Рішення № 13414865, 29.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.10р.Справа № 17/376-10

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКВІЛ-ВІТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 558 грн. 82 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКВІЛ-ВІТ" (надалі відповідач) суму 516,12 грн. основного боргу, 42,70 грн. пені, а всього 558,82 грн. заборгованості за порушення грошових зобовязань по договору поставки № 500/10 від 09.04.10р.

Представник позивача не забезпечив присутність при розгляді спору. Про час та дату розгляду спору повідомлений належно як у попередньому судовому засіданні, так і направленою на його адресу ухвалою суду про відкладення розгляду спору.

На адресу суду надійшло клопотання позивача за вих. № 168-ю від 20.12.10р., згідно з яким просить суд здійснити розгляд спору по суті за відсутності повноважного представника у призначеному судовому засіданні.

Відповідач у призначені судові засідання на 07.12.10р. та 21.12.10р. не зявився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого є факт надіслання господарським судом кореспонденції поштовим звязком на адресу відповідача, а також повернуте на адресу суду поштове повідомлення про отримання кореспонденції суду під розпис останнього, яке наявне в матеріалах справи. Однак, відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав. Клопотання про відкладення спору на адресу суду не надходило.

Справа розглядається без участі сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданими представником позивача господарському суду для огляду у попередньому судовому засіданні, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

09.04.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 500/10 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивачем передано покупцю за двосторонніми видатковими накладними № 00332 та № 00333 від 12.04.10р. товар на загальну суму 516,12 грн., який прийнято відповідачем без зауважень, однак в порушення умов п.п. 4.3, 4.4 цієї угоди вартість спірного товару не була сплачена продавцю.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі вказаного договору поставки товару, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вивчивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив, що позивачем взяті на себе зобовязання виконані належним чином, в строк та на замовлення відповідача.

Однак, такого виконання умов Договору з боку відповідача не вбачається, так як станом на теперішній час покупцем не оплачено вартість отриманого від продавця товару на загальну суму 516,12 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Доказів в спростування наявності перед позивачем спірної суми основного боргу відповідачем не надано, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

Разом з тим, проведений судом аналіз положень Договору відображає, що безпосередньо розрахунки за реалізований товар та початок строків залежать від наданої покупцем відомості (звіту) про залишки нереалізованого товару, яка відповідачем не подавалась продавцю.

Тому, в силу положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивачем 07.12.10р. направлено на адресу відповідача претензію № 393-к від 22.07.10р. (докази такого поштового надіслання додані покупцем у додатках до клопотання за вих. № 168-ю від 20.12.10р.) з вимогою повернути або сплатити вартість спірного товару, яка насамперед повинна бути виконана відповідно до умов п. 9.5 Договору.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

На підставі чого позивачем, з посиланням на умови п. 6.3 Договору за порушення строків оплати за поставлений товар, проведено нарахування розміру пені, яка за розрахунком продавця за період з 01.05.10р. по 20.10.10р. складає суму 42,70 грн.

Проте, вивчивши матеріали справи господарський суд відмовляє в заявленій позивачем до стягнення з відповідача пені, так як період нарахування з травня по жовтень 2010 року, а строк виконання покупцем зобовязання з оплати вартості спірного товару настає зі спливом семи добового строку, з моменту отримання названої вище претензії, тобто з 17.12.10 р.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом до присудження стягнення заборгованості в натурі.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКВІЛ-ВІТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 14/43; ЄДРПОУ 36440925) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, м. АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 516,12 грн. (пятсот шістнадцять грн. 12 коп.) заборгованості, 94,21 грн. (девяносто чотири грн. 21 коп.) державного мита, 217,97 грн. (двісті сімнадцять грн. 97 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров