Постанова № 13411026, 22.11.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-3489/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.

при секретаріСенькові О.О.

за участі:представника позивача Мельника О. Г.

представника відповідача Романюка В. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >до приватного підприємства "Альпи" <3-тя особа >про стягнення штрашних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до приватного підприємства "Альпи" про стягнення з приватного підприємства "Альпи" до бюджету штрафних санкцій в сумі 2 109 914 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та пояснив, що підставою для стягнення штрафних санкцій стало прийняття рішення про застосування штрафних санкцій відповідно до порушень, що відображені акті перевірки №740/23/01773307 від 10.12.2009 року. Позивач зазначав що відповідачем порушено пп.2.3 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, та п.1 постанови правління Національного банку України №32 від 09.02.2005 року, а саме: здійснення готівкових розрахунків з ПП ОСОБА_5 за платіжним документом протягом одного дня в розмірі, що перевищує установлену граничну суму коштів (10000,0 грн.) на загальну суму 1162000,0 грн., в тому числі 03.03.2007 року - на 372957,0 грн., 24.01.2008 року - на 320000,0 грн., 14.05.2008 року - на 60000,0 грн. і 04.09.2008 року - на 302000,0 грн. та перевищення у звязку з цим залишку ліміту в касі у вказані дні на загальну суму 1054957,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Заперечення мотивовані тим, що в акті перевірки видаткові касові ордера не є належними первинними документами, оскільки не відповідають вимогам закону, а тому є фіктивними і не створюють жодних юридичних наслідків. Також рішенням господарського суду Хмельницької області у справі за позовом ОСОБА_5 до ПП "Альпи" визнано недійсним правочин з позики у сумі 1 202 000 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили. Тому обставини відсутності проведення готівкових розрахунків встановлені судом.

Крім того відповідач зазначив, що визначений позивачем штраф по своїй суті є адміністративно-господарською санкцією, тому податковому органу слід застосовувати строки давності передбачені ст. 250 ГК України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.2009 року № 2132301/0/5182, яким до позивача за порушення п. 2.6 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті України”, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р. застововано штрафні (фінансові) санкції на підставі ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” .

Відповідно до пп.2.3 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі.

Постановою Правління Національного банку України від 09.02.2005 р. N 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за №410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у розмірі 10000 гривень.

За даними перевірки всупереч положенням зазначених вище нормативно-правових актів, позивач на виконання договорів про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №21 від 01.07.2006 року і №02/07 від 01.07.2007 року, укладених з ПП ОСОБА_5, повернув останній отриману фінансову допомогу шляхом готівкових розрахунків відповідно до видаткових касових ордерів № 23 від 03.03.2007 року на суму 400000,0 грн., №58 від 24.01.2008 року на суму 360000,0 грн., №65 від 14.05.2008 року на суму 100000,0 грн. і №71 від 04.09.2008 року на суму 342000,0 грн.

Посилаючись на акт планової виїзної перевірки №990/23-4/23652231 від 07.02.2009 року, в якому відображена інформація щодо розміру ліміту залишки готівки в касі у 2006-2008 роках, позивач дійшов висновку щодо перевищення відповідачем ліміту залишку готівки в касі відповідно 03.03.2007 року на 372957,0 грн., 24.01.2008 року на 320000,0 грн., 14.05.2008 року на 60000,0 грн. і 04.09.2008 року на 302000,0 грн.

В силу п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства можуть тримати в поза робочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

За змістом п.1.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в поза робочий час.

Судом встановлено, що наказами директора ПП «Альпи» відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щорічно затверджувався ліміт залишку готівки в касі, зокрема: наказом №43 від 20.12.2005 року на 2006 рік в сумі 21230,0 грн., наказом № 4 від 23.04.2007 року на 2007 рік в сумі 17043,0 грн. і наказом №11 від 01.04.2008 року на 2008 рік в сумі 30000,0 грн.

Відповідно до п.7.23 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Досліджуючи акт невиїзної документальної перевірки №5776/23-4/26352231 від 22.06.2009 року, на підставі якого прийнято рішення 07.07.2009 року № 2132301/0/5182, суд встановив, що за даними перевірки фактичний залишок готівки в касі на кінець дня «0» у звязку з неможливістю його визначення через утилізацію позивачем документів, в тому числі касових книг.

Отже, всупереч вимогам п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, вказаний акт не містить посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що свідчать про порушення ним вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Фактично єдиним документом, який досліджувався позивачем під час проведення позапланової виїзної перевірки відповідача є акт планової виїзної перевірки №990/23-4/23652231 від 07.02.2009 року, в якому не відображено перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі у 2006-2008 роках (п.3.10 акту від 07.09.2009 року).

Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

За змістом ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Відтак, акт невиїзної документальної перевірки №5776/23-4/26352231 від 22.06.2009 року, складений позивачем з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок суд вважає неналежним доказом перевищення відповідачем ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 1054957,0 грн.

Встановлена експертом обставина, яка правомірно прийнята до уваги судом, свідчить про те, що зазначені касові ордери не є належними первинними документами, які суперечать ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.3.5 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті України” затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, за змістом ст.239 Господарського кодексу України штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки є одним з видів адміністративно-господарських санкцій. Як зазначено в ч.1 ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.2 вказаної статті перелік порушень, за які стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції застосовуються до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено що фінансові санкції в сумі 2109914,0 грн. застосовані позивачем з пропущенням строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення від 07.07.2009 року № 2132301/0/5182 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову..

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості.

Керуючись ст.ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до приватного підприємства "Альпи" про стягнення штрафних санкцій відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2010 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький

"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький