Рішення № 13412715, 18.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.10р.Справа № 7/202-10

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 5 930, 21 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: провідний юрисконсульт Криворізької філії ПАТ Комерційного банку "ПриватБанк" Дружиніна В.А., довіреність № 6376 від 03.12.2009р.;

від відповідача:не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звернулося до господарського суду з позовом до Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у сумі 5 930, 21 грн., яка складається з суми коштів, перерахованих позивачем відповідачу в якості оплати товару, який відповідач позивачу не поставив, - 5 664, 00 грн., суми від інфляції, розрахованої на суму коштів, на які поставка не відбулася, з застосуванням індексів інфляції за квітень 2009 року липень 2010 року, - 82, 13 грн., 3% річних, розрахованих за період прострочення повернення грошових коштів з 01.04.2009р. по 01.08.2010р., - 184, 08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі усної домовленості позивач перерахував відповідачу попередню оплату у загальній сумі 5664, 00 грн., а відповідач зобов'язався передати позивачу товар запасні частини на автомобіль Hyundai Sonata 1.8, 1999 року випуску у відповідності до асортименту та вартості зазначених в рахунках-фактурах № 10 від 23.03.2009р. та № 11 від 27.03.2009р. Однак зобов'язання по передачі товару відповідачем не виконано. 22.07.2010р. та 12.10.2010р. позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення грошових коштів у сумі 5 664, 00 грн. та у строк відповідно до 01.08.2010р. та до 01.11.2010р. Відповідач кошти позивачу не повернув. Сума від інфляції та 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, не з'явився особисто та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 15.11.2010р. Матеріали справи містять повідомлення про вручення відповідачу рекомендованих поштових відправлень, якими відповідачу направлені відповідні ухвали господарського суду. Про причини неявки у судові засідання відповідач суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд відкладав розгляд справи з 23.11.2010р. на 14.12.2010р.

У судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємець-фізична особа ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) виставив Закритому акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) в особі Криворізької філії Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) (найменування банку змінено з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що підтверджується статутом банку, затвердженим загальними зборами акціонерів 20.03.2010р., погодженим Національним банком України 20.04.2010р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 23.04.2010р.) рахунки-фактури на оплату товару:

1) рахунок-фактура № 10 від 23.03.2009р. на оплату товару - права полуось Hyundai Sonata 1.8 1999 у кількості 1,00 шт. на суму 1700, 00 грн.;

2) рахунок-фактура № 11 від 27.03.2009р. на оплату товару на загальну суму 3964, 00 грн., а саме:

- кільця поршневі стд комплект Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 336, 00 грн., вартість 336, 00 грн.;

- насос масляний Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 782, 00 грн., вартість 782, 00 грн.;

- вкладки шатунні стд комплект Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 168, 00 грн., вартість 168, 00 грн.;

- вкладки корінні стд комплект Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 143, 00 грн., вартість 143, 00 грн.;

- повний набір прокладок Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 756, 00 грн., вартість 756, 00 грн.;

- клапан впускний Hyundai у кількості 8, 00 шт. за ціною 26, 00 грн., вартість 208, 00 грн.;

- клапан випускний Hyundai у кількості 8, 00 шт. за ціною 42, 00 грн., вартість 336, 00 грн.;

- ремінь грм Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 588, 00 грн., вартість 588, 00 грн.;

- ремінь балансира Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 143, 00 грн., вартість 143 грн.;

- натягувач ременю грм Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 378, 00 грн., вартість 378, 00 грн.;

- натягувач ременю балансира Hyundai у кількості 1, 00 шт. за ціною 126, 00 грн., вартість 126, 00 грн.

Рахунки-фактури виставлені на загальну суму 5 664, 00 грн.

Позивач оплатив виставлені відповідачем рахунки-фактури, що підтверджується меморіальним ордером № 90401U07HN від 01.04.2009р. на суму 3964, 00 грн. та меморіальним ордером № 90330U07F5 від 30.03.2009р. на суму 1700, 00 грн., пославшись в призначенні платежу, що оплачує передплату за запчастини для автомобіля Hyundai відповідно до рахунків-фактур відповідно № 11 від 27.03.2009р. та № 10 від 23.03.2009р.

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязання по поставці товару на суму передплати - 5 664, 00 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 ЦК України).

У звязку з отриманням від позивача передплати за товар у сумі 5664, 00 грн. у відповідача виник обовязок передати позивачу товар, найменування, кількість, ціна та вартість якого зазначені у рахунках-фактурах, а у позивача право вимагати від відповідача виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наявність домовленості позивача та відповідача щодо строку передачі відповідачем позивачу товару матеріалами справи не підтверджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.07.2010р. працівниками позивача у складі двох осіб за участю батька відповідача складено акт про те, що при виході на домашню адресу відповідача відповідач за цією адресою був відсутній. Особами, що склали акт, вручена претензія позивача батьку відповідача ОСОБА_3.

Відповідно до змісту претензії позивача, адресованої відповідачу, яку отримав 22.07.2010р. батько відповідача ОСОБА_3 для передачі відповідачу, про що вчинено на претензії відповідний напис, позивач послався на невиконання відповідачем на дату складання претензії зобовязань по поставці товару та вимагав повернення грошових коштів у сумі 5 664, 00 грн. до 01.08.2010р.

Також, з претензією до відповідача позивач звернувся 12.10.2010р. (дата, проставлена на штемпелі органом "Укрпошти" на поштовому відправленні).

В цій претензії позивач зазначив про невиконання відповідачем зобовязань по поставці товару на суму здійсненої передплати, послався на те, що необхідність в запасних частинах, які оплатив позивач, у позивача відпала. Позивач вимагав повернення грошових коштів у сумі 5 664, 00 грн. до 01.11.2010р.

Відповідач залишив претензію без відповіді. Протилежне відповідачем не доведено.

Як доказів поставки товару на суму здійсненої позивачем передплати за товар, так і доказів повернення грошових коштів позивачу у сумі 5 664, 00 грн., відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка застосовується до спірних правовідносин з огляду на їх правову природу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення йому суми попередньої оплати.

Враховуючи ті обставини, що з часу здійснення позивачем передплати, на суму якої відповідач не передав позивачу товар, пройшов тривалий термін (більше року), суд вважає правомірною вимогу позивача, наведену в претензіях, адресованих відповідачу, про повернення відповідачем отриманих від позивача у якості передплати грошових коштів, проти якої відповідач не заперечив, а також у звязку з якою як не здійснив поставку товару, так і повернення коштів.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача передплати у сумі 5 664, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував суму від інфляції на суму передплати з застосуванням індексів інфляції за квітень 2009 року липень 2010 року, а 3% річних за період з 01.04.2009р. по 01.08.2010р.

Між тим, до звернення позивача до відповідача з претензією про повернення грошових коштів у відповідача існувало зобовязання перед позивачем по передачі товару, а не грошове зобовязання по поверненню коштів.

Претензія, вручена позивачем батьку відповідача 22.07.2010р., не є належним доказом звернення позивача до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, оскільки позивач не надав доказів наявності у батька відповідача повноважень представляти відповідача, у тому числі і повноважень на отримання претензії.

Обовязок відповідача повернути кошти у сумі 5 664, 00 грн. виник у звязку зі зверненням позивача до відповідача з претензією 12.10.2010р.

За наведеного, сума від інфляції та 3% річних, заявлені до стягнення, враховуючи період, за які вони розраховані, не можуть бути стягнуті з відповідача через відсутність у останнього у цей період перед позивачем грошового зобовязання.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних та суми від інфляції заявлені неправомірно та не підлягають задоволенню.

Відповідно, суд відхиляє доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог про стягнення 3 % річних та суми від інфляції.

Справа розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 21, ідентифікаційний код 24612015) основний борг попередню оплату у сумі 5664 (пять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 97 (девяносто сім) грн. 42 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 225 (двісті двадцять пять) грн. 40 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 17.12.2010р.