення саме 5 траншу кредиту в сумі 6500 грн. Зміст вищевказаних документів надання 5 траншу кредиту свідчать, зокрема, що: розмір кредиту 6500 грн.; строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, відповідно період законного користування траншем обмежується 30 календарним днями (строком кредитування). У свою чергу очікування кредитора на отримання плати за кредит поза межами домовленостей з відстрочення платежу/платежів не можуть вважатися легітимними. Після закінчення строку кредитування чи ініціювання процедури дострокового повернення всієї суми заборгованості право кредитора на проценти передбачені статтею 1048 ЦК України припиняється. Натомість невиконання позичальником обов`язку з повернення кредиту у терміни визначені договором є підставою для притягнення до відповідальності за порушення грошового зобов`язання. За даних обставин справи не можна погодитись з нарахованими та заявленими до стягнення відсотками, оскільки період такого нарахування суперечить вказаній вище практиці . А стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних навіть не заявляється. Так: згідно даних Позивача, кредит було надано 29 січня 2020 року на 30 днів, тобто по 28.02.2020 року включно. Тобто строк користування кредитом сплив 28.02.2020 року і одночасно припинилось право кредитора (Первісного та Нового кредитора (Позивача)) нараховувати проценти (відсотки) за користування кредитом. Після спливу 30 днів (з 28.02.2020 року) Позивач, як вже було сказано вище, має фактично право нарахування 3% річних, але такі не заявляються у справі. Отже, навіть якби Позивач не мав права на повне звільнення від відсотків (процентів), про що сказано вище, наявні підстави для відмови Позивачу в позові в частині процентів (відсотків), що перевищують 3 526,25 грн. (проценти в межах строку кредитування, які зазначаються в Розрахунку заборгованості Позивача станом на 28.02.2020 року). У даній справі наявні підстави для відмови Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. За будь-яких обставин є незаконними вимоги Позивача в обсязі сум: по відсотках (процентах) нарахованих за межам строку кредитування - 76 552,00 грн. (сімдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривень 00 копійок). Відповідно пропорційно заявляють прохання про зменшення заявлених Позивачем витрат на правову (правничу) допомогу. Представни відповідача заперечує проти стягнення витрат на правову (правничу) допомогу Позивача в сумі 25 000,00 грн. та просить про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суми 2 000,00 гривень 00 копійок, від яких зменшувати пропорційно задоволеним вимогам. Зважаючи на вищевикладене, представник відповідача просив відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів (відсотків) повністю на підставі п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

