Рішення № 13411557, 10.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.10р.

Справа № 37/25-10

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 938 473 грн. 70 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача - Тозлован Є.В., представник, довіреність № 88/10 від 28.12.09р.

Від відповідача - Кузьменко С.А. ю/к, довіреність № 1509/07 від 25.05.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 938 473 грн. 70 коп. заборгованості.

Позивач посилається на несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором.

Відповідач просить позовні вимоги Позивача в частині стягнення пені задовольнити частково, зменшивши нарахований позивачем розмір до 5 відсотків, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України.

В судовому засіданні 09.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд –

встановив:

Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" був укладений договір № 06/08-127-БО-5 від 25.03.08р. "на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання", згідно з яким Позивач протягом жовтня - грудня 2009 року, січня - серпня 2010 року передав Відповідачу природний газ на загальну суму 31592577 грн. 89 коп., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.

В подальшому до вказаного договору сторони уклали низку додаткових угод № 1 від 21.12.09р., № 2 від 09.04.10р., № 3 від 30.04.10р., № 4 від 08.07.10р., № 5 від 06.08.10р.

Згідно з пунктом 1.3 договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 6.1. Договору Відповідач зобов’язався здійснювати оплату за поставлений природний газ грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Позивач вказує на те, що Відповідач свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплачував несвоєчасно, повністю розрахувався за спожитий природний газ лише 24.09.10р.

Відповідач факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань не заперечує ані за сумами, ані за періодом прострочення. Вважає, що є підстави для зменшення суми пені у зв'язку з тим, що: постачання газу по договору здійснювалось виключно для потреб підприємств, установ та організацій, які фінансуються з бюджету не завжди своєчасно та повно; розрахунки за використаний природний газ здійснюється банком без згоди відповідача за встановленою схемою розрахунків, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №1082 від 03.12.08р. та № 1241 від 25.11.09р.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Так, Позивач нарахував Відповідачу суму 242 025 грн. 58 коп. пені за період з 03.05.10р. по 24.09.10р.

На підставі положень ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України Позивач нарахував Відповідачу суму 586 045 грн. 66 коп., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року, та суму 110 402 грн. 46 коп. –три проценти річних за період з 11.11.09р. по 24.09.10р.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов’язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею ч. 1 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи те, що відповідач не спростував факти, викладені в позові, суд визнає вимоги позивача такими, що узгоджуються з вищенаведеними приписами цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою ст. 233 ГК України передбачено: у разі якщо належний до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні: не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги те, що:

пеня пред'явлена позивачем на суму 242 025 грн. 58 коп., а заборгованість відповідач виникала в межах 838 130 грн. 10 грн. - 1 196 2201 грн. 30 коп., тобто збитки кредитора значно перевищували суму пені;

борг відповідачем несвоєчасно, але повністю погашений;

постачання газу по договору № 06/08-127-БО-5 від 25.03.08р. призначено для використання відповідачем для вироблення теплової енергії, як для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, так і для інших суб'єктів господарювання (п. 1.3. Договору);

за схемою розрахунків за використаний природний газ, встановленою постановою Кабінету Міністрів України № 1082 від 03.12.08р., № 1241 від 25.11.09р., щоденне відрахування платежів відповідача здійснюється банком без його згоди;

заперечення позивача щодо зазначеної схеми розрахунків, яка спрямована на забезпечення своєчасних розрахунків підприємства, а не навпаки;

аргументи позивача про те, що несвоєчасна сплата відповідачем коштів створювала для позивача негативні наслідки за розрахунками з російським постачальником нафтогазу у вигляді також штрафних санкцій

суд вважає за можливе зменшити суму пені на 20% відсотків і визначити до стягнення остаточно суму 193 620 грн. 46 коп.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача пропорційно задоволеній частині позову згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"

(50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) суму 586 045 (п’ятсот вісімдесят шість тисяч сорок п’ять) грн. 66 коп. збитків від інфляції, 110 402 (сто десять тисяч чотириста дві) грн. 46 коп. три проценти річних, 193 620 (сто дев’яносто три тисячі шістсот двадцять) грн. 46 коп. пені та 9 124 (дев'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 76 коп. судових витрат по справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 13.12.10р.