Рішення № 13411568, 10.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.10р.Справа № 39/224-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про виселення з нежитлових приміщень та стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 101 449 грн. 85 коп.

За зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення вартості необхідних витрат на проведення невідокремлюваних поліпшень майна в розмірі 724 383 грн. 52 коп.

Головуючий колегії Ліпинський О.В.

Суддя Дубінін І.Ю.

Суддя Красота О.І. Представники:

від позивача: Бур'янський А.В., дов. від 19.10.2010р. № 12/10-10

Коваленко А.Ф., директор

від відповідача: ОСОБА_5, дов. від 29.10.2010 № 2230

ОСОБА_6, дов від 29.10.2010 № 2230

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „БК-груп” (надалі Позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач), в якому просить суд виселити Відповідача з нежитлових підсобних приміщень (бокс А площею 182,0 кв.м. та бокс Б площею 204.0 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також стягнути з Відповідача суму в розмірі 101349 грн. 85 коп., в тому числі 39200 грн. 00 коп. заборгованості за договором оренди № 02.09 від 13.11.2009 року, 57083 грн. 80 коп. неустойки за невиконання обовязку щодо повернення обєкту оренди, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, 3597 грн. 81 коп. пені за несвоєчасне перерахування орендних платежів за договором, 618 грн. 72 коп. три проценти річних, 849 грн. 52 коп. інфляційних збитків.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що за погодженням із Позивачем, він провів ремонтні роботи в орендованому приміщенні, та отримав письмову згоду Орендодавця на зарахування вартості проведеного ремонту в рахунок орендної плати за договором. З огляду на зазначені обставини, Відповідач вважає вимоги Позивача про стягнення орендних платежів за тири місяці 2010 року оренди, а також пені та неустойки, такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, Відповідач подав зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ „БК-груп” в порядку ст. 778 ЦК України 724383 грн. 52 коп. вартості необхідних витрат на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, які були проведені за згодою орендодавця.

ТОВ „БК-груп” проти задоволення зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що здійснені СПД ОСОБА_1 роботи з поліпшення орендованого майна, були проведені без згоди Позивача, що згідно ч. 5 ст. 778 ЦК України виключає підстави для відшкодування їх вартості.

Ухвалою голови суду від 05.11.2010 року, для вирішення справи № 39/224-10 призначено колегію суддів, у складі головуючого судді Ліпинського О.В., суддів Дубиніна І.Ю., Красота О.І.

05.11.2010 року справу 39/224-10 прийнято до свого провадження зазначеним вище колегіальним складом суду.

В судовому засіданні 10.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2009 року між сторонами у справі був укладений договір оренди нерухомого майна № 02.09, відповідно до умов якого Позивач (Орендодавець) передав, а Відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно: підсобні приміщення, площа яких складає: Бокс-А - 182,0 кв.м., та Бокс-Б 204,0 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, балансовою вартістю 195207 грн.

Пунктом 7.1. Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 16.11.2009 року, сторони встановили строк дії договору з 14.12.2009 року по 13.11.2010 року.

За змістом п. 2.1. Договору, вступ Орендаря в тимчасове користування майном настає одночасно з підписанням сторонами даного Договору та акта приймання-передачі орендованого майна.

Факт вступу Відповідача в користування орендованим майном, підтверджується актом приймання передачі нежитлового приміщення від 13.11.2009 року.

Відповідно до розділу 3 Договору, за користування орендованим майно, Відповідач зобовязався щомісячно до 5 числа поточного місяця сплачувати на користь Позивача орендну плату в розмірі 12000 грн. на місяць.

Як убачається з матеріалів справи, з моменту укладення зазначеного вище договору оренди, Відповідач неналежним чином виконував зобовязання щодо внесення орендних платежів, так, зокрема, орендна плата за грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року, була сплачена Відповідачем несвоєчасно, орендні платежі за березень, квітень, травень 2010 несплачені Відповідачем взагалі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно розрахунку Позивача, сума заборгованості Відповідача зі сплати орендних платежів за період березень, квітень травень та вісім днів червня 2010 року становить 39 200 грн. 00 коп. На час розгляду справи, доказів оплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що в разі несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендних платежів, Орендар має сплатити на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за порушення строків розрахунків з оплати орендних платежів, яка нарахована з урахуванням обмежень встановлених Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, та згідно наданого розрахунку (том 1, а.с. 7-10) становить 3 597 грн. 81 коп.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень зазначеної матеріальної норми, Позивач вимагає стягнення з Відповідача інфляційних збитків в розмірі 849 грн. 52 коп. та 3% річних в сумі 618 грн. 72 коп. за період прострочення платежу, згідно наданого розрахунку (том 1, а.с. 11-13).

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Листом від 01.06.2010 року (том 1, а.с. 25), Позивач повідомив Відповідача про відмову від договору в звязку з допущенням останнім прострочення оплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд, та вимагав повернення орендованого майна. Зазначений лист був отриманий Відповідачем 04.06.2010 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 26) та не заперечувалося Відповідачем під час розгляду справи.

Таким чином, з огляду на приписи ст. 782 ЦК України, Договір оренди нерухомого майна № 02.09 від 13.11.2009 року, є розірваним з 04.06.2010 року.

Відповідно до приписів ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач після припинення договору оренди продовжує користуватися майном, доказів повернення майна передбачених ч. 2 ст. 795 ЦК України не надав.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що в раз якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку, неустойка за період користування Відповідачем орендованим майном після припинення договору становить 57083 грн. 80 коп.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 39200 грн. 00 коп., пені на несвоєчасне перерахування орендних платежів в розмірі 3597 грн. 81 коп., трьох процентів річних в розмірі 618 грн. 72 коп., інфляційних збитків в сумі 849 грн. 52 коп., та також неустойки за невиконання обовязку щодо повернення орендованого майна в сумі 57083 грн. 80 коп. обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

В силу приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України щодо обовязку орендаря негайно повернути орендоване майно в разі припинення договору оренди, та за умов встановлення судом факту розірвання договору оренди, на підставі якого Відповідач користувався спірним майном, задоволенню також підлягають вимоги в частині виселення Відповідача з нежитлових підсобних приміщень (бокс А площею 182,0 кв.м. та бокс Б площею 204.0 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Заперечуючи наявність заборгованості зі сплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд, Відповідач зазначає, що ним за власний рахунок було проведено капітальний ремонт орендованого майна, в звязку з чим, вартість понесених витрат, згідно ч. 3 ст. 776 ЦК України підлягає зарахуванню в рахунок плати за користування орендованим майном.

Суд відхиляє вказані заперечення Відповідача, адже за змістом положень ст. 776 ЦК України, право наймача на зарахування вартості проведеного ним капітального ремонту в рахунок плати за користування річчю, виникає лише у разі, якщо обовязок щодо проведення капітального ремонту орендованого майна був покладений на орендодавця, і останній ухиляється від його проведення, що перешкоджає використанню орендованого майна за його призначенням. При цьому, як убачається зі змісту п. 5.2.3 Договору оренди № 02.09 від 13.11.2009 року, обовязок щодо проведення поточного та капітального ремонту орендованого майна за власний рахунок, покладено саме на Орендаря (Відповідача), що відповідно виключає підстави для зарахування вартості цього ремонту в рахунок оплати за користування майном.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ „БК-груп” 724383 грн. 52 коп. вартості необхідних витрат на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, які були проведені орендарем за згодою орендодавця. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги за зустрічним позовом, СПД ОСОБА_1 посилається на положення ст. 778 Цивільного кодексу України.

Як зазначає Позивач в своєму зустрічному позові, в період із листопада 2009 року по червень 2010 року ним були зроблені невідокремлювані поліпшення орендованого майна, вартість яких становить 724383 грн. 52 коп.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних поліпшень (ч. 3 ст. 778 ЦК України).

В зустрічному позові Позивач вказує, що проведені ним поліпшення орендованого майна, були здійснені за згодою орендодавця. В підтвердження зазначених доводів, Позивач надав суду нотаріально посвідчені копії листів адресованих Орендодавцю, з проханням надати згоду на проведення ремонтних робіт із поліпшення орендованого майна, та зазначенням приблизної вартості робіт, які містять напис „Согласовано”, зображення підпису директора ТОВ „БК-груп” та печатки товариства.

Представник Відповідача за зустрічним позовом заперечував факт отримання зазначених листів, а також підписання та скріплення їх печаткою товариства, в звязку з чим, вимагав надання оригіналів вказаних документів, із метою вирішення питання щодо призначення судової експертизи з метою встановлення їх справжності.

Відповідно до положень ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У звязку з наявністю заперечень сторони у справі щодо справжності документів, засвідчені копії яких були надані у справу, ухвалою від 26.11.2010 року суд зобовязав сторін подати на огляд суду оригінали листів, на які посилається СПД ОСОБА_1, в підтвердження своїх доводів, щодо проведення поліпшення орендованого майна за згодою орендодавця.

Оригінали витребуваних ухвалою від 26.11.2010 року доказів, сторони суду не представили. ТОВ „БК-груп” надало пояснення щодо відсутності в нього зазначених документів, з огляду на те, що такі є фальсифікацією та підробкою. Представник СПД ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що оригінали витребуваних судом документів знаходяться в ТОВ „БК-груп”, а надані суду нотаріальні копії зазначених документів, були виготовлені з наявних у ТОВ „БК-груп” оригіналів, які після нотаріального посвідчення були йому повернуті.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

З огляду на те, що в звязку з виникненням обґрунтованих сумнівів щодо наданих копій документів, суд ухвалою від 26.11.2010 року витребував оригінали зазначених письмових доказів, то відповідно обставини, на які посилається СПД ОСОБА_1 в підтвердження свої доводів щодо проведення поліпшення орендованого майна за згодою орендодавця, мають бути підтверджені виключно шляхом надання оригіналів відповідних документів, які суду не представлені.

За умов не доведення Позивачем у зустрічному позові шляхом подання належних та допустимих доказів факту отримання згоди орендодавця на проведення поліпшення орендованого майна, вимоги за зустрічним позовом щодо відшкодування вартості необхідних витрат на проведення невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, згідно ч. 5 ст. 778 ЦК України задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі за первісним позовом покладаються на Відповідача.

Витрати у справі за зустрічним позовом, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід віднести на Позивача за цим позовом.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 60, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Виселити Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлових підсобних приміщень (бокс А площею 182,0 кв.м. та бокс Б площею 204.0 кв.м.), розташованих за адресою: АДРЕСА_2, видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „БК-груп” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Маяковського, 43, код ЄДРПОУ 33857556) 39200 грн. 00 коп. основного боргу, 57083 грн. 80 коп. неустойки, 3597 грн. 81 коп. пені, 618 грн. 72 коп. три проценти річних, 849 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 1908 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ .

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Головуючий колегіїО.В. Ліпинський

Суддя І.Ю. Дубінін

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено 15.12.2010