Рішення № 134125473, 17.02.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2326/25

Номер провадження № 2/0186/353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 лютого 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шахтарському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Луганської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, подана представником позивача - адвокатом Кріуліним К.В., в якому позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0708 га, кадастровий номер 4410160300:02:002:0277, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позиція позивача

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 звернулася до суду з метою визнання права власності на спадкове майно за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Шостої Луганської нотаріальної контори - Мельник К.В., 28 січня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за №1-117, згідно якого заповіла все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто позивачу.

13 квітня 2023 року Ірпінською державною нотаріальною конторою після смерті Спадкодавця заведено спадкову справу за №70524070. Відповідно до довідки про коло спадкоємців від 27 серпня 2025 року №497/02-14, виданою позивачу вищевказаною нотаріальною конторою, позивач визнана спадкоємцем за вищевказаним заповітом.

17 вересня 2025 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на майно за заповітом. Відповідно до вищевказаної постанови спадковим майном є:

- 1/3 частка житлового будинку, який належав померлій ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої державної луганської нотаріальної контори Мельник К.В.

- 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0708га, кадастровий номер 4410160300:02:002:0277, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ 521642, виданого 16 вересня 2012 року управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області, на підставі рішення Олександрівської міської ради від 17 січня 2012 року №18/10-1-6.

Як підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом вказано на відсутність реєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок і земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . А також зазначено про те, що позивачем на підтвердження права власності Спадкодавця на спадкове майно було надано копії правоустановчих документів. В той же час, державний нотаріус в постанові з посиланням на лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 вересня 2025 року №28813/35009-27-25/15.1 зазначає, що отримання дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої Луганської нотаріальної контори Мельник К.В., неможливе у зв`язку із відсутністю інформації щодо місця знаходження і стану збереження документації Шостої Луганської державної нотаріальної контори.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має, що підтверджено постановою від 17 вересня 2025 року державного нотаріуса Ляшенко В.Г. Ірпінської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії та довідкою про коло спадкоємців від 27 серпня 2025 року №497/02-14.

Таким чином, перепонами в нотаріальному оформленні спадкового права і в отриманні ОСОБА_1 у спадщину власності, яка належала Спадкодавцю, є нібито відсутність реєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок і земельну ділянку, а також ненадання державному нотаріусу оригіналів правовстановлюючих документів і неможливість отримання їх дублікатів.

Проте це не повністю відповідає дійсності з огляду на наступне.

ОСОБА_1 державному нотаріусу Ірпінської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину були подані оригінали Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої Луганської нотаріальної контори Мельник К.В., Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 грудня 2009 року №24761306, а саме: 1/3 житлового будинку, який належав померлій ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ 521642, виданий 16 вересня 2012 року управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області (В Додатку до Державного акту - списку співвласників, зазначена ОСОБА_2 ), Договір про визначення часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Роєнко І.В. 19 червня 2013 року і зареєстрований за №1377 (в якому визначені рівними частки у праві спільної сумісної власності, по 1/3 частці у кожному). Деякі аркуші цих оригіналів документів містили відмітки печаток окупаційної влади так званої «ЛНР», однак ці відмітки не спотворюють зміст вищевказаних документів, не вносять до них зміни і не роблять їх нечитабельними (що видно з наданих до суду сканкопій цих документів).

Пред`явлення позивачем цих документів окупаційні владі так званої «ЛНР» було вимушеною мірою з метою запобігання неминучої націоналізації безхазяйного майна, яку провадить окупаційна влада так званої «ЛНР».

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву не надав, заяви про розгляд справи в його відсутність не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Матеріалами цивільної справи та дослідженої в судовому засіданні спадкової справи №146/2023 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 роки ОСОБА_2 від 13 квітня 2023 року, встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с-щі Транспортний, Тенькінського району, Магаданської області. З 15 жовтня 1979 року зареєстрована по АДРЕСА_1 .

З 29 вересня 1979 року ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 29 вересня 1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловік позивача - ОСОБА_4 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 23 листопада 2005 року.

Батьками чоловіка позивача - ОСОБА_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 06 серпня 1954 року.

Копією заповіту від 28 січня 2009 року, посвідченого Шостою Луганською державною нотаріальною конторою ВМВ №556017, підтверджується, що ОСОБА_2 все своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилося і з чого не складалося, а також все те, на що вона за законом буде мати право, вона заповіла ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла в м.Олександрівськ м.Луганськ, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 від 29 березня 2023 року.

06 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2

13 квітня 2023 року Ірпінською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу №146/2023.

Відповідно до довідки про коло спадкоємців від 27 серпня 2025 року №497/02-14, виданою позивачу вищевказаною нотаріальною конторою, позивач визнана спадкоємцем за вищевказаним заповітом.

Копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої державної Луганської нотаріальної контори Мельник К.В. підтверджується, що 1/3 частка житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Копією Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ 521642, виданого 16 вересня 2012 року управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області, на підставі рішення Олександрівської міської ради від 17 січня 2012 року №18/10-1-6., підтверджується, що 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0708га, кадастровий номер 4410160300:02:002:0277, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить померлій ОСОБА_2 .

17 вересня 2025 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на майно за заповітом. Відповідно до вищевказаної постанови спадковим майном є: 1/3 частка житлового будинку, який належав померлій ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої державної луганської нотаріальної контори Мельник К.В.; 1/3 частка земельної ділянки площею 0,0708га, кадастровий номер 4410160300:02:002:0277, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ 521642, виданого 16 вересня 2012 року управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області, на підставі рішення Олександрівської міської ради від 17 січня 2012 року №18/10-1-6.

Як підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом вказано на відсутність реєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок і земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . А також зазначено про те, що позивачем на підтвердження права власності Спадкодавця на спадкове майно було надано копії правоустановчих документів. В той же час, державний нотаріус в постанові з посиланням на лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 вересня 2025 року №28813/35009-27-25/15.1 зазначає, що отримання дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої Луганської нотаріальної контори Мельник К.В., неможливе у зв`язку із відсутністю інформації щодо місця знаходження і стану збереження документації Шостої Луганської державної нотаріальної контори.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має, що підтверджено постановою від 17 вересня 2025 року державного нотаріуса Ляшенко В.Г. Ірпінської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії та довідкою про коло спадкоємців від 27 серпня 2025 року №497/02-14.

Таким чином, перепонами в нотаріальному оформленні спадкового права і в отриманні ОСОБА_1 у спадщину власності, яка належала Спадкодавцю, є відсутність реєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок і земельну ділянку, а також ненадання державному нотаріусу оригіналів правовстановлюючих документів і неможливість отримання їх дублікатів, що зазначено в постанові нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак, судом встановлено, що ОСОБА_1 державному нотаріусу Ірпінської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину подала оригінали Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 03 грудня 2008 року за реєстровим номером 1-1859 державним нотаріусом Шостої Луганської нотаріальної контори Мельник К.В., Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 грудня 2009 року №24761306, а саме: 1/3 житлового будинку, який належав померлій ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ 521642, виданий 16 вересня 2012 року управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області (В Додатку до Державного акту - списку співвласників, зазначена ОСОБА_2 ), Договір про визначення часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Роєнко І.В. 19 червня 2013 року і зареєстрований за №1377 (в якому визначені рівними частки у праві спільної сумісної власності, по 1/3 частці у кожному). Деякі аркуші цих оригіналів документів містили відмітки печаток окупаційної влади так званої «лнр», однак ці відмітки не спотворюють зміст вищевказаних документів, не вносять до них зміни і не роблять їх нечитабельними, що вбачається із наданих до суду копій.

Норми права, які застосував суд та висновки

Відповідно до вимог статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), як зазначено у статті 1216 ЦК України.

Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). І до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а ч. 3 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його прав передбачений законом і відповідає йому. Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає використанню національними судами України як джерело права.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має

право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

ОСОБА_1 в позасудовому порядку не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом; оскільки кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про право на спадщину, то спадкова справа вважається закінченою за датою видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо на підставі поданих заяв про видачу свідоцтва про право на спадщину було видано відповідні свідоцтва всім спадкоємцям, які закликалися до спадкування та на все майно, заявлене такими спадкоємцями.

Згідно із абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до абз. 14 та 15 п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24 753/0/4 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки нотаріус, який на законних підставах відкрив спадкову справу, впродовж її ведення з`ясував інформацію, що унеможливлює видачу ним свідоцтва про право на спадщину, можливостей передачі спадкової справи у таких випадках не передбачено чинним законодавством, можливостей звернутися до іншого нотаріуса про відкриття спадкової справи законодавчо не встановлено після відкриття спадкової справи конкретним нотаріусом, є ситуація правової невизначеності, яка може бути вирішена лише судом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не може у законний позасудовий спосіб реалізувати свої права на оформлення спадщини, яку вона прийняла після смерті ОСОБА_2 , подавши відповідну заяву державному нотаріусу, вона є спадкоємцем за заповітом щодо майна померлої ОСОБА_2 , дані про інших спадкоємців - відсутні, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, -суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовільнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за заповітом на майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0708 га, кадастровий номер 4410160300:02:002:0277, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , зареєстрована, як ВПО, по АДРЕСА_2 .

Відповідач: Луганська міська рада, код ЄДРПОУ 26070794, юридична адреса: вул.Коцюбинського, буд.14, м.Луганськ.

Повний текст рішення суду виготовлений 17 лютого 2026 року.

Суддя: С.А.Янжула.