Рішення № 13414705, 28.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.12.10р.

Справа № 15/3-10

За позовом Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Софія", м.Дніпропетровськ

про стягнення 131 751,74 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Коваль Н.О., представник за дорученням № б/н від 27.12.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", м.Київ (далі- позивач) звернулося до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Софія", м. Дніпропетровськ (далі- відповідач) про стягнення 124 789,19 грн. - основного боргу, 5 865,09 грн. - інфляційних витрат, 1 097,46 грн. - 3% річних, всього 131 751,74 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10/06/2010-11-10/Р від 10.06.2010р., в частині порушення графіку сплати боргу.

24.12.10р. до господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач 21.12.10р. сплатив частину основного боргу у розмірі 24979,65грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 99809,54грн., 5 865,09 грн. - інфляційних витрат, 1 097,46 грн. - 3% річних, а також витрати по справі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, причини невиконання вимог ухвали господарського суду від 09.12.10р. та 21.12.10р. не пояснив, просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи № 15/3-10.

21.12.10р. у попередньому судовому засіданні представнику відповідача було надано повторно копію позовної заяви з усіма додатками та належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи, про що є відмітка у матеріалах справи.

Господарський суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню тому що, відповідач по невідомим причинам не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, для чого у нього було достатньо часу. Також, суд вважає дане клопотання спробою безпідставно затягнути розгляд справи, тобто відповідач недобросовісно користується наданими йому ст.22 ГПК України правами та обов'язками.

Окрім того, представник відповідача посилається на те, що нібито тільки у судовому засіданні ознайомився із заявою про уточнення позовних вимог, але згідно копії чека, доданого позивачем до матеріалів справи, відсилка вказаної заяви на адресу відповідача здійснена ще 23.12.10р., і більш того заява про уточнення позовних вимог зменшує їх розмірі основного боргу, а відповідача господарський суд, ще ухвалою про порушення провадження у справі від 09.12.10р. зобов'язав провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно було з'явитися до позивача. Але цю вимогу суду відповідач також не виконав, а представник відповідача намагався у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 21.12.10р. ввести суд в оману, посилаючись на те, що ухвалу про порушення провадження у справі № 15/3-10 отримав лише 20.12.10р. Але це було спростовано відповідними штампами пошти на конверті, в якому господарський суд направляв копію ухвали господарського суду від 09.12.10р., ксерокопія якого долучена до матеріалів справи, як доказ.

Також, посилання представника відповідача на те, що йому тільки 27.12.10р. стало відомо про цю справу і він отримав довіреність на її ведення суд не може прийняти до уваги, тому що це не є обґрунтованою і законною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника відповідача, в судовому засіданні 28.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10/06/2010-11-10/Р (далі - Угода). Предметом Угоди є виконання господарського зобов'язання, а саме сплата відповідачем заборгованості позивачу, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 3405RF від 01.07.2005р. та укладеними в його розвиток договорів факультативного перестрахування (Ковер-нот).

Починаючи з 1 серпня 2010 року відповідач припинив виконання взятих зобов'язань та виконання умов Угоди, а саме п.7 щодо сплати боргу за договорами факультативного перестрахування (Ковер-нот).

Пунктом 4 Угоди відповідач визнав загальну заборгованість перед позивачем за договорами факультативного перестрахування в розмірі 148 924,55 грн.

У пункті 8 Угоди сторони погодилися, що у разі порушення відповідачем графіку сплати боргу, позивач вживає заходів для примусового стягування з відповідача заборгованості в сумі 132 789,19 грн. за вирахуванням здійснених відповідачем платежів.

15.06.2010 та 01.07.2010 відповідачем здійснено два платежі в розмірі 3 000,00 грн. та 5000,00 грн. в рахунок погашення боргу перед позивачем, згідно Угоди від 10.06.2010, що підтверджується виписками по рахункам позивача у ПуАТ "СЕБ Банк".

Тобто борг відповідача перед позивачем за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10/06/2010-11-10/Р від 10.06.2010р. по відшкодуванню боргу складає:

132 789,19-8 000,00 = 124 789,19 грн.

Таким чином станом на 15.11.2010р. заборгованість відповідача становить 124789,19грн.

З метою досудового врегулювання спору, 16.08.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про виконання умов Угоди від 10.06.2010, а саме сплати боргу відповідно до графіку, погодженому сторонами. Зазначену вимог відповідач отримав 25.08.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Виходячи із ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з простроченням зобов'язань боржник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір індексу інфляції за період з 01.08.2010р. по 15.11.2010р. складає 5 865,09 грн., 3% річних за період з 01.08.2010р. по 15.11.2010р. складає 1 097,46 грн.

24.12.10р. до господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач 21.12.10р. сплатив частину основного боргу у розмірі 24979,65грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 99809,54грн., 5 865,09 грн. - інфляційних витрат, 1 097,46 грн. - 3% річних, а також витрати по справі.

Доказів виконання умов Угоди на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 99 809,54 грн. 5 865,09 грн. - інфляційних витрат та 1 097,46 грн. - 3% річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 99 809,54 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати за період з 01.08.2010р. по 15.11.2010р. у розмірі 5 865,09 грн., а також 3% річних за період з 01.08.2010р. по 15.11.2010р. у розмірі 1 097,46 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530,599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Софія", м.Дніпропетровськ (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Булигіна, 16, ЄДРПОУ 32350173, р/р 26508101314006 в ПуАТ "ОТП Банк", МФО 307071) на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", м.Київ (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ЄДРПОУ 19411125, р/р 2650441214 в ВАТ "СЕБ Банк" м. Києва, МФО 300175) - 99809,54грн. основного боргу, 5 865,09 грн. - інфляційні втрати, 1 097,46 грн. - 3% річних, 1317,52 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 30.12.10р.