Рішення № 134147, 20.09.2006, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

20.09.2006 Справа № 2/195

За позовом підприємства „Ніка” Товариства інвалідів „Шанс”, м. Харків

До відповідача приватного підприємства „Аракс Уж”, м. Ужгород

Про стягнення суми 9748,17грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, в тому числі 7740,64грн. основного боргу, 1427,10грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 356,07грн. інфляційних нарахувань та 224,36грн. трьох відсотків річних

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: підприємством „Ніка” Товариства інвалідів „Шанс”, м. Харків заявлено позов до приватного підприємства „Аракс Уж”, м. Ужгород про стягнення суми 9748,17грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, в тому числі 7740,64грн. основного боргу, 1427,10грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 356,07грн. інфляційних нарахувань та 224,36грн. трьох відсотків річних.

Позивач до дня розгляду справи надіслав суду клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення суми позовних вимог, які на день розгляду спору складають суму 5247,53грн., в тому числі 3240грн. основного боргу, 1427,10грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 356,07грн. інфляційних втрат та 224,36грн. трьох відсотків річних за користування коштами. З огляду на вищевикладене просить задоволити вказані позовні вимоги в повному обсязі та вказує на ухилення відповідача по обов’язку щодо здійснення розрахунків плати за отриману продукцію, що в свою чергу завдає шкоди інтересам позивача та позбавляє його від отримання того, на що він розраховував при продажу товару. З цих підстав підтримує вимогу про стягнення, крім суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та відсотків річних за прострочку платежу за період порушення зобов’язання.

Відповідач вкотре вимоги ухвали суду від 22.08.2006р. та від 06.09.2006р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника на засідання суду не направив (ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві, рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення). З огляду на вищевикладене справа підлягає розгляду в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.09.2006 року по справі №2/195

Вивчивши матеріали справи, в тому числі додатково подані позивачем, суд встановив:

Згідно умов договору №105/0705 від 05.07.2005р., укладеного між підприємством „Ніка” товариства інвалідів „Шанс” та приватним підприємством „Аракс Уж” позивач, згідно належним чином оформлених первинних документів (товарно-транспортних накладних) протягом 2005 року відпустив відповідачу товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 50852,08грн. Факт отримання такої продукції підтверджується позивачем належно оформленими довіреностями у відповідності до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України №99 від 16.05.1996р. з наступними змінами та доповненнями. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за відпущену йому продукцію станом на день розгляду справи складає суму 3240грн., тобто зобов’язання відповідачем належним чином не виконані, заборгованість в сумі 3240грн. не погашена.

Умовами договору, зокрема, розділом 2, сторонами було визначено ціну та порядок розрахунків, згідно пункту 2.2 якого оплат кожної партії товару проводиться покупцем в національній валюті України шляхом перерахування всієї вартості партії товару на поточний рахунок продавця у вигляді авансового платежу, або з відстрочкою платежу в 21 календарний день з моменту відпуску партії товару на адресу покупця.

Позивач вказує на порушення відповідачем строків здійснення оплати за отриману продукцію, яка згідно умов договору повинна була бути оплачена протягом 21-го дня з моменту її отримання відповідачем. Просить взяти до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачу продукції за видатковими накладними, які були видані відповідачу при посвідчені отримання товару наявною печаткою та відсутність проведення відповідачем платежів у повному обсязі після підтвердження факту отримання продукції. Актом звірки взаємних розрахунків від 01.12.2005року підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 14740,64грн. За період з 01.12.2005р. по 15.08.2006р. згідно з банківськими виписками відповідачем погашена заборгованість у сумі 7000грн.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав:

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.09.2006 року по справі №2/195

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем факт порушення відповідачем зобов’язань в частині здійснення своєчасного та повного розрахунку за придбану продукцію належним чином підтверджується наявними у справі матеріалами. Зокрема, позивачем подано докази про те, що за період поставки в 2005 році відповідач не в повному обсязі провів розрахунок за переданий товар, який, враховуючи здійснену відповідачем оплату складає 3240грн. та підлягає стягненню в повному обсязі (позивачем підтверджено та відповідачем не спростовано). В решта частині вимог про стягнення суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню в порядку пункту 1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 611 та 625 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, оплата неустойки та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до умов договору (пункт 6.2) та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нараховано відповідачу пеню в розмірі 1427,10грн. за несвоєчасну оплату, вимоги про стягнення якої з огляду на вищевикладене підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума 356,07грн. інфляційних втрат та сума 224,36грн. трьох відсотків річних за період прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 5247,53грн., в тому числі 3240грн. основного боргу, 1427,10грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 356,07грн. інфляційних втрат та 224,36грн. трьох відсотків річних за користування коштами (позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Аракс Уж”, м. Ужгород, вул.. Лінтура, 11/1 (рах. №26000303000126 в УФ АКБ „Східно-Європейський банк”, МФО 312635, код ЄДРПОУ 33614566) на користь:

- підприємства „Ніка” товариства інвалідів „Шанс”, м. Харків, вул. Червоношкільна, 12/52 (рах. №260003277074001 в ХФ КБ „Приватбанк”, МФО

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.09.2006 року по справі №2/195

351533, код ЄДРПОУ 30235984) суму 5247,53грн., в тому числі 3240грн. основного боргу, 1427,10грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 356,07грн. інфляційних втрат та 224,36грн. трьох відсотків річних за користування коштами;

- Державного бюджету України суму 102грн. державного мита по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095;

- Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м.Київ, вул. Липська, 18/5 (р/р:26002014180001 у Львівській філії ВАТ “Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ:30045370) суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі