Ухвала суду № 134142447, 13.02.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/794/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року с-ще. Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак Вадим Олексійович, розглянувши заяву керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Чорноморської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із вищевказаною заявою, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 830 683,10 грн, та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 РНОК??: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у межах ціни позову 4830 683,10 гривень, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

В обґрунтування клопотання Позивач зазначає, що Чорноморська окружна прокуратура звернулась до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, у сумі 4 830 683,10 грн.

Підставами для пред`явлення позову стало те, що всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ Відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Зазначає, що забезпечення позову шляхом арешту коштів та майна Відповідача в межах заявленої суми позовним вимог не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення на майно боржника.

Позивач зазначає, що ефективний захист права держави у спірних правовідносинах безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач нерухоме майно у власності, оскільки вибуття такого майна може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом. Окрім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у Відповідача на момент пред`явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково, з наступних підстав :

Цивільне процесуальне законодавство надає суду право проводити процесуальні дії, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вказані дії носять тимчасовий характер, не порушують принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За частиною 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, що узгоджується із ч.5 ст.153 ЦПК України.

Накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб є одними з видів забезпечення позову, який суд може обрати відповідно до ч. 6 ст. 150 ЦПК України.

Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

За Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза не виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, за постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Конкретний захід забезпечення позову має бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується:

- збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору;

- можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками;

- можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Питання обґрунтованості позовних вимог перевіряються судом під час розгляду справи по суті і не мають розглядатися при забезпеченні позову, оскільки дана процесуальна дія є оперативним заходом, що вживається для забезпечення виконання рішення суду у разі його потенційного задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2026 по справі відкрито провадження.

Ухвала суду набрала законної сили.

З урахуванням доказів, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог вбачається, що між сторонами дійсно виник спір.

Предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 23211248, 67806, Одеська область, Одеський район, селище Авангард, вул. Добрянського, буд. 26, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ) грошових кошти у сумі 4 830 683,10, з яких: 3 200 000,00 грн безпідставно збережені кошти пайової участі, 1 292 447,48 грн інфляційні нарахування, 338 235,62 грн 3% річних, та витрати на сплату судового збору.

За матеріалами справи наявне достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, вид забезпечення позову у виді арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 830 683,10 грн, є співмірним із позовними вимогами та достатнім для забезпечення судом ефективного захисту порушених прав позивача у разі задоволення позову судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання позивача про забезпечення позову у цій частині.

Натомість друга вимога клопотання про забезпечення позову, у якій позивач просить «накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 РНОК??: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у межах ціни позову 4830 683,10 гривень, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності» не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Дійсно, накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми заявлених вимог не створює подвійного забезпечення позову і дисбалансу інтересів сторін (Постанова ВС від 6 серпня 2025 року у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25).

Натомість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно допускається лише щодо майна, яке належить відповідачу. Накладення арешту на майно особи, яка не є стороною у справі, є неправомірним та порушує права власника такого майна, правові підстави для арешту майна існують лише щодо майна відповідача.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) вказано, що "при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі".

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 372/333/20 (провадження № 61-19492св20) та від 21 квітня 2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження № 61-18391св21).

Натомість відповідно до вимог клопотання не зрозуміло на чиє саме майно просить накласти арешт позивач - ОСОБА_2 чи відповідачки ОСОБА_1 , яке саме відношення має ОСОБА_2 до даної справи, а також не конкретизовано на яке саме нерухоме майно має бути накладено арешт.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Чорноморської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 830 683,10 грн.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Копію ухвали про забезпечення позову направити заявнику та відповідним державним та іншим органам для вжиття заходів щодо негайного виконання ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 352, 354 ЦПК України до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Спічак В.О.