Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/3786/26
УХВАЛА
17 лютого 2026 року Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Херсонська обласна військова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Херсонська обласна військова адміністрація, в якій останній просить:
Визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Представника Уповноваженого з інформаційних прав Юлії Деркаченко у непроведенні об`єктивної та всебічної перевірки скарги ОСОБА_1 від 28.09.2023 та 01.11.2023 на протиправну бездіяльність заступника голови обласної державної адміністрації Ольги Малярчук що суперечить вимогам статті 19 Закону № 393/96-ВР законного зобов`язання проводити перевірку звернення об`єктивно та всебічно;
Визнати неналежним розгляд звернення від 28.09.2023 та 01.11.2023 про протиправну бездіяльність заступника голови обласної державної адміністрації Ольги Малярчук в якому не враховано саму відповідь заступника голови обласної державної адміністрації Ольги Малярчук від 11.09.2023 № З-4374;
Зобов`язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини здійснити належний розгляд мого звернення від 28.09.2023 та 01.11.2023, зобов`язавши його розглянути це звернення у відповідності до вимог статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» повно і всебічно.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
В частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Згідно ст.382 КАС України, визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог ст.383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд зазначає, що спір за даним позовом фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення по справі № 420/12095/24, про що позивач самостійно вказує у позові : «…Станом на 27.01.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/12095/24 від 19.07.2024 не виконано, так як відповіді про результати повторного розгляду мого звернення на теперішній час я не отримала, чим Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини порушенно ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», а саме: право заявника одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення мені відповіді на моє звернення…»
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Як зазначено вище, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 28 травня 2021 року у справі № 540/942/20, у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову, проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.
У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 16.12.2019 у справі № 336/1379/17-а.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана обставина, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Херсонська обласна військова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії.
Таким чином, суд робить висновок, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження за даним позовом належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 19, п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 243, 248, 256, КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Херсонська обласна військова адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя Бжассо Н.В.
Судове рішення № 134138705, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/3786/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: