Рішення № 13411884, 14.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.10р.

Справа № 16/274-10

За позовом Приватного науково-виробничого підприємства "ЕлеКОМ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроснаб", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 45 495 грн. 75 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Шляєв І.В. - представник, дов. від 05.11.2010р. №33;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 45 495 грн. 75 коп. - заборгованості за поставлену відповідно до накладних продукцію.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання було отримано уповноваженою особою відповідача 09.01.2010.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу було передано, а відповідачем отримано кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 43 496 грн. 31 коп., що підтверджується накладними від 29.07.2008р. №0729-10 на суму 9 755 грн. 76 коп., від 29.07.2008р. №0729-17 на суму 4 566 грн. 96 коп., від 30.07.2008р. №0730-44 на суму 13 392 грн. 00 коп., від 23.09.2008р. №0923-12 на суму 6 028 грн. 80 коп., від 29.09.2008р. №0929-73 на суму 1 143 грн. 00 коп., від 11.03.2010р. №0311-69 на суму 1 447 грн. 92 коп., від 17.03.2010р. №0317-91 на суму 457 грн. 11 коп., від 08.04.2010р. №0408-98 на суму 2 772 грн. 36 коп., від 30.04.2010р. №0430-16 на суму 1 981 грн. 80 коп., від 08.06.2010р. №0608-85 на суму 1 950 грн. 60 коп., а також довіреностями від 29.07.2008р. серія ЯПЖ №772376, від 29.07.2008р. серія ЯПЖ №772402, від 30.07.2008р. серія ЯПЖ №772390, від 23.09.2008р. серія ЯПЛ №031886, від 29.09.2008р. серія ЯПЛ №031889, від 11.03.2010р. №24, від 17.03.2010р. №28, від 08.04.2010р. №36, від 30.04.2010р. №43, від 08.06.2010р. №56 (а.с.8-15, а.с.17-26, а.с.28-29);

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов’язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку; майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті обумовленої у накладних продукції;

- враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати товару не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором;

- форма вимоги законом не встановлена;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем було спрямовано на адресу відповідача лист від 14.09.2010р. вих.№519 (фіскальний чек «Укрпошти»від 22.09.2010р. №3814 та опис від 22.09.2010р. вкладення до цінного листа) з вимогою перерахувати позивачу вартість отриманої за видатковими накладними кабельно-провідникової продукції (а.с.31-32);

- отже, з урахуванням поштового пробігу зазначеного листа відповідач повинен був розрахуватися за отриману кабельно-провідникову продукцію до 05.10.2010р.;

- відповідач за отриману продукцію розрахувався частково у сумі 3 000 грн. 00 коп., про що свідчить банківська виписка від 30.03.2009р.;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 40 496 грн. 31 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за продукцію відповідно до накладної від 14.04.2010р. №0414-94 на суму 4 999 грн. 00 коп., то суд не може прийняти поставку за нею до уваги, оскільки зазначена накладна не містить підпису особи, уповноваженої на це довіреністю від 14.04.2010р. №38.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроснаб" (51900, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, буд.108, кв.59; ідентифікаційний код 31418963; п/р 26006346197001 в КБ “Приват Банк”, МФО 305965) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "ЕлеКОМ" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд.7, кв. 56; ідентифікаційний код 30269505; п/р 26007014640100 у Дніпропетровській обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653) 43 496 грн. 31 коп. –заборгованості, 434 грн. 96 коп. –витрати по сплаті державного мита та 225 грн. 63 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„09„ грудня 2010р.