Рішення № 134125652, 17.02.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/570/25

Провадження № 2-др/198/2/26

17.02.2026

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., позивача, представників позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (про стягнення з відповідача судових витрат витрат за правничу допомогу)

ВСТАНОВИВ:

19.01.2026 року судом ухвалено рішення за позовом в інтересах ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області позов задоволено повністю, прийнято рішення про визнання неправомірним та скасування Розпорядження начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19 травня 2025 року № 22-ос «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

На даний час рішення не набрало законної сили.

Представник позивача звернувся до суду з заявою просить стягнути з відповідача витрати за правничу допомогу (10000 грн.).

Сторона відповідача з цією заявою не погодилася, направила суду письмові заперечення (а.с. 156-160).

Учасники розгляду справи в судовому засіданні підтримали свої доводи (викладені письмово), надали ряд пояснень-уточнень.

Заслухавши сторони, дослідивши надані суду документи, суд приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню частково (з наступних підстав).

Основні доводи сторони відповідача і мотиви суду з їх приводу:

-ЦПК України передбачено, що в судові витрати включаються, а отже і підлягають відшкодуванню «витрати на професійну правничу допомогу», а не «правову допомогу», про надання якої вказано в договорі між позивачем і її представником. На переконання головуючого, дане твердження не може бути підставою для відмови у відшкодуванні подібна розбіжність немає суттєвого значення (суть дій та намірів сторін у договорі відображено вірно);

-представник позивача вводить суд в оману (дезінформує щодо тривалості засідань) з цим суд частково погоджується хоч і в меншій мірі ніж про це зазначає представник відповідача (він не враховує ще й технічний аспект участі в засіданні по ВКЗ час на підключення, налаштування, вихід з конференції). Крім цього, в даному випадку тривалість участі в засіданнях не є вирішальним фактором, оскільки оплата по факту, а не погодинна;

-стороною позивача не надано суду документ, який підтверджує, що грошові кошти (10000 грн.) позивачка вже сплатила адвокату. Даний довод не приймається судом до уваги, діюче законодавство не передбачає відшкодування лише тих витрат (за правничу допомогу), які вже були сплачені. Крім цього, в даному випадку твердження представника відповідача не відповідає дійсності на а.с. 153 є квитанція до прибуткового касового ордеру. На запитання головуючого в судовому засіданні (що твердження не відповідає дійсності), представник відповідача відповіла, що у неї з цього приводу немає відповіді;

-посилається на те, що заявлена вимога в 10000 грн. є вочевидь завищеною і неспівмірною зі складністю справи та обсягом роботи, який виконав представник. При цьому для порівняння наводить розмір мінімальної заробітної плати (офіційно встановленої) і після вирахування з неї податків, тобто суму, яку працівник «отримує на руки» за місяць роботи. З цим твердженням головуючий погоджується частково заявлена сума значно перевищує розмір мінімальної зарплати і виходячи з такої логіки доводи представника відповідача заслуговують на увагу. Пояснення представника позивача, що розмір оплати визначається домовленістю між сторонами і не залежить від розміру мінімальної зарплати, суд приймає до уваги лише частково домовленість між позивачем та її представником не може бути вирішальною для сторони відповідача (тобто того, хто не є учасником такої домовленості);

-акцентує увагу суду, що заява подана представником позивача в останній день (даний довод не витримує критики).

За таких обставин, суд вважає достатнім, розумним і справедливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву сторони позивача задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі 198/570/25 за позовом адвоката Галкіна В.Л. поданим в інтересах ОСОБА_1 до Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання незаконним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення, в якому представник позивача з врахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати неправомірним та скасувати Розпорядження Начальника Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 19.05.2025 № 22-ос «Про оголошення догани ОСОБА_1 »

Стягнути з Нижньотеплівської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області ЄДРПОУ 44107138 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. В. Білинський