Рішення № 134146744, 17.02.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2026 Справа №607/3484/26 Провадження №2-о/607/201/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції заявниці

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України в м. Маріуполь Донецької області. Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим окупаційними органами на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Заявниця позбавлена можливості у встановленому законом порядку зареєструвати у відділі реєстрації актів цивільного стану смерть ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про смерть встановленого зразка.

За таких підстав заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талаківка м. Маріуполя Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Маріуполь Донецької області.

2. Стислий виклад позиції заінтересованої особи

Представник Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позицію щодо даної заяви не висловив.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

17.02.2026 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, призначене судове засідання у справі на 17.02.2026.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

17.02.2026 у судове засідання заявниця ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце цього засідання, не з`явилась. При зверненні до суду з заявою просила розгляд справи здійснювати без її участі.

17.02.2026 у судове засідання представник Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з витягом № 00045812951 від 03.07.2024 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища 15.08.1992 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_1 ». Даний шлюб розірвано 27.03.1997.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 06.10.2000 ОСОБА_1 одружилась із ОСОБА_4 та після одруження дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_1 ».

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Талаківка м. Маріуполя Донецької області, є громадянином України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого окупаційним органом «Маріупольським міським відділом запису актів громадянського стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в м. Маріуполі, про що 09.12.2025 складений актовий запис про смерть № 170259930001803990000.

Для здійснення поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , окупаційним органом видане посвідчення про поховання № НОМЕР_4 .

Згідно з довідкою про смерть № С-10061 від 09.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполі. Причина смерті «Легеневий набряк. Інші форми хронічної ішемічної хвороби серця».

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на даний час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади з 21.05.2022 є територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією.

2. Норми права, які застосував суд

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Верховний Суд у постановах від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 02.04.2025 у справі № 753/11685/24 виснував, що установлення факту смерті фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації факту смерті.

При цьому зверненню до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території повинно передувати отримання документа про смерть від органу або особи, що створений, обраний чи призначений у порядку, не передбаченому законом України (постанова Верховного Суду від 16.12.2024 у справі № 204/10297/23).

Суд встановив, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявниця надала суду документи, у яких зазначено про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполі. Ці документи видані незаконними окупаційними органами на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд враховує, що відповідно до ст. 3, 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», відповідно до яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Відтак, оцінюючи письмові докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами, у тому числі заявницею, своїх прав.

Суд, як виключення, приймає в якості доказів надану заявницею копію свідоцтва про смерть та у сукупності з іншими письмовими доказами вважає їх достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талаківка м. Маріуполя Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Маріуполь Донецької області, знайшов своє підтвердження наданими доказами, даний факт має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідний для реєстрації смерті її батька та реалізації прав заявниці, пов`язаних зі смертю батька, та іншого порядку, ніж судового, встановлення даного факту немає.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити повністю.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талаківка м. Маріуполя Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Маріуполь Донецької області.

Рішення підлягає до негайного виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41346948.

СуддяІ. В. Марциновська