Ухвала суду № 134151001, 17.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1663/26 2/335/1567/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Філії-Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Філії-Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, в якому просить зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) перерахувати належні їй кошти, які знаходяться на поточному рахунку відкритому у АТ «Ощадбанк» на рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк», Київ, Україна, IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН одержувача НОМЕР_3 .

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Зі змісту позовної заяви пр захист прав споживачів встановлено, що предметом позову є перерахування грошових коштів, на інший рахунок.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач, передбачає судовий захист прав споживача: а саме при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору.

Вважаю необхідним також звернути увагу позивачу, що згідно із вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру справляється «судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При зверненні із позовом до суду позивачем заявлено вимоги майнового характеру, проте не сплачено судовий збір та не надано оригінал квитанції про його сплату.

Оскільки заяву подано в електронній формі, та сплата судового збору підлягає із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1 331,20 х 0,8) = 1064, 96 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю за необхідне надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Філії-Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів - залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Макаров