Рішення № 134147482, 16.02.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1127/25

Номер провадження по справі 2/387/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

представника відповідача

( в режимі відеоконференцзв`язку) Мурдія А.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 07.07.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №768910352 від 06.05.2023 у розмірі 101 373,34 гривень.

Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» обґрунтовує тим, що 06.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №768910352 на суму 21 000,00 грн, який підписано електронним підписом позичальника. У подальшому 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. Надалі 31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01. 29.05.2025 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Позивач зазначає, що у процесі передачі прав вимоги за факторинговими договорами право вимоги за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 перейшло до позивача. Загальна сума заборгованості за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 становить 101 373 грн 34 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду. Надав до суду відповідь на відзив, згідно з яким зазначив, щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, то з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснюється не одномоментно, а протягом усього часу його дії з 28.11.2018 по 31.12.2024. Згідно з п.4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 08.08.2023 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №243 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 08.08.2023, тобто після укладення кредитного договору №768910352 від 06.05.2023. Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбуваєтьс у момент підписання договору, протее право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Фактичне відступлення права вимоги не обмежується моментом укладення кредитного чи факторингового договору, а здійснюється на підставі реєстру, який містить перелік прав вимоги, що можуть виникати як до, так і після укладення договору факторингу. Право вимоги за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 перейшло до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс». Просять прийняти відзив та врахувати при розгляді справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся, надав до суду відзив згідно з яким зазначив, що укладення кредитного договору (договору кредитної лінії) № 768910352 між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відбулося 06.05.2023. В той час як договір факторингу №28/1118- 01 був укладений 28.11.2018 між первісним кредитором, а саме ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», тобто кредитний договір № 768910352 між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений значно пізніше, ніж був укладений договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» у якому предмет договору не був індивідуалізований належним чином, а отже, на час укладення договору факторингу у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до мене як до відповідача. Тому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не могло відступити ТОВ «Таліон плюс» право вимоги за кредитним договором, а ті, в свою чергу, ТОВ «Онлайн фінанс» та в подальшому ТОВ «ФК «ЕЙС». Крім цього в матеріалах справи, які були подані до позовної не надані належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту переказу грошових коштів позичальнику, не надана виписка по картковому рахунку, з наданого розрахунку заборгованості та не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному періоду. В позовній заяві позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача переходило тричі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». На момент укладення договору між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» про відступлення права вимоги від 28.11.2018, боргові зобов`язання відповідача за кредитним договором №768910352 від 06.05. 2023 не існували, отже не могли відступатись права кредитора за цим договором. Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем, то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і не могли бути охоплені зобов`язання відповідача ОСОБА_1 , які виникли після укладення цього договору. Крім того, позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» не надані до суду докази на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» та за договором факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Оскільки в позовній заяві не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 які не існували та не відступатись на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до позивача, як останнього кредитора ТОВ «ФК «ЕЙС», то позивач немає права вимагати від відповідача сплатити заборгованість за вказаними вище кредитними договорами. Крім того, надав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якої зазначив що кредитний договір №768910352 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено 06.05.2023. Натомість договір факторингу №28/1118-01 між ТОВ "Таліон Плюс" та договір факторингу між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" №05/0820-01 від 28.11.2018 та 05.08.2020. Тобто, на момент укладення вказаних договорів факторингу, за якими як стверджує позивач було передано права грошової вимоги, ще не виникло зобов`язань між первісним кредитором та боржником. Відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, які він міг би передати не набуте право грошової вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу 05.08.2020. Не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором надані позивачем витяги з Реєстру боржників, зважаючи на те, що у цих витягах зазначені лише номер і дата кредитного договору прізвища позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Також позивач просить стягнути відсотки в розмірі 80383,84 грн. Згідно кредитного договору строк користування кредитом становить 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, та наданий до 05.06.2023. Розмір відсотків згідно з п.8.8 кредитного договору становить 2331, 00 грн та суми кредиту у розмірі 21 000,00 гривень. Із сформованого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" розрахунку вбачається, що за період з 06.05.2023 по 05.06.2023 первісний кредитор нарахував заборгованість відповідачу по відсотках за кредитним договором у загальному розмірі 2331,00 гривень. Нарахування відсотків за користування кредитом починаючи з 05.06.2023, тобто закінчення строку повернення кредиту встановленого в договорі, є безпідставними, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування. Розмір відсотків за користування кредитом у межах строку дії договору ( з 06.05.2023 по 05.06.2023) складає 2331,00 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав наявний в матеріалах справи поданий до суду відзив та зазначив, що договір факторингу укладений у 2018 році, водночас кредитний договір укладений у 2023 році. Також представник відповідача послався на принцип цивільного права «ніхто не може передати іншому більше прав, ніж має сам» (Nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet). Також умовами кредитного договору передбачений термін кредитування 300 днів, а тому проценти повинні були нараховуватися до 05.06.2023. Також позивач не мав права нараховувати відповідачу проценти більше 50% від тіла кредиту. Тому представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.06.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" зареєстроване як юридична особа 07.05.2019, види економічної діяльності, 64.99 надання інших фінансових послуг ( крім страхування та пенсійного забезпечення).

Судом встановлено, що 06.05.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №768910352 в електронній формі, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 21000,00 грн, який має бути повернено до 05.06.2023. Згідно із п. 3.1 договору кредит надається строком на 30 днів.

Також надано заяву на отримання грошових кошти в кредит від 06.05.2023 дата створення: 06.05.2023 заявник: ОСОБА_1 .

На підтвердження факту укладення договору позивачем надано довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідний порядок дій споживача .

На підтвердження факту переказу коштів позивачем надано платіжне доручення №372a6a8f-d41c-4ec9-be50-4928cc931f35 від 06.05.2023, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснило переказ коштів згідно договору №768910352 від 06.05.2023 ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 21 000,00 гривень.

Згідно з розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором 768910352 ОСОБА_1 станом на 08.08.2023 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 21000,00 грн, за відсотками у розмірі 30 209,69 гривень.

28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно із п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 .

Згідно з витягом з Реєстру права вимоги №243 від 08.08.2023 клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 48206,69 грн згідно кредитного договору №768910352 до боржника ОСОБА_1

31.07.2024 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №31/0724-01, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Згідно з Реєстром права вимоги №1 від 31.07.2024 клієнт ТОВ "Таліон Плюс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги заборгованості в сумі 101373,34 грн згідно кредитного договору №768910352 до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором №768910352 ОСОБА_1 станом на 31.07.2024 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20989,50 грн, за відсотками у розмірі 80383,84 гривень.

29.05.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №29/05/25-Е за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е, клієнт ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" право вимоги заборгованості в сумі 101373,34 грн згідно кредитного договору №768910352 до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 26.12.2024 №113 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 300000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №26/12/Е від 26.12.2024 (а.с.92).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 04.06.2025 №243, від 04.06.2025 №245, від 04.06.2025 №246, від 05.06.2025 №247, від 06.06.2025 №248 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025.

З інформації наданої АТ "Універсал Банк" від 28.07.2025 №БТ/Е-9036, встановлено, що в АТ "Універсал Банк" на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_3 , номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою за період 06.05.2023 по 11.05.2023: 380672753368. На зазначену картку зараховано кошти в сумі 21 000,00 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 31.07.2024, 29.05.2025 та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а також на підставі реєстрів прав вимоги.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до пункту 1.5 договору факторингу Реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку №1 до договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Згідно з п. 8.2 договору строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої п. 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року.

31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року.

31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.

31.07.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 31/0724-01 визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 31/0724-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом. 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 в даному реєстрі під № 108 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 на загальну суму 101373,34 грн, з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 20989 грн, заборгованість по відсоткам 80383,84 гривні.

29.05.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 29/05/25-Е.

Відповідно до п.1.2. договору факторингу № 29/05/25-Е перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу № 29/05/25-Е в даному реєстрі під № 7234 значиться ОСОБА_1 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 на загальну суму 101373,34 грн, з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 20989 грн, заборгованість по відсоткам 80383,84 гривні.

Як вбачається з вищенаведеного, право вимоги по кредитному договору №768910352 від 06.05.2023 були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.

При цьому, відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Таким чином, умови договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було продовжено до 31 грудня 2024 року, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд і у своїй постанові від 07 січня 2026 року у справі №727/279/25. У даній постанові суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

ЦК України не має жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Важливо, щоб за допомогою таких засобів майбутня вимога з невизначеної не стала визначеною, однак набувала характеру вимоги, яка може бути визначена. З огляду на викладені обставини, вбачається, що укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру прав вимог, які є невід`ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними.