01.12.2025 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Позикодавець запропонував, а позичальник прийняв Пропозицію надання 5 траншу кредиту згідно Заявки - анкети №2628530275 від 29 січня 2020 р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту 0969922438 від 05 жовтня 2019 р. (оферта) на нижчевикладених умовах. Розмір кредиту (траншу) 6 500 грн.; Строк користування кредитом (траншем) 30 днів; Строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0969922438 від 05 жовтня 2019 р. 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 3 413 грн. Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%. 29.01.2020 Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 6500.00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.09.2025. Так, за користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 64 663,50 грн. процентів за період з 20.10.2019 по 14.07.2021. 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого позикодавець відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами укладеними з позичальником. За змістом вказаного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором. Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору. Відповідно до реєстру права вимоги до Договору факторингу, що ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги до відповідача. ТОВ «Вердикт Капітал» нарахував позичальнику 50960,00 грн процентів за період з 14.07.2021 по 04.10.2022 року. У період з 14.07.2021 по 28.02.2022 нараховано 26162,50 грн процентів. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до відповідача позивачу відповідно до Договору відступлення № 10-01/2023 від 10.01.2023. До Договору відступлення права вимоги додано відповідні акти прийому-передачі документів, реєстри боржників та платіжні документи про сплату суми відсутплення на виконання умов Договорів відступлення права вимоги. Позивачем зменшено заборгованість за процентами до 86578,25 грн. Відповідач вказує, що умови і правила не можуть братись судом до увагу, як належний та допустимий доказ. Втім, між позикодавцем та позичальником було укладено Договір кредиту у п. 3.4. якого вказано, що 3.4. Сторони домовились та визнають, що відносини між Товариством та Позичальником з приводу: 1) умов надання та отримання кредиту; 2) порядку нарахування відсотків, повернення (погашення) кредиту, сплати відсотків та інших платежів за Договором; 3) порядку продовження/зміни строку дії користування поточним кредитом (траншем), пролонгації; 4) іншим умов, що стосуються обслуговування кредиту зі сторони Позичальника, регулюються цим Договором, Правилами з усіма змінами, доповненнями до нього, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці (веб-сайті) Товариства за однією з наведених далі електронних адрес: www.moneyboom.ua,www.moneyboom.com.ua, Заявки-Анкети (Електронної заявки), а також умовами даного Договору. Позикодавцем кредит надавався з урахування Правилами в редакції станом на дату укладення Договору - 2019, а відтак в цій частині заперечення відповідача є необгрунтованими. У подальшому, позикодавцем та ТОВ «Вердик капітал» позивачем (як фактором за Договором факторингу) було нараховано проценти за користування кредитними коштами. Згідно з даними військового квитка Відповідача, даними довідки ОК-5, які додаються, ОСОБА_1 було призвано на військову службу в порядку мобілізації з 09.03.2022 року та наразі ним отримується дохід від юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 08610502, що за відомостями з ЄДР належить юр. особі Національній академії національної гвардії України. Отже, відповідачу дійсно з 24.02.2022 не повинні нараховуватись проценти за користування кредитом. Однак, хочемо звернути увагу суду на те, що положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яке посилається відповідач як на підставу звільнення його від сплати відсотків за кредитними договорами, не може бути застосовано до відповідача, адже нарахування відсотків за Договором було здійснено позикодавцем до 24.02.2022, тобто до дати, з якої було оголошено воєнний стан, а позивачем уточнено розрахунок до 24.02.2022. Позивач звертає увагу, що проценти за користування кредитом нараховано позикодавцем за всі отримані позичальником транші у відповідності до п 7.1. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «МоnеуВООМ» та п 1.6. Договору на суму Фінансового кредиту з дня отримання включно та по день повернення Нарахування процентів здійснено ТОВ «Вердикт Капітал» на тих самих умовах договору, як фактором за договором факторингу, який відповідно до положень ЦК України має право здійснювати такі нарахування, як право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ст. 1078 ЦК України). Відтак, враховуючи умови Договору, положення цивільного законодавства, та відсутність обгрунтованого контррозрахунку відповідача, слід дійти про правомірне нарахування процентів за Договором. Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату ухвалення рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат позивача складає, зокрема, 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Між АО «Лігал Ассістанс» та позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 допомоги відповідно до умов якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Відповідно до Витяг з Акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року АО «Лігал Ассістанс» надало, а позивач прийняв послуги загальною вартістю 25000,00 грн., з яких послуги щодо надання усної консультації з вивченням документів, надання письмової консультації з вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.12.2025 11 наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн підтверджуються належними доказами, чим спростовуються доводи відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу відшкодовуються лише за умови, що вони фактично понесені. Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, Київ, вул. Мечнікова, б.3, оф. 306 Код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість у сумі 86578.25 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

05.10.2019 між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0969922438.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0969922438.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0969922438.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0969922438.

Загальний розмір заборгованості за Договором № 0969922438 від 05.10.2019 р., що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 86578,25 грн., з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6500 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 80078,25 грн.

Згідно відповіді АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 23.01.2026 р., на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Ідентифікаційні дані власника картки: - прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 , - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , - серія та номер паспорта НОМЕР_4 , - адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , - контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_5 . Номер телефону НОМЕР_6 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій у період з 29-01-2020 - 08-02-2020 р.: фінансовий номер телефону НОМЕР_6 .

Відповідно до ст.3 Закону України Про електронну комерцію» (далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

З`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, зважаючи на те, що нарахування відсотків за Договором було здійснено позикодавцем до 24.02.2022 р., тобто до дати, з якої було оголошено воєнний стан, а позивачем уточнено розрахунок до 24.02.2022 р., враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконує, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково зважаючи на таке.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні судом розміру витрат на правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) суму заборгованості за договором № 0969922438 від 05.10.2019 р. в розмірі 86578,25 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., всього 96 000,65 гривень

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников