Рішення № 13414726, 28.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.10р.Справа № 25/253-10 За позовом Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровську", м. Дніпропетровськ

про визнання кредитного договору недійсним

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Борієва О.Б. - дов. б/н від 20.09.2010р.

Від відповідача: Кучерева Н.В. - дов. № 2656 від 23.11.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача та просить суд визнати недійсним кредитний договір на відкриття мультивалютної кредитної лінії №2085-02-07 від 28.11.2007р., укладений між ПП "Фабрика делікатесних сирів" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровську".

14.12.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення до позовної заяви щодо підстав пред'явленого позову, згідно з якою просить суд визнати недійсним кредитний договір на відкриття мультивалютної кредитної лінії №2085-02-07 від 28.11.2007р., укладений між ПП "Фабрика делікатесних сирів" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровську"; визнати недійсним договір № 187/02-09 від 17.07.2009р. про внесення змін до кредитного договору на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085-02-07 від 28.11.2007р.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що директор ПП “Фабрика делікатесних сирів”ОСОБА_3 не мав права укладати спірний договір, оскільки рішення власника ПП “Фабрика делікатесних сирів” № 42 від 12.11.2007р. щодо визначення повноважень директора підприємства на укладання кредитного договору не було підписано ОСОБА_2; підписання договору не уповноваженою особою є підставою для визнання такого договору недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України; спірний договір суперечить вимогам ст. 524 ЦК України, ст. 198 ГК України, ст.ст. 3, 5 Декрету КМ України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, оскільки передбачає розрахунки у іноземній валюті за відсутності у сторін відповідної індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти, як засобу платежу; під час укладення договору № 187/02-09 від 17.07.2009р. про внесення змін до кредитного договору на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085-02-07 від 28.11.2007р. повноваження органу управління відповідача були у тимчасового адміністратора банку, тому зі сторони останнього договір укладено не уповноваженою особою.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що спірний договір з боку позивача підписаний уповноваженою особою на підставі рішення власника підприємства № 42 від 12.11.2007 р., статуту позивача, контракту укладеному з директором від 31.03.2004р., а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.11.2007р.; сторонами здійснені фактичні дії на виконання кредитного договору, отже, мало місце схвалення правочину; договір повністю відповідача чинному законодавству, в тому числі і в частині здійснення розрахунків у валюті; позивачем не доведено порушення його прав та інтересів внаслідок укладення спірного договору; на час укладення договору № 187/02-09 від 17.07.2009р. про внесення змін до кредитного договору на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085-02-07 від 28.11.2007р. повноваження тимчасового адміністратора банку були припинені, отже договір підписано повноважною особою відповідача.

В ході вирішення спору позивач, також звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи з наступних питань: чи виконано особисто ОСОБА_2. підпис на рішенні власника ПП “Фабрика делікатесних сирів” № 42 від 12.11.2007р.; чи виконано власноручно підпис на рішенні власника ПП “Фабрика делікатесних сирів” № 42 від 12.11.2007р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.

27.12.2010р. позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 25.11.2010р. по 14.12.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007р. між Приватним підприємством «Фабрика делікатесних сирів»(далі - Позивач або ПП «Фабрика делікатесних сирів») та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровську», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі - Відповідач або ПАТ «Промінвестбанк») було укладено Кредитний договір на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085-02-07 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору Відповідач зобов'язався надати Позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів гривень) (ліміт кредитної лінії) з можливістю кредитування в гривнях та доларах США, на умовах, встановлених цим договором, а Позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, встановлені договором.

Згідно з абзацом 2 п. 2.2 Кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20 січня 2013 року.

Згідно пункту 2.3. Кредитного договору, кредит надається із наступним цільовим призначенням: на оплату проектних та будівельно-монтажних робіт, закупівлю обладнання та на виробничі потреби.

За умовами Кредитного договору Банк відкриває на ім'я Позичальника позичкові рахунки у Філії "Відділення Промінвестбанку у м. Дніпропетровську», код Банку 305437, код ЄДРПОУ: 32875438. Кредит в національній валюті надається Банком Позичальнику шляхом оплати платіжних доручень безпосередньо з позичкових рахунків. Надання кредиту в іноземній валюті в межах кредитної лінії надається згідно заявок позичальника, наданих Банку за 1 (один) день до дати видачі в доларах США в межах сум та відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3 Кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі: - 15% річних за кредитом, наданим в гривні (без ПДВ); - 11% річних за кредитом, наданим в доларах США (без ПДВ).

Договором № 187/02-09 від 17.07.2009р., який є по суті додатковою угодою до Кредитного договору та його невід'ємною частиною, були внесені зміни до Кредитного договору, згідно з якими було збільшено ліміт мультивалютної кредитної лінії до 89 000 000 грн.

Кредитний договір від імені Позивача було підписано директором ПП «Фабрика делікатесних сирів»- ОСОБА_3

Від імені Відповідача Кредитний договір та договір про внесення змін до Кредитного договору було підписано керуючим філією «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»Гордієнко Миколою Олексійовичем, який діяв на підставі довіреностей, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського округу Старостіною Н.С. від 09.07.2007р. реєстр. № 551 та від 01.04.2009р. реєстр. № 1270.

Суд не вбачає достатніх підстав для визнання недійсним спірного договору та задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

В преамбулі спірного договору зазначено, що директор позивача діяв на підставі статуту.

Відповідно до п. 4.4. Статуту ПП «Фабрика делікатесних сирів», в редакції від 12.03.2004р., що діяла на момент укладання спірного Кредитного договору, власник Підприємства без доручення діє від імені Підприємства, представляє його інтереси на всіх підприємствах, у фірмах та організаціях, розпоряджається майном Підприємства, укладає угоди, у т.ч. трудові, видає доручення, відкриває в установах банку поточні та інші рахунки, користується правом розпорядження коштами, дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників Підприємства, затверджує локальні акти Підприємства, вирішує інші питання діяльності Підприємства.

Згідно ж з п. 4.5 Статуту Позивача, при призначенні Директора, власник укладає з ним контракт, у якому визначаються права та обов'язки, відповідальність Директора перед Власником, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови. Власник особисто може бути Директором підприємства.

На виконання цього положення Статуту, 31 березня 2004р. між власником та директором Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»укладено Контракт, в пункті 4.1 розділу 4 якого «Права керівника»встановлено, що ОСОБА_3, який іменується Керівник, має право, зокрема, діяти від імені Підприємства, представляти його інтереси у всіх вітчизняних та іноземних державних органах, підприємствах, установах, організаціях; укладати господарські, в тому числі кредитні і інші договори відповідно до Статуту та діючого законодавства України; видавати довіреності; відкривати в банках поточні, валютні і інші рахунки; розпоряджатися коштами Підприємства у порядку, встановленому Статутом Підприємства, цим Контрактом та діючим законодавством.

Також, як вбачається з матеріалів справи, питання про отримання кредиту, передачі ПАТ Промінвестбанк застави та підписання відповідних договорів прийнято власником ОСОБА_2., оформленим Рішенням власника Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»№ 40 від 18.10.2007р., згідно з яким власник прийняла рішення звернутися в Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»з проханням про надання мультивалютного інвестиційного кредиту на реконструкцію виробничо-складського комплексу під базу для виробництва сиру в сумі 47 000,00 тис. грн., у т.ч. 19 986,711 тис. грн. та 5 349,166 тис.доларів США (в гривневому еквіваленті 27 013,289 тис. грн.) терміном на п'ять років та надати в забезпечення нерухомість, виробниче обладнання, майнові права по контрактах на закупівлю виробничого обладнанняя, майнові права по договорах, укладених з покупцями продукції на загальну суму 179 366,36 тис.грн. Право підпису кредитного договору та договорів застави доручила директору ПП «Фабрика делікатесних сирів»ОСОБА_3

Після прийняття вказаного рішення власник ОСОБА_2. звернулася з відповідним клопотанням про надання кредиту на вказані вище суми та уповноваженням директора ОСОБА_3. на підписання кредитного договору, договорів забезпечення, а також вчинення інших дій, необхідних для отримання вищезазначеного кредиту.

Листом № 42 від 22.10.2007р. директор ОСОБА_3. звернувся до ПАТ Промінвестбанк з проханням надати мультивалютний інвестиційний кредит на реконструкцію виробничо-складського комплексу під базу для виробництва сиру в сумі 47 000,00 тис. грн., у т.ч. 19 986,711 тис. грн. та 5 349,166 тис.доларів США (в гривневому еквіваленті 27 013,289 тис. грн.) терміном на п'ять років під заставу нерухомості, обладнання та майнових прав та зобов'язався забезпечити своєчасне погашення кредиту та відсотків за його користування.

12.11.2007р. власник Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»ОСОБА_2. прийняла Рішення № 42 звернутися в Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»з проханням про збільшення суми мультивалютної кредитної лінії на реконструкцію виробничо-складського комплексу під базу для виробництва сиру до 50 000,00 тис. грн., у т.ч. 20 557,607 тис. грн. та 5 830,177 тис.доларів США (в гривневому еквіваленті 29 442,393 тис. грн.) в зв'язку з стабільним ростом курсу ЕВРО та з врахування прогнозуємого крос-курсу ЕВРО до дол. США в розмірі 1,5; в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором надати нерухомість, виробниче обладнання, майнові права по контрактах на закупівлю виробничого обладнання, майнові права по договорах, укладених з покупцями продукції, всього на загальну суму 181 795,46 тис.грн. Право підпису кредитного договору та договорів застави доручила директору ПП «Фабрика делікатесних сирів»ОСОБА_3

Після прийняття Рішення № 42 від 12.11.2007р., власник ОСОБА_2. звернулася до ПАТ Промінвестбанк з Клопотанням про відкриття мультивалютної інвестиційної кредитної лінії на реконструкцію виробничо-складського комплексу під базу для виробництва сиру на суму 50 000,00 тис. грн., у т.ч. 20 557,607 тис. грн.. та 5 830,177 тис.доларів США (в гривневому еквіваленті 29 442,393 тис. грн.) з граничним терміном користування на 5 років та максимальною процентною ставкою 16% річних у гривні і 11% річних в доларах США та уповноваженням директора ОСОБА_3. на підписання кредитного договору, договорів забезпечення, а також вчинення інших дій, необхідних для отримання вищезазначеного кредиту.

Листом № 57 від 20.11.2007р. директор ОСОБА_3. звернувся до ПАТ Промінвестбанк з проханням розглянути питання щодо збільшення суми кредитної лінії Приватному підприємству «Фабрика делікатесних сирів»на реконструкцію виробничо-складського комплексу під базу для виробництва сиру до 50 000,00 тис. грн., у т.ч. 20 557,607 тис. грн. та 5 830,177 тис.доларів США (в гривневому еквіваленті 29 442,393 тис. грн.) під заставу нерухомості, обладнання та майнових прав по договорах на придбання обладнання та реалізацію продукції без змін строку погашення кредиту та зобов'язався забезпечити своєчасне погашення кредиту та відсотків за його користування.

У цих документах Позивача міститься вільне волевиявлення щодо укладання договору на отримання кредиту спочатку у сумі 47 млн.грн., а потім у сумі 50 000 000,00 грн. у т.ч. 20 557,607 тис. грн. та 5 830,177 тис. доларів США (в гривневому еквіваленті 29 442,393 тис. грн.) під сплату відсоткової ставки, передачу у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором майна та щодо уповноваження директора Підкуймухи Альберта Анатолійовича на підписання кредитного договору та договорів забезпечення. Це волевиявлення відповідає внутрішній волі Позивача.

Правомочність підписання директором Позивача ОСОБА_3 Кредитного договору, підтверджується також Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія НОМЕР_1 від 27.11.2007р., виданою напередодні підписання спірного Кредитного договору. У цій Виписці містяться відомості, що станом на 27.11.2007р. ОСОБА_3 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та відсутні дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Виписка є чинною протягом 30 днів з дати її видачі.

Повноваження на підписання Кредитного договору підтверджуються також і Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія НОМЕР_2 станом на 16.07.2009 р. (день підписання Договору про внесення змін до Кредитного договору щодо збільшення кредитної лінії до 89 000 000,00 грн.), в якій містяться відомості, що станом на 16.07.2009р. ОСОБА_3 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та відсутні дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Отже, на день укладання спірного Кредитного договору 28.11.2007р. директор Позивача ОСОБА_3 мав право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи Позивача без довіреності, у тому числі підписувати договори без будь-яких обмежень.

При цьому, суд також враховує, що згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 241 вказаного Кодексу правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

На виконання спірного договору Промінвестбанком був наданий кредит ПП “Фабрика делікатесних сирів”, який підприємство отримало та в подальшому сплачувало проценти за користування кредитом, що підтверджується відомостями руху коштів та фактично не заперечується позивачем.

Отже, сторонами кредитного договору вчинені дії спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених таким договором.

Крім того, схвалення спірного Кредитного договору підтверджується Рішенням власника Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»№ 13 від 18.06.2009р., згідно з яким власник ОСОБА_2. прийняла рішення звернутися до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»з проханням збільшити на 39 000 тис.грн. розмір мультивалютної кредитної лінії, отриманої на реконструкцію виробничо-складського комплексу під базу для виробництва сиру, до загальної суми 89000 тис.грн., без зміни кінцевого строку погашення - 20.01.2013 року в зв'язку із значним ростом курсу валюти та збільшенням вартості будівництва.

Таким чином, навіть якщо погодитись з твердженням позивача щодо підписання спірного договору представником ПП “Фабрика делікатесних сирів” з перевищенням повноважень, то в подальшому мало місце схвалення правочину (отримання кредиту, сплата процентів).

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову з підстав укладення зі сторони Позивача спірного договору не уповноваженою особою.

Безпідставними є і доводи Позивача щодо не відповідності спірного Кредитного договору вимогам ст. 524 ЦК України, ст. 198 ГК України, ст.ст. 3, 5 Декрету КМ України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.

Так, ч. 2 ст. 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦК України, види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюється законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», далі -Закон про банки, передбачено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з ст. 345 ГК України, кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі за законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, в якому передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статті 47, 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 2 Закону про банки визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 47 Закону про банки встановлено, що банки мають право здійснювати такі операції та угоди: операції з валютними цінностями.

Частиною 5 ст. 47 Закону про банки передбачено, що Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення таких операцій.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю»№ 15-93 від 19 лютого 1993 року, далі - Декрет.

Статтею 1 Декрету передбачено, що надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 Декрету, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом: генеральні ліцензії надаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія Національного банку України, наданий у частині 4 цієї статті.

На підставі підпункту в) частини 4 статті 5 Декрету, наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України потребує надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Разом з тим, до цього часу ці межі законодавчо не встановлені. Отже будь-які операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті (незалежно від строків і сум) отримання індивідуальної ліцензії не потребують.

Таким чином, за відсутності нормативних умов застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманих у встановленому порядку.

Пунктом 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що затверджение постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004р. визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Крім того, отримувачем процентів за Кредитним договором є ПАТ Промінвестбанк, що спростовує твердження Позивача про обов'язкове одержання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Тому не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України операції з надання та одержання кредитів в іноземній валюті у банку, який має письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Відповідно до п. 5.3 глави 5 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України 17.07.2001р. № 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Таким чином, діюче законодавство Україні чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань.

Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Із пункту 27 Листа Національного банку України від 06.02.2007р. № 41-216/241-1221 «Про перелік банків, які мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій, у тому числі з валютними цінностями вбачається, що Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) на момент укладення Кредитного договору мав право здійснювати операції з валютними цінностями у вигляді залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Більше того, на час укладення спірного Кредитного договору у ПАТ Промінвестбанк наявні: Банківська ліцензія №1 від 31 жовтня 2001р., видана Національним банком України на здійснення операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Дозвіл № 1-1 від 31.01.2001р. на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з Додатком до цього Дозволу».

Додаток до Дозволу № 1-1 від 31.01.2001р. на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Дозвіл № 1-2 від 29 липня 2003р., виданий Національним банком України на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з додатком до цього дозволу,

Додаток до Дозволу № 1-2 від 29 липня 2003р. на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Дозвіл № 1-3, виданий Національним банком України 20 січня 2006р., на право здіснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з додатком до цього дозволу, у тому числі на здійснення операцій з валютними цінностями та на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Додаток до Дозволу № 1-3 від 20 січня 2006р. на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Таким чином, ПАТ Промінвестбанк, будучи фінансовою установою, має право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто здійснювати кредитування в іноземній валюті як валютну операцію при наявності банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій. Відтак, вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за кредитним договором не суперечить вимогам закону.

Відсутні у суду і підстави визнання недійсним спірного Кредитного договору внаслідок його підписання зі сторони Відповідача не уповноваженою особою.

Так, згідно з Витягом з Постанови Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 року «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)»у вищезазначеному Банку була призначена тимчасова адміністрація строком на 1 рік - з 07.10.2008 до 06.10.2009 року. Тимчасовим адміністратором Банку був призначений службовець Національного банку України - Кротюк Володимир Леонідович - заступник Голови Національного банку України.

Разом з цим, листом Національного банку України від 20.03.2009 року № 44-012/2826-4129 «Щодо діяльності Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку»було повідомлено, що Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2009 року № 139 тимчасову адміністрацію у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку припинено 17.03.2009 року та з 18.03.2009 року відмінено мораторій на задоволення вимог його кредиторів. Цією ж постановою припинені повноваження тимчасового адміністратора Промінвестбанку - службовця Національного банку України Кротюка Володимира Леонідовича - заступника Голови Національного банку України та відновлені повноваження загальних зборів, спостереженої ради та правління Промінвестбанку. Головою Правління Промінвестбанку призначено Башкірова Віктора Володимировича.

Пунктом 8 постанови правління Національного банку України №139 від 17.03.2009 року зобов'язано керівників Банку протягом трьох робочих днів після припинення повноважень Тимчасового адміністратора опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр»або «Голос України»інформацію про припинення повноважень Тимчасового адміністратора та відновлення повноважень загальних зборів, спостережної ради і правління Банку.

На виконання вказаної постанови Національного банку України у газеті «Голос України» за 20 березня 2009 року № 50/4550) опубліковано повідомлення Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку - Промінвестбанк про те, що постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2009 року № 139 припинено повноваження Тимчасового адміністратора Промінвестбанку заступника Голови Національного банку України Кротюка Володимира Леонідовича та відновлено повноваження загальних зборів, спостереженої ради та правління Промінвестбанку.

Крім того, після припинення тимчасової адміністрації станом на 20.03.2009 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містилися відомості, що керівником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), код за ЄДРПОУ 00039002 є Башкіров Віктор Володимирович, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та відсутні дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на бланку серія АВ № 605803 від 20.03.2009р.

Отже, 17.07.2009р. на день укладання Договору № 187/02-09 від 17.07.2009р. про внесення змін до Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 від 28.11.2007р. у ПАТ Промінвестбанк вже чотири місяці як була припинена тимчасова адміністрація і при його укладанні керуючий філією «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»Гордієнко Микола Олексійович діяв на підставі довіреності, яка була видана Головою Правління Промінвестбанку Башкіровим Віктором Володимировичем та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Старостіною Н.С. 01 квітня 2009 року за реєстром № 1270.

Таким чином, укладення спірного Кредитного договору та Договору про внесення змін до нього здійснювалося уповноваженою особою ПАТ Промінвестбанк.

При цьому, суд також враховує, що Позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав та інтересів внаслідок укладення спірного Кредитного договору та додатку до нього керуючим філією «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»Гордієнко М.О., що є необхідною умовою для судового захисту прав та інтересів Позивача у справі в силу ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України.

За наведених обставин, правові підстави, встановлені ст.ст. 203, 215 ЦК України для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання недійсним кредитного договору на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085-02-07 від 28.11.2007р. та договору № 187/02-09 від 17.07.2009р. про внесення змін до кредитного договору на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085-02-07 від 28.11.2007р. відсутні.

Враховуючи усе вищевикладене та оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно з ст. 49 ГПК України, судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на останнього.

Не вбачає суд і достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи. Судова експертиза може призначатися лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Однак, обставини справи, наведені вище докази у їх сукупності, зокрема щодо існування повноважень директора Позивача на укладення спірного договору, одержання Позивачем кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитом є цілком достатніми для вирішення спору по суті, тому по справі відсутня необхідність призначення судової експертизи.

Не підлягає задоволенню і клопотання Позивача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", оскільки останнє є Відповідачем у справі, якого у спірних правовідносинах представляє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровську", що не має статусу юридичної особи.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 1, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

СуддяА.Є. Чередко

28.12.2010р.