Окрім цього, невід`ємними додатками договору є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу.

Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що надані договори факторингу є рамковими угодами та підтверджують згоду їх сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу. Тобто приписи відповідних договорів факторингу діють не лише під час їх укладення, а й протягом усього періоду строку дії таких правочинів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЙС». З цих підстав доводи представника відповідача та зміст відзиву є безпідставними.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон №675-VIII).

Згідно з пунктами 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону №675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону №675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону №675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Суд встановив, що кредитний договір №768910352 від 06.05.2023 між ТОВ «ФК «Манівео швидка допомога» та ОСОБА_1 підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV69GN8.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором надіслано на номер відповідача 0672753368, що зазначений у кредитному договорі .

Кредитний договір був підписаний електронним підписом позивача 06/05/2023 року о 13 год 58 хв 24 сек, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису кредитного договору (а.с.33).

У договорі зазначені всі необхідні дані про особу ОСОБА_1 , необхідні для його ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, офіційно зареєстроване місце проживання, електронна пошта, номер мобільного телефону.

Крім того, номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером за картковим рахунком № НОМЕР_3 та знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією, зазначену в листі АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови таких, після чого позикодавець надіслав йому за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону (міститься в реквізитах договору) одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону №675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на підтвердження видачі коштів за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 надав платіжні доручення, згідно яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахували на картковий рахунок відповідача позику.

Факт зарахування кредитних коштів за кредитним договором №768910352 від 06.05.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_3 підтверджується випискою по картковому рахунку за період з 06.05.2023 по 08.08.2023.

Суд зазначає, що сторона відповідача й не заперечував проти факту укладення кредитного договору і отримання ним кредитних коштів у сумі 21000 грн. Водночас заперечує правомірність нарахування відсотків.

Відповідно до умов пункту 2.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 21000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору, сума кредитного ліміту, вказана у пункті 2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 21000 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 05.06.2023 року (пункт 2.3 кредитного договору).

Так, згідно з пунктом 2.5 кредитного договору, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому пунктом 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (пункт 3.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з пунктом 3.3 кредитного договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2331 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно з п. 7.1. договору, сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 05.06.2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до п. 7.2. договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1.закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;

7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7, або п. 9.2.1.5. договору.

7.3. Проценти за договором сплачуються а наступному порядку:

7.3.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору;

7.3.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до умов п. 8.3. договору, протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаю наступним чином:

П. 8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 05.06.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною складовою 135,05 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним.

П. 8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 13.08.2023 проценти нараховуються за ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,37% відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним .

Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,980 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (п.8.4.)

Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

У кредитному договорі №768910352 сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 7 та 8 договору.

Сторонами було погоджено строк дії договору. Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 ( п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

Наведене вище свідчить про наявність у позивача права на нарахування відсотків з розрахунку 2,98 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку Дисконтного періоду кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.

З цих підстав суд відхиляє доводи представника відповідача про закінчення нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування та їх стягнення лише в межах 30-денного строку, який сторонами визначений як строк Дисконтного періоду кредитування або річного терміну.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» суми заборгованості 101373,34 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20989,50 грн; 80383,84 грн заборгованість за процентами.

При цьому суд звертає увагу, що стороною відповідача наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, як і не надано власного розрахунку чи доказів виконання боргових зобов`язань.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг за відсотками.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2422 грн 40 коп повернення сплаченого ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, додаткову угоду №25770737420 від 30.05.2025 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, акт прийому-передачі наданих послуг адвокатським бюро «Тараненко та партнери» ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 7000 грн 00 коп, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І. від 24 квітня 2012 року, ордер на надання правничої допомоги адвокатом Тараненком А.І. ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», довіреність видана ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» адвокату Тараненку А.І.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Враховуючи, що сторона відповідача не заперечувала щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат у розмірі 7000 грн 00 копійок. Дані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за договором №768910352 від 06.05.2023 в розмірі 101 373 ( сто однієї тисячі триста сімдесят три ) гривні 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" витрати за правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» ( м.Київ, Харківське шосе, будинок №19, офіс №2005, код ЄДРПОУ 42986956);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.