Рішення № 134109614, 05.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 рокуСправа №160/63/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області вих. №Б-1108/6/1201-25/1201.4.3/15986-25 від 02.12.2025 у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській оформити і видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки, в зв`язку з реєстрацією шлюбу та зміною прізвища, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ без надання згоди на обробку персональних даних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з реєстрацією шлюбу та зміною прізвища, 02.12.2025 звернулась до відділу №4 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із вимогою оформити і видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХII без згоди на обробку своїх персональних даних. Крім того 01.12.2025 позивач звернулась з аналогічною заявою до Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області. Згідно листа територіального підрозділу Головного управління державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (відділ №4 у місті Дніпрі), від 09.12.2025 позивачу було відмовлено у оформленні та видачи паспорта громадянина України у вигляді книжечки, зразка 1994 року, через відсутність рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки чинне законодавство України дозволяє отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Нормами законодавства передбачено два рівнозначних альтернативних варіанти оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

16.01.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до вимог закону про звернення громадян, ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих. №Б-1108/6/1201-25/1201.4.3/15986-25 від 02.12.2025 та Відділом №4 у м. Дніпрі Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вих. №Б-96/6/1217-25/1217/16357-25 від 09.12.2025 були розглянуті заяви ОСОБА_3 і надано листи-відповіді щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до норм чинного законодавства. Отже, вимоги законодавства про звернення громадян дотримано у повному обсязі, а вказаними листами, відповідач роз`яснив загальний порядок оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до діючого законодавства. Лист Відділу №4 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області та ГУ ДМС у Дніпропетровській області не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки носить роз`яснювальний характер щодо дотримання законодавчо встановленого порядку звернення за адміністративною послугою. Розгляд заяв ОСОБА_4 здійснено відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства, не є порушенням прав особи з боку відповідача. Відповідач зауважив, що доповнення, які були прийняті законодавцем до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, та які набрали чинності 07.06.2019, внаслідок чого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, згідно яких видача паспорта громадянина України у формі книжечки здійснюється особам, щодо яких прийнято рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, прийняті саме після ухвалення рішення Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17. Таким чином, всупереч наведеним вимогам, особа, яка повинна отримати паспорт громадянина України, а саме ОСОБА_3 , не вчиняла визначених законодавством обов`язкових дій для цього, зокрема, не звернулася до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка. В даному випадку встановлена законодавством вимога заповнити заяву встановленого зразка не містить жодних ознак дискримінації особи за певними критеріями. Позовні вимоги в частині зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України без ненадання згоди на обробку персональних даних, не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт №2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру. З урахуванням викладеного, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заперечує проти пояснень, міркувань та аргументів викладених в позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Спаською с/р Новомосковського району Дніпропетровської області 10.09.1999.

Особу ОСОБА_3 встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

25.11.2025 між громадянином України ОСОБА_5 та громадянкою України ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що 25.11.2025 складено відповідний актовий запис №1731 та видано 25.11.2025 Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .

В свідоцтві зазначено про прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».

01.12.2025 ОСОБА_4 звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою на отримання паспорта з поміткою, що ця заява не є зверненням громадян.

В заяві ОСОБА_4 просила оформити бланк паспорту громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних, без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі та видати паспорт виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України», форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-1, форма якої не є його єдиним зразком.

В додатках до заяви зазначено, що до неї додаються:

- дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см для оформлення бланку паспорту;

- копію свідоцтва про народження;

- копію попереднього паспорта;

- копію свідоцтва про шлюб.

Судом перевірено фактичність наданих документів та встановлено, що позивачем не додано до заяви дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см для оформлення бланку паспорту.

02.12.2025 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надано позивачу відповідь, оформлену листом за №Б-1108/6/1201-25/1201.4.3/15986-25, в якій повідомлено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України».

07.06.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302».

Зокрема, згідно внесених змін Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов?язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 (далі - Тимчасовий порядок), набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 21.06.2019.

Зазначений Тимчасовий порядок визначає процедуру подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов?язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку.

Відтак, з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року заявникові необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов?язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи перелік яких визначено розділом III Тимчасового порядку.

02.12.2025 ОСОБА_4 звернулась до відділу №4 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою на отримання паспорта з поміткою, що ця заява не є зверненням громадян.

В заяві ОСОБА_4 просила оформити бланк паспорту громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без надання згоди на обробку персональних даних, без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі та видати паспорт виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України», форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-1, форма якої не є його єдиним зразком.

В додатках до заяви зазначено, що до неї додаються:

- дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см для оформлення бланку паспорту;

- копію свідоцтва про народження;

- копію попереднього паспорта;

- копію свідоцтва про шлюб.

Судом перевірено та встановлено фактичність наданих документів визначеному в заяві переліку.

09.12.2025 відділом №4 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надано позивачу відповідь, оформлену листом за №Б-96/6/1217-25/1217/16357-25, в якій повідомлено, що за відсутності відповідного рішення суду та документів, передбачених пунктом 1 розділу ІV Тимчасового порядку, у відділі №4 у місті Дніпрі ГУДМС у Дніпропетровській області відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.

Не погоджуючись з відмовою у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Статтею 14 Закону передбачено, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До прийняття Закону №5492-VI, порядок формування, видачи паспорту громадянина України був визначений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

Натомість, постанова Верховної Ради України №2503-XII є чинною до сьогодні та входить до масиву національного законодавства.

Названим Положенням передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 8х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Таким чином, чинним законодавством визначено право особи громадянина України, на отримання паспорта громадянина України як у формі книжечки, так і у формі картки.

Суд звертає увагу на правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, у якій суд вказав, що згідно зі ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Також зазначила, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

У цій же постанові Велика Палата вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення №2503-ХІІ.

Водночас, у постанові від 20.03.2024 у справі №560/3366/23 Верховний Суд, оцінюючи подібні доводи відповідача та висновки суду апеляційної інстанції, вказав, що пунктом 13 Положення №2503-ХІІ встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35х45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Форма заяви, зазначеної у підпункті 1 пункті 13 Положення №2503-ХІІ, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01.03.2018 №161. Відтак на сьогодні немає іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення №2503-ХІІ.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019 «Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України» хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте цей наказ, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки на дату подання документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Водночас, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21.11.2018 у справі №821/1974/17, від 26.06.2019 у справі №0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі №2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі №520/11053/18, від 29.11.2019 у справі №260/1414/18, від 10.12.2020 у справі №240/575/20).

Наведене свідчить про те, що до спірних правовідносин має бути застосоване Положення № 2503-ХІІ, а не Тимчасовий порядок №456.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2021 у справі №280/851/20 за схожих обставин із цією справою.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо обміну паспорта-книжечки позивач не дотрималась вимог Положення №2503-ХІІ та не подала встановлені цим нормативно-правовим актом документи.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №160/24804/24, у якій апеляційний суд, зокрема, зазначив, що реалізуючи право на отримання паспорта у формі книжки позивач має дотримуватися встановленого порядку його оформлення і судове рішення не може змінювати або скасовувати норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський