Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/25085/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з неактуалізації невнесення інформації/відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача ОСОБА_1 , про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402), що підтверджується окресленим реквізитом 32 (ІХ. Відмітки про звільнення від військового обов`язку військового квитка НОМЕР_1 від 10.04.1991), особистим підписом та гербовою печаткою відповідача (09935548), та неокреслення вірних (достовірних) даних/відомостей в обов`язкові реквізити: «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_2 (09935548)», «Категорія обліку: не військовозобов`язаний», «Підстава зняття\виключення: визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402), визнати протиправною;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 актуалізувати внести інформацію (відомості) в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача ОСОБА_1 , про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402), що підтверджується окресленим реквізитом 32 (ІХ. Відмітки про звільнення від військового обов`язку військового квитка НОМЕР_1 від 10.04.1991), особистим підписом та гербовою печаткою відповідача ( НОМЕР_2 ), та окреслити про вірні (достовірні) дані/відомості в обов`язкові реквізити: «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_2 (09935548)», «Категорія обліку: не військовозобов`язаний», «Підстава зняття\виключення: визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402).
Стислий виклад позиції позивача.
У позовній заяві позивач, з покликанням на фактичні обставини, зазначає, що 17.03.2014 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402), що підтверджується окресленим реквізитом 32 (ІХ. Відмітки про звільнення від військового обов`язку військового квитка НОМЕР_1 від 10.04.1991).
В подальшому, як вказано у позові, 12.06.2025 позивач через застосунок Резерв+ згенерував військово-обліковий документ в електронній формі та дізнався, що 16.05.2025 присвоєно номер в реєстрі Оберіг, а військово-обліковий документ містить таку інформацію: «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_3 )», «Категорія обліку: військовозобов`язаний». Інші обов`язкові реквізити «підстава зняття\виключення».
На переконання позивача, у військово-обліковому документі в електронній формі мають міститися такі дані: «ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_2 )», «Категорія обліку: не військовозобов`язаний», «Підстава зняття\виключення: визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402)». «Звання: ст. сержант».
Позивач наголошує, що з 18.04.2003 зареєстровану/фактичну адресу місця проживання не змінював, у Приморському районі м. Одеси не мешкав та до ІНФОРМАЦІЯ_4 (09648671) про взяття на військовий облік військовозобов`язаних не звертався, до відповідальності за порушення військово-облікового, мобілізаційного законодавства не притягався.
В подальшому, як зазначено у позові, позивач 12.06.2025 через АТ «УКРПОШТА» до ІНФОРМАЦІЯ_5 (09935548) звернувся із заявою, в якій просив привести відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до відомостей, що містяться у військовому квитку НОМЕР_1 від 10.04.1991, зокрема в частині виключення з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МО України №402.
Позивач зазначає, що 01.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 листами від 25.06.2025 № 1849 та від 30.06.205 №12145 фактично відмовив позивачу у задоволені його заяви від 12.06.2025.
На переконання позивача, ефективним засобом захисту його прав є саме зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 внести інформацію/відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» (наказ МО України від 2008 № 402).
Стислий виклад заперечень відповідача.
У відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до постанови КМУ №932), підлягає призиву на військову службу під час мобілізації, є порушником ВО з 19.06.2025 (справа F1668384 з 13 серпня 2025 по статті 210-1 КУпАП).
При цьому, у відзиві повідомлено, що дані щодо складання відносно позивача протоколу та постанови про адміністративне правопорушення в ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні, оскільки вони складались у автоматичному режимі (у тому числі, як було зазначено, постановка на військовий облік).
Відповідач зазначає, що реалізація військового обов`язку військовозобов`язаним є особистим обов`язком, що включає підготовку до служби, проходження військової служби за призовом або контрактом, а також виконання обов`язків у запасі чи військовому резерві. Цей обов`язок пов`язаний із забезпеченням національної безпеки і включає дотримання правил військового обліку та проходження медичної комісії. Це означає, що для виконання певних кроків у процесі проходження військової служби військовозобов`язана особа повинна особисто з`явитися до відповідного органу або установи, наприклад, до територіального центру комплектування (ТЦК) чи військово-лікарської комісії (ВЛК). В контексті цього, відповідач вважає, що позивач, маючи намір звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виправлення відомостей у Реєстрі, повинен був особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не направляти документи Укрпоштою. Тим більш, обраний спосіб звернення не дає можливості ідентифікувати заявника та ознайомитись з оригіналами документів.
На переконання відповідача, звернення позивача до суду є передчасним.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.08.2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , із зазначенням про її залучення на стороні позивача або відповідача, а також обґрунтуванням яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки вказаної особи або уточнити коло учасників справи та надати відповідні уточнення до позовної заяви.
