Постанова № 134131102, 11.02.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/541/26

Провадження № 3/317/299/2026

11 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2025 р. о 13 год. 34 хв., гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21121» номерний знак НОМЕР_2 від автодороги Т0806 до с. Степного +1 км., при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, чим створив небезпеку водію автомобілю, який рухався у попутному напрямку і змусив іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість руху, напрямок руху, для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, тим самим ОСОБА_1 створив аварійну обстановку. В подальшому продовжив рух, здійснив аналогічне порушення ПДР, та знову створив аварійну обстановку, після чого залишив місце правопорушення, тим самим порушив п. 10.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся під підпис під час складення та вручення копії протоколу (а.с.1). Крім того, про розгляд судом протоколу складеного відносно нього, останнього було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.6).

Повідомлень про поважності причин його відсутності, клопотань чи заяв про відкладення справи, розгляду справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Неявку до суду ОСОБА_1 суд вважає способом захисту останнього з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, кваліфіковане як порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушенні, яка підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 566103 від 14.01.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП (а.с.1);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яким викладені обставини вчиненого правопорушення, зокрема: 07.12.2025 приблизно об 11:00 годині він рухався на своєму автомобілі марки «ВАЗ 2112» державний номерний знак НОМЕР_2 з с. Степне, на АЗС з виїзду з с. Степне, біля траси Т-08-03, рухаючись головною дорогою с. Степне, майже доїхав до траси Т-08-03, як з останньої вулиці виїхав автомобіль марки «Renault Duster», державний номерний знак не відомий, який своїми діями підрізав його автомобіль. Він наздогнав це авто та підрізав його, щоб пояснити, що водій був не правий (а.с.2);

- фотокопією паспорта ОСОБА_1 (а.с.3);

- відеозаписами, які міститься на DVD-диску, долученому до матеріалів справ, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого його правопорушення, а саме факт створення ОСОБА_1 двічі аварійної обстановки, що зафіксовані на відео реєстратор іншого учасника дорожнього руху (а.с.4).

Вказаний відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані події правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями частини 5 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено настання відповідальності за вказане адміністративне правопорушення за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Пункт 10.1 ПДР України встановлює базовий принцип безпеки: перед початком руху, перестроюванням або зміною напрямку водій зобов`язаний переконатися, що маневр безпечний і не створить перешкод іншим учасникам руху. Це головне правило, що покладає на водія повну відповідальність за безпеку маневрування.

Проте вимоги вказаного пункту ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.10.1 ПДР України, яким визначено, що перед початком руху, перестроюванням або зміною напрямку водій зобов`язаний переконатися, що маневр безпечний і не створить перешкод іншим учасникам руху. Це головне правило, що покладає на водія повну відповідальність за безпеку маневрування, що також підтверджено й самим правопорушником у власноруч написаних ним поясненнях (а.с.2).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, за що останній повинен понести адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч. 5 ст. 122 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто грубому порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, його ставлення до правопорушення, характер правопорушення, ступінь його провини, суд вважає з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ОСОБА_1 слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та адміністративне стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення саме у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір» суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одну тисячу чотириста сорок п`ять) гривень, 00 коп., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, штраф на підставі ст. 308 КУпАП стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка