Рішення № 13411696, 13.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.10р.

Справа № 20/260-10

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 724 грн. 39 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Євдокімова О.С., довіреність №78 від 18.01.2010р.

Від відповідача: Єгорушкін О.М.. паспорт серії АН 381421 від 20.11.1998р.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькон" суму боргу за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1569 від 13.11.2007р. в розмірі 15 515,39 грн., пеню –869, 00грн, 3% річних- 153,00грн., інфляційні - 187,00 грн. та судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує, вважає що збільшення тарифів на оплату теплової енергії повинно оформлюватись додатковими угодами, оскільки на його думку це зміни до договору.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.12.2010р. до 09.12.2010р.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2007 року між Комунальним підприємством «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради (позивач) та ТОВ «Алькон» (відповідач) був укладений Договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення №1569. Відповідно до умов вказаного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення на об'єкт відповідача, розміщений за наступною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 4, а відповідач, в свою чергу, повинен здійснювати розрахунок за надані послуги, згідно умов та порядку оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Позивач свої зобов'язання, згідно даного Договору, виконував належним чином та за період з листопада 2008р. по березень 2010р. відпускав Відповідачу теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання. .

Згідно пункту 6.2. Договору, відповідач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунка позивача, але відповідач не регулярно сплачував вартість відпущеної теплової енергії, чим порушив взяті на себе зобов'язання за договором і в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на загальну суму 15 515 грн. 39 коп.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання - споживач повинен сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що складає 869,00 грн. з 03.06.2010р. по 01.10.2010р.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, втрати від інфляції складають 187,00 грн. за період з 03.06.2010р. по 01.10.2010р., 3% річних –205,65 грн. за період з 03.06.10р. по 01.10.2010р.

Відповідач доказів оплати боргу не надав.

Розглянувши заперечення відповідача в тій частині ,що збільшення тарифів на оплату теплової енергії повинно оформлюватись додатковими угодами, оскільки на його думку це зміни до договору необґрунтовані, оскільки тарифи на теплопостачання встановлюються органами місцевого самоврядування , що визначено статтею 13 Закону України «Про теплопостачання», оскільки тарифи приймаються рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради , публікуються в пресі, тобто є загальновідомими, зміна тарифів не є зміною договору і не потребує укладання додаткової угоди.

На час укладання договору ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів затверджених Рішенням місцевого самоврядування від 16.10.2006р. № 3712 складала (разом з ПДВ)-251,77грн.

Згідно :

- Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.02.2008р. №450 з 01.03.2008р. затверджено тариф на теплову енергію за 1 Гкал. (з ПДВ ) - 414,40грн.

- Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.10.2008р. №3363 з 01.11.2008р. затверджено тариф грн.. за 1 Гкал. (з ПДВ ) -497,00грн.

- Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.05.2009р. №3145 з 02.06.2009р. затверджено тариф грн.. за 1 Гкал. (з ПДВ ) - 744,50грн.

Таким чином, позивач провів нарахування за вказаними тарифами затвердженими виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ,та опублікованими в пресі.

Крім того на виконання пункту 4.2.3. позивач письмово повідомив відповідача про зміну тарифів листами від 31.03.2008р. №857, від 03.11.2008р.№2439 та від 04.06.2009р.№2152 які були вручені представникам відповідача під підпис.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 15 515,39 грн. основного боргу, пеню –869, 00грн, 3% річних - 153,00грн., інфляційні - 187,00 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алькон” (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 113, кв. 82, код ЄДРПОУ 24227582, р/р 26000010013560, АКБ „Южкомбанк”, МФО 305266) на користь Комунального підприємства „Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 32688148, р/р 26004060368394 в ПАТ КБ „ПриватБанк” в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) –15 515 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятнадцять) грн. 39 коп. основного боргу, 869 (вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 00 коп. пені; 153 (сто п’ятдесят три) грн. 00 коп. 3% річних ; 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. інфляційні втрати; 167 (сто шістдесят сім) грн. 24 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

10.12.2010р.