Суд ухвалою від 19.08.2025 відмовив у задоволенні заяви представника позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , відмовив у задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвалою від 19.08.2025 суд частково задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та витребував - у ІНФОРМАЦІЯ_1 та у ІНФОРМАЦІЯ_10 :
матеріали щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. ст. 210, 210-1 КУпАП та звернення до підрозділу поліції у порядку п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487;
дані/відомості про здійснення службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 (09935548) та/або ІНФОРМАЦІЯ_4 ( НОМЕР_3 ) зміни інформації (даних/відомостей) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 );
інформацію та докази щодо визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 частково виконав ухвалу суду та надав до суду лише дані про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , зазначив у відзиві про відсутність матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП.
При цьому, ані ІНФОРМАЦІЯ_6 , ані ІНФОРМАЦІЯ_12 не надали до суду витребуваних доказів щодо:
звернення до підрозділу поліції у порядку п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487;
даних/відомостей про здійснення службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 (09935548) та/або ІНФОРМАЦІЯ_4 (09648671) зміни інформації (даних/відомостей) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 );
інформацію та докази щодо визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суд оцінює поведінку відповідача щодо ненадання витребуваних судом доказів як невиконання процесуального обов`язку.
Ненадання доказів суб`єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.
Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд з метою процесуальної економії та своєчасного розгляду справи вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності наданих у повній мірі відповідачем доказів.
Необхідність судового реагування щодо офіційного встановлення обставин справи у даному випадку, які визнаються відповідачем, шляхом ігнорування процесуальних прав та обов`язків, відсутня.
Представник позивача 08.02.2026 подав до суду додаткові докази у справі та зазначив про необхідність повторного витребування доказів у справі.
Водночас, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів у справі, оскільки відповідач знехтував процесуальним обов`язком щодо надання до суду витребуваних судом доказів, та, враховуючи ч.9 ст.80 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявністю доказів у матеріалах справи.
За таких підстав, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про повторне витребування доказів.
При цьому, на переконання суду, накладення штрафу на відповідача у відповідності до ч.3 ст.149 КАС України, жодним чином не сприятиме своєчасному вирішенню справи.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Матеріалами справи підтверджено та визнається сторонами у заявах по суті, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 24.06.2025 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаний, автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до Постанови КМУ №932.
Відповідно до записів на стор.32 у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивач 17.03.2014 призовною (лікарською) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_14 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст.62 «А» на підставі наказу МОУ від 2008 р. №402.
Матеріалами справи також підтверджено, що 12.06.2025 позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу відповідача заяву від 12.06.2025, в якій, зокрема просив привести відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до записів у військовому квитку НОМЕР_1 від 10.04.1991 про виключення позивача з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МО України № 402.
До означеної заяви позивач додав: копію військового квитка НОМЕР_1 від 10.04.1991, копію контрольного талону для обліку у підрозділі, копію паспорта громадянина України, повідомлення у застосунок Резерв+ від 09.04.2025, повідомлення у застосунок Резерв+ від 12.06.2025, копію військово-облікового документа в електронній формі з Резерв+ від 12.06.2025, розширені дані з Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 12.06.2025.
Вручення відповідачу означеної заяви підтверджено даними з офіційного сайту національного поштового оператора АТ «Укрпошта».
У зв`язку з відсутністю відповіді на заяву позивача від 12.06.2025, представник позивача неодноразово звертався до відповідача із адвокатськими запитами та скаргами.
У відповідь на звернення представника позивача, відповідач надав відповідь від 30.06.2025 №12145, в якій зазначив, що заява не підлягає розгляду, зокрема з підстав того, що адвокат не наділений повноваженнями звертатись із заявою про включення (невключення) до Реєстру запису про військовозобов`язаного, виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також давати розпорядження органам військового управління та вимагати від органів військового управління вчиняти певні дії. Також повідомлено, що військовозобов`язаний повинен особисто звернутись до органу ведення Реєстру з метою внесення зміг до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов`язаних позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався і триває станом на час розгляду цієї справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з частиною дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.
Так, згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
На виконання положень частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487, для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 29 Порядку №1487, у разі виключення призовників, військовозобов`язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку №1487).
23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
Згідно з положеннями частин п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 4 Порядку №559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).
Отже, з наведених норм слідує, ведення військового обліку покладається, зокрема на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2025 позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу відповідача заяву від 12.06.2025, в якій, зокрема просив привести відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до записів у військовому квитку НОМЕР_1 від 10.04.1991 про виключення позивача з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МО України № 402.
Натомість, під час судового розгляду суд встановив, що відповідач взагалі не розглянув заяву позивача.
В той же час, у відповідь на звернення представника позивача, відповідач зауважив, що військовозобов`язаний повинен особисто звернутись до органу ведення Реєстру з метою внесення зміг до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Аналізуючи наведені положення нормативно-правових актів, суд дійшов переконання, що особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Пунктом 15 Порядку № 1487 визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»:
взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
відомості про декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.
У разі звернення призовника, військовозобов`язаного або резервіста до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.
Отже, суд не вбачає протиправності в діях відповідача щодо взяття на військовий облік позивача, оскільки його взяття на облік відбулося автоматично на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 №370 «Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Спірним у цій справі є бездіяльність відповідача щодо неприведення даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів із даними військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо виключення позивача з військового обліку.
Суд звертає увагу на те, що в силу імперативних вимог пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню із військового обліку підлягають військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби.
Суд зауважує, що виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов`язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього Закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
У той же час, безпосередньо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних інформації щодо призовників і військовозобов`язаних відомостей про персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) ТЦК та СП.
З вищенаведеного слідує, що саме відповідач повинен здійснити дії стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо позивача.
З аналізу положень Порядку № 559 убачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Матеріалами справи також підтверджено, що 12.06.2025 позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу відповідача заяву від 12.06.2025, в якій, зокрема просив привести відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до записів у військовому квитку НОМЕР_1 від 10.04.1991 про виключення позивача з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МО України № 402.
До означеної заяви позивач додав: копію військового квитка НОМЕР_1 від 10.04.1991, копію контрольного талону для обліку у підрозділі, копію паспорта громадянина України, повідомлення у застосунок Резерв+ від 09.04.2025, повідомлення у застосунок Резерв+ від 12.06.2025, копію військово-облікового документа в електронній формі з Резерв+ від 12.06.2025, розширені дані з Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 12.06.2025.
Вручення відповідачу означеної заяви підтверджено даними з офіційного сайту національного поштового оператора АТ «Укрпошта».
Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивованої відмови у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, свідчить про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд зазначає, що відповідач не виконав свій обов`язок, не надав належних та достатніх доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.
Саме відповідач повинен був перевірити відомості, які містяться на стор.32 у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 , про те, що позивач 17.03.2014 призовною (лікарською) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_14 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст.62 «А» на підставі наказу МОУ від 2008 р. №402.
Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.
Відповідач, виявивши розбіжність між паперовими документами та електронним реєстром, переклав тягар доказування на позивача, зокрема вимагаючи його особистої явки.
Суд наголошує на важливості дотримання принципу «належного врядування», який неодноразово підкреслювався у практиці ЄСПЛ (зокрема, у справі «Рисовський проти України»).
Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, органи державної влади повинні діяти вчасно, належним чином і якомога послідовніше. Окрім того, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій.
Ризик будь-якої помилки державного органу (зокрема, невнесення або некоректне внесення даних до Реєстру «Оберіг») має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача ОСОБА_1 , за наслідком розгляду заяви повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Суд повторює, що приписи п.4 Порядку №559 не передбачають обов`язкової особистої явки військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі у разі визнання його непридатним до військової служби.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не здійснив розгляд заяви позивача від 12.06.2025, не надав належної оцінки документам, наданим позивачем разом із заявою, не перевірив відомості зазначені у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 , а також не вчинив належних дій з метою відновлення/витребування у інших відповідальних осіб відповідних даних на підтвердження виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за гр. І ст.62 «А» на підставі наказу МОУ від 2008 р. №402.
Отже, відповідач взагалі не розглянув заяву позивача від 12.06.2025, не прийняв будь-якого рішення про внесення або відмову у внесенні даних на підставі оцінки документів, які повинні бути у розпорядженні відповідача, а лише запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про що зазначив у відповіді на звернення представника позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МОУ від 2008 р. №402 відповідно до записів військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 , тому, з метою належного захисту прав особи, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МОУ від 2008 р. №402 відповідно до записів військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 , та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до часткового задоволення.
Згідно з частинами першою та третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 968,96 грн. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, наявні підстави для стягнення суми сплаченого судового збору на користь позивача.
У позовній заяві представник позивача зазначив про наявність витрат на правничу допомогу та відповідні докази будуть надані окремо. Оскільки доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу не надано, питання про стягнення витрат на правничу допомогу разом з ухваленням рішення суду не розглядається.
Керуючись ст.2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МОУ від 2008 р. №402 відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 62 «А» наказу МОУ від 2008 р. №402 відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 10.04.1991 ІНФОРМАЦІЯ_13 , та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
Судове рішення № 134138582, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/25085/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: