Рішення № 134126240, 17.02.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1562/25

Номер провадження 2-др/289/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

17.02.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Очича А.Ю.про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до КНП "Центр Первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради (місце знаходження / місце проживання: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 58, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501) про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до КНП "Центр Первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено в повному обсязі.

03 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Очич А.Ю.звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Частиною 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно статті141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами представником позивача було зазначено у позовній заяві. Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 03.02.2026 року.

Отже, позивач у строки визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України подав заяву про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

В своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 п.п.145, 147 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Правничу допомогу позивачу при розгляді справи в суді надавав адвокат Очич А.Ю., який діяв на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 06.06.2025 року та додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 06.06.2025 року.

Відповідно до акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг (правової допомоги) від 02.02.2026 року, ОСОБА_1 та адвокат Очич А.Ю. погодили перелік наданих послуг та їх вартість в загальному розмірі 40 000,00 грн.

Від представника КНП «Центр Первинної медико-санітарної допомоги» Коростишівської міської ради Петренко І.М. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в якому зазначено, що розмір правничої допомоги є завищеним та необґрунтованим, оскільки, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, на підтвердження витрат в сумі 40 000 тис.грн.00 коп. представник позивача надав Акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг (правничої допомоги) від 02.02.2026 року в якому вказано перелік виконаних ним дій при представленні інтересів позивача у суді. Жодних документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжні доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі, а у разі стягнення судових витрат, просила зменшити розмір до 4 000,00 грн.

У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також суд враховує, що у відповідності до ст.. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

КНП "Центр Первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради є медичним закладом та має критичне значення для держави в умовах дії воєнного стану, введеного на території України Указом Президента від 24.02.2022 року № 64/2022, який на даний час є продовженим, а завищені витрати на правову допомогу створюють додаткове фінансове навантаження на установу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги, що адвокат Очич А.Ю. в межах даної цивільної справи надавав правову допомогу позивачу ОСОБА_2 , за позовною вимогою про поновлення на роботі.

Згідно акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг (правової допомоги) від 02.02.2026 року, ОСОБА_1 та адвокат Очич А.Ю. погодили перелік наданих послуг та їх вартість в загальному розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується підписами останніх.

Враховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, доводи представника відповідача у відзиві щодо неспівмірності вказаних витрат, при вирішенні заявленої позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги, що поданий адвокатом Очичем А.Ю. позов складено на підставі усталеної позитивної практики Верхового Суду, тому його підготовка не мала займати значний час. Кількість судових засідань, в тому числі із застосуванням ВКЗ, незначну кількість письмових доказів, які долучено до матеріалів позову. Враховуючи також предмет спору, конкретні обставини справи, складність справи та з урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Очича Андрія Юрійовичапро ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з КНП "Центр Первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради (ЄДРПОУ: 38947848 (місце знаходження / місце проживання: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 58, м. Коростишів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12501)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних з витратами на правничу допомогу адвоката.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК