Рішення № 134125487, 17.02.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/757/24

Провадження № 2/188/203/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Бібікова В.В.

справа 188/757/24

Позивач :

ОСОБА_1

Відповідачі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

ВСТАНОВИВ:

18 березня 1998 року відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області видано Свідоцтво № 8964 про право власності на житло (орган приватизації Лисичанський міськвиконком).

Відповідно до указаного Свідоцтва про право власності у спільні сумісну власність ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_4 (донька) передано квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,3 кв.м. Свідоцтво видане згідно із розпорядженням (наказом) від 18.03.1998 року № 376. Квартира зареєстрована державним малим комунальним підприємством «Інвентаризатор» і записана у реєстрову книгу за № 273 від 07.04.1998, про що свідчить відмітка на звороті Свідоцтва про право власності.

Право власності на указану квартиру також підтверджується копією технічного паспорта Лисичанського малого державного комунального підприємства «Інвентаризатор» від 13.02.1998. Відповідно до технічного паспорта у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебуває квартира, яка знаходиться, за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до домової книги за указаною адресою зареєстрованими значаться співвласники квартири, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 20.04.1993, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 20.04.1993, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 20.04.1993, а також проведено перереєстрацію у зв`язку зі зміною прізвища.

З метою реєстрації права власності на указану квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно в лютому 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися до державного реєстратора Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради. Рішенням державного реєстратора №71588992 від 14.02.2024 у здійсненні

реєстрації її права власності було відмовлено з тих підстав, що згідно відповіді Лисичанської міської військової адміністрації від 12.02.2024 №599/04-11 неможливо підтвердити інформацію щодо державної реєстрації прав, що виникли в установленому законом порядку до 01.01.2013 на об`єкт нерухомого майна, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого

майна, права на які виникли та зареєстровані до 01.001.2013 були покладені

Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної

інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у

приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 з міста Лисичанська евакуйовані не були. Станом на сьогодні ЛКП «БТІ» не релоковане та не провадить діяльність на території, підконтрольній Україні.

У зв`язку із вищезазначеним Лисичанська міська військова адміністрація

Сєвєродонецького району Луганської області не має можливості надати інформацію про наявність або відсутність державної реєстрації речових прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 на указаний об`єкт нерухомого майна та надати інформацію про розміри часток у праві власності, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,оскільки відсутній доступ до відповідних джерел інформації через тимчасову окупацію міста Лисичанськ Луганської області.

Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з

військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини

першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або

тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309 (у редакції станом на дату подачі позовної заяви), м. Лисичанськ, що відноситься до Лисичанської міської територіальної громади Луганської області, включено до території активних бойових дій та віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Позивач підтверджують право спільної сумісної власності на квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Лисичанськ) на даний час неможливо, позивачі не можуть розпоряджатися своїм майном, що порушує їх право власності, у зв`язку з чим, заявлені ними позовні вимоги підлягають задоволенню.

Просить суд визнати за нею право власності на належне їй нерухоме майно.

В судове засідання позивачка надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідачі, в особі співвласників, проти задоволення позову не заперечують, просять розглянути справу у їх відсутність.

Відповідач в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином повідомлені, від відповідачів не надходило заяв про розгляд справи у їх відсутність, клопотань та відзивів.

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспортом підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу підтверджується дошлюбне прізвище, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Відповідно до домової книги на квартиру за адресою АДРЕСА_1 підтверджується проживання за цією адресою позивачки.

Листом про наявність технічної інвентаризації р.н.ТІ01:0840-8267-3267-6565 інформація щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 відсутня.

Технічною інвентаризацією, технічним паспортном підтверджуються відомості щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Свідоцтвом виданим згідно із розпорядженням від 18.03.1998 року № 376, спірна квартира зареєстрована державним малим комунальним підприємством «Інвентаризатор» і записана у реєстрову книгу за № 273 від 07.04.1998 і належить на праві спільної власності позивачці.

Звітом про оцінку майна №01/27092024 підтверджується вартість спірної квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Рішеннями про відмову в проведенні реєстраційних дій №71588992 від 14.02.2024 року позивачці було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» на підставі утриманої відповіді від Лисичанської міської військової адміністрації від 12.02.2014 року №599/04-11 про неможливість підтвердження інформації щодо державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію , на якій розміщено спірний об`єкт нерухомої приватної власності включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Лисичанської міської військової адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна