Рішення № 134111686, 16.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10751/25 2/335/440/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Левицької Ю.В., звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, яка належала його померлій матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він - ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 . Після смерті матері позивача відкрилася спадщина. Позивач звернувся встановлений законом термін щодо оформлення спадщини до Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В. після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було відкрито спадкову справу № 2/2025. Разом з цим, Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.07.2025 року за реєстровим номером 237, спадкова справа № 2/2025. Спадщина на яку видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 у сумі 135 707, 87 грн., яка належала ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.02.2025 року за № 0800-0401-8/116919. Позивач особисто звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив повідомити розмір пенсії (суми), які були нараховані його матері, проте неотриманні нею за життя. Листом від 04.09.2025 року № 15657-16318/С-02/-8-0800/25 відповідач повідомив, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 року у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058. Пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2024 року у зв`язку із смертю пенсіонерки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя отримувачка пенсійних виплат ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплат пенсії не зверталася, тому для поновлення виплати пенсії після ї призупинення немає законних підстав. Після смерті ОСОБА_2 залишилася недодержана пенсія за період з 01.08.2022 року по 30.04.2023 року, в сумі, яка була виплачена позивачу в липні 2025 року. Адвокат Левицька Ю.В. звернулася до ПФУ з адвокатським запитом в якому просила розглянути звернення щодо недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Листом від 15.10.2025 року 0800-0401- 8/130113 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні як отримувачка пенсії та була зареєстрована за адресою, що є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органу Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило, тому законних підстав для поновлення виплати пенсії після її призупинення немає.

Тому враховуючи вищевикладене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на його користь грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Бердянськ у розмірі 95707,87 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову, на виконання якої, представником позивача 05.11.2025 року подано відповідну заяву, якою недоліки, визначені в ухвалі суду були усунуті.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи. Разом з цим, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Сенченко Катерини Валеріївни матеріали спадкової справи № 2/2025, яка була відкрита останньою після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м.Бердянськ; витребувано у Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області протоколи нарахування та виплати щомісячної пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Бердянськ за період 22.02.2022 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано у Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, інформацію, про те, яка грошова сума була виплачена спадкоємцю (її розмір) для встановлення різниці, між нарахованою та виплаченою сумою, і залишку недоотриманої пенсії яка підлягає стягненню через судове рішення.

На виконання ухвали суду від 06.11.2025 року від приватного нотаріуса Сенченко Катерини Валеріївни надійшла завірена належним чином копія спадкової справи №2 за 2025 рік, заведеної 29.01.2025 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

21.11.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого, представник не погоджуючись із доводами викладеними у позові просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування якого зазначено наступне. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію. Виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.05.2023, у зв`язку з тривалим не отриманням виплат відповідно до п.4 ч. 1 ст.49 Закону №1058. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До управління 03.02.2025 надійшов адвокатський запит про надання довідки на ОСОБА_2 щодо наявності недоодержаної пенсій. Інформацію надано до набрання законної сили Постанови № 299, тому суму було зазначено з місяця неотримання пенсії до місяця смерті ОСОБА_2 . На запит приватного нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії померлої, відповідачем було надано довідку № 0800-0401-8/116919 від 06.02.2025 року до набрання законної сили Постановою № 299. Згідно інформації, яка міститься в електронній пенсійній справі померлої ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України. З серпня 2022 року АТ «Укрпошта» не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій до населеного пункту, за місцем проживання померлої. Тому, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі Постанова №162) на кожного пенсіонера, якому неможливо доставити пенсійні кошти за місцем проживання в Запорізькій області, Пенсійним фондом України відкрито поточні рахунки в АТ «Ощадбанк». Постановою № 162 передбачено, що суми пенсій, зараховані на такі поточні рахунки, повертаються банком Пенсійному фонду України, якщо протягом шестимісячного строку одержувач не звернувся особисто та не уклав договір банківського рахунку. В квітні 2023 року АТ «Ощадбанк» повернув пенсійні кошти Пенсійному фонду України, які не отримували більш ніж 6 місяців. Тож, виплату пенсії померлої призупинено з 01.05.2023 року відповідно до пп. 4 п.1 ст. 49 Закону 1058. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 (далі -Порядок № 299) затверджений механізм виплати пенсій особам які тимчасово проживають за межами України, проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до п. 10 Порядку № 299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат. Оскільки, за життя отримувач пенсійних виплат ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталась, тому поновити виплату пенсії після її зупинення немає законних підстав. На підставі особистої заяви позивача та відповідних документів, наданих позивачем до територіального відділу обслуговування громадян (сервісного центру), Головним управління у липні 2025 року нарахована та виплачена недоотримана пенсія померлої ОСОБА_2 за період з 01.08.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 на поточний рахунок позивача, відкритий в установі банку, у сумі 40 255,67 грн. Отже, недоотримана пенсія ОСОБА_2 виплачена в повному обсязі (суми фактично нараховані померлій ОСОБА_2 за період з 01.08.2022 року по 30.04.2023 року), а тому, у зв`язку з вищезазначеним, недоотримані кошти відсутні.

05.01.2025 року від представник позивача надійшла уточнена позовна заява, за змістом якої, представник, з урахуванням наданої представником відповідача у відзиві інформації, просить суд стягнути з відповідача кошти у загальному розмірі 95 452,20 грн. (135 707,87 грн. - 40255,67 грн.) Де 135 707,87 грн., це кошти які належали ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.02.2025 року за № 0800-0401-8/116919 за життя, а 40 255,67 грн. сума, що була виплачена Спадкоємцю.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року, прийнято уточнену позову заяву, долучено її до матеріалів справи, разом з цим, вищезазначеною ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2026 року.

Позивач та представник позивача у судове засідання 04.02.2026 року не з`явились, подали заяву у якій просили розгляд справи проводити без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають.

Представник відповідача у судове засідання 04.02.2026 року не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 04.02.2026 року судом завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2026 року.

У судове засідання 16.02.2026 року сторони не з`явилися.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (видане повторно) Виконавчим комітетом Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області серія НОМЕР_1 .

Разом з цим, відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданим повторно Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивач змінив прізвище та по батькові з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданої 02.01.2025 року Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бердянськ Запорізької області.

Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В. після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було відкрито спадкову справу № 2/2025, що підтверджується копією витягу по реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.01.2025 року.

Разом з цим, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В. позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.07.2025 року за реєстровим номером 237, спадкова справа № 2/2025, після померлої ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням 1/2 частки у спадщини, від якої відмовилася дочка спадкодавиці ОСОБА_5 .

Спадщина на яку видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 у сумі 135 707,87 грн., яка належала ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.02.2025 року за № 0800-0401-8/116919.

Як зазначає у позовній заяві позивач, він звертався до відповідача з відповідною заявою, та листом від 04.09.2025 року № 15657-16318/С-02/-8-0800/25 Відповідач повідомив, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 року у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058. Пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2024 року у зв`язку із смертю пенсіонерки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя отримувачка пенсійних виплат ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплат пенсії не зверталася.

Разом з цим, згідно листа від 15.10.2025 року 0800-0401-8/130113 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло звернення адвоката щодо недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та, в межах компетенції, повідомило, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні як отримувачка пенсії, обчисленої відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), та була зареєстрована за адресою, що є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органу Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило, тому законних підстав для поновлення виплати пенсії після її призупинення немає.

Згідно довідки від 18.11.2025 року про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.02.2022 року по 31.07.2022 року розмір фактично виплаченої пенсії становить 23881,45 грн.

Згідно довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 18.11.2025 року, Головним управління у липні 2025 року нарахована та виплачена недоотримана пенсія померлої ОСОБА_2 за період з 01.08.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 на поточний рахунок позивача, відкритий в установі банку, у сумі 40 255,67 грн.

Аналізуючи вказані докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з права на одержання суми недоотриманої пенсії у розмірі 135 707,87 грн. в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка належить спадкодавцю, що підтверджується Довідкою від 06.02.2025 року за № 0800-0401-8/116919, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Таким чином, ОСОБА_1 має право на спадщину розмірі 135 707,87 грн. Однак, розмір недоотриманої пенсії було зменшено відповідачем, та сплачено позивачу у розмірі 40 255,67 грн. Внаслідок чого утворилася різниця у сумі 95 452,20 грн.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав таке: «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Крім цього, за правилами ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь- яких часових обмежень.

Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц).

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія у розмірі 135 707,87 грн. входить до складу спадкового майна, яке залишилося після її смерті, а позивач ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом набув право власності на спадщину, а тому має право на отримання недоотриманої за життя його матері пенсії у розмірі 135 707,87 грн., а з урахуванням виплаченої відповідачем позивачу суми недоотриманої пенсії у розмірі 40 255,67 грн., розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 становить в розмірі 95 452,20 грн.

Твердження відповідача про те, що пенсіонерці ОСОБА_2 з 01.05.2023 виплата пенсії була призупинена, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до матеріалів справи, а саме у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 17.07.2025 приватним нотаріусом, у якому зазначено, що ОСОБА_1 успадкував право на недоотриману пенсії у сумі 135 707,87 грн., належних спадкодавцеві на підставі довідки № 0800-0401-8/116919 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 06.02.2025, відповідно до якої зазначено залишок недоотриманої пенсії у зазначеному розмірі.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 06.10.2015 у справі № 608/1189/14-а зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Як свідчить аналіз положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Разом з тим, матеріали справи не містять рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19, зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі, тобто стягнення її на користь позивача. При цьому суд зауважує, що право обирати спосіб отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину належить позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 377/612/17 від 06.02.2019.

Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту його права власності на спадкове майно, а не зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому стягнення з Головного управління ПФУ в Запорізькій області грошової суми, успадкованої позивачем після смерті ОСОБА_2 , є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи, що позивач має право як спадкоємець на отримання нарахованих, але не виплачених сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши у сукупності надані докази, а також беручи до уваги те, що згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат належить вирішити, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, суд у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФ України в Запорізькій області на користь позивача, судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2025 року зареєстрованого в реєстрі № 237, у розмірі 95 452 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012, адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б.

Суддя І.В. Новасардова