Рішення № 134128150, 16.02.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5496/25

Провадження № 2/545/94/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участі секретаря Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою, зазначивши, що 06.09.2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44855965.

02.10.2025 року було укладено договір №02-10/25 відповідно до якого ТОВ «Еко фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №44855965.

06.05.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1485880 про надання споживчого кредиту.

21.07.2025 року укладено договір №21-07/25 відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1485880.

Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги, в тому числі: за договором №44855965 від 06.09.2024 року в сумі 4569,50 грн., з яких: 950,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3581,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 38,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору; за договором 1485880 від 06.05.2024 року в сумі 76949,96 грн., з яких: 14999,96 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 54450,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7500,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 81519,46 грн., з яких: 15949,96 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 58031,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 38,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору; 7500,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами.

Враховуючи вищенаведене, просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» вищезазначену суму заборгованості за кредитними договорами та судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач - ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначив у позові про розгляд справи без участі представника на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 про причину неявки суд не повідомила, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, відзиву на позов до суду не надавала. Сповіщалася про дату та час судового засідання за адресою її місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання та не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надала, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 зазначено, що за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) .

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судом встановлено, що 06.09.2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 44855965.

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Кредитний договір, укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється зі сторони Позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, яким Позичальник засвідчується не тільки підписання Кредитного договору та супутніх документів до нього, але й підтвердження ознайомлення з Правилами.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: Сума кредиту 3000,00 грн., Строк користування кредитними коштами - 730 днів, з 06.09.2024 року та закінчується 05.09.2026 року (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу Кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на Рахунок Позичальника/Картковий рахунок Позичальника.

Відповідач підписавши Кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема Протягом Дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення Дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення Позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо Кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

02.10.2025 року було укладено договір № 02-10/25 відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 44855965.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 44855965.

06.05.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1485880 про надання споживчого кредиту.

Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до ТОВ «Селфі кредит», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладенням договору.

Зміст договору становить умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитодавця, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний застосунок «Selfie Credit». Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «Selfie Credit», в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення коду, направленого кредитодавцем на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери) та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного за стосунку «Selfie Credit».

На умовах, встановлених Договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту 15000,00 грн. Строк кредиту 360 днів.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором.

Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

Сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього договору, згідно чинного законодавства України, цього договору, а також, що порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Внесення змін та доповнень до цього Договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі кредит», які розміщені на Веб-сайті кредитодавця. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит кредитодавцю в строк передбачений кредитним договором. Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів відповідач не виконав, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість.

Підписанням кредитних договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма їх істотними, які були погоджені сторонами, та що йому була надана вся інформація, передбачена вимогам чинного законодавства.

21.07.2025 року було укладено договір № 21-07/25 відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1485880.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 1485880.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із змісту вищенаведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти). Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св20).

Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги, в тому числі: за договором №44855965 від 06.09.2024 року в сумі 4569,50 грн., з яких: 950,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3581,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 38,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору; за договором 1485880 від 06.05.2024 року в сумі 76949,96 грн., з яких: 14999,96 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 54450,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7500,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами.

Заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

ОСОБА_1 своїх зобов`язань вчасно не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за вищевказаними кредитними договорами, що підтверджується відповідними довідками про розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитними договорами.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальна сума витрат на правову допомогу в даній справі склала 25000,00 грн., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги, заявкою про надання юридичної допомоги, витягом з акту про надання послуг.

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що надання усної консультації не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді, а за своєю суттю є складовою підготовки та подання позовної заяви, тому ці дії (витрати) не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Окрім того, слід звернути увагу, що справа є малозначною, вже існує напрацьована практика з такої категорії справ, тому для професійного адвоката така справа не становить надмірної складності та не потребує розробок стратегій, отже визначена сума виконаних адвокатським об`єднанням робіт, яку просить стягнути позивач з відповідача, є завищеною, а тому суд вважає можливим стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ: 42640371, заборгованість за договором № 44855965 від 06.09.2024 року та за договором №1485880 від 06.05.2024 року в загальному розмірі 81519 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ: 42640371, витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Полтавським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т. О. Зуб