Рішення № 134109460, 06.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року Справа № 160/34790/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

05.12.2025р. позивач звернувся через підсистему Електронний суд з адміністративним позовом до Одеської митниці та просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000154/1 від 17.11.2025р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110012247U0.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 09.12.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000154/1 від 17.11.2025р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110012247U0;

картку відмови в прийнятті митної декларації;

ЕМД разом із додатками;

запит митниці щодо додаткових документів;

листи позивача, разом із додатковими документами;

відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.

22.12.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

22.12.2025 року відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року клопотання Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі №160/34790/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - залишено без задоволення.

25.12.2025 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив.

29.12.2025 року відповідачем до суду подані письмові заперечення.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 06.02.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» з метою митного оформлення товарів подало до Одеської митниці електронну митну декларацію №25UA500110012247U0, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, транспортні перевізні документи та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Вказують, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу.

Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару.

З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно прямого контракту № TIM-MAR-050225 від 05.02.2025 (далі Контракт), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та QINGDAO QIZHOU RUBBER CO.LTD (Китайська Народна Республіка) та укладеної до нього Специфікацій №3 інвойсу №QZ-250904 від 01.09.2025р. на суму 35 075,00доларів. на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 395 шт. на загальну суму 64 056,00 доларів США.

12.11.2025 року Позивач надав до митного органу декларацію 25UA500110012247U0, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів 1612092,01 гривень.

17.11.2025 року декларантом отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення 226с3276-8359-46eb-9880-64255954bc21) відповідно до якого позивачу слід надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

А в разі їх відсутності:

виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на дане повідомлення позивачем було надано відповідь за вих. №1711/2025-6 від 17.11.2025 року.

Також, позивач просив завершити митне оформлення товарів на підставі ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

17.11.2025 року митним органом було прийнято рішення №UA5000110/2025/000154/1 від 17.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110012247U0.

У тексті Рішення Відповідач зазначив, про те, що за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Як підсумок зазначено таке, зокрема: відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані через відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості за товарами, з урахуванням опису товарів , митне оформлення яких здійснено у наближений до митного оформлення час та ґрунтується на раніше визнаній (визначених) митними органами митній вартості товарів за ціною контракту митне оформлення яких вже здійснено є більшим та становить: за ЕМД від 12.11.2025 № 25UA500110012247U0 по товару №1 «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах», країна виробництва Китай, код УКТЗЕД 4011800000 3.01 дол.США/кг (459,3380 дол.США/шт.), (МД від 23.09.2025 №UA100360/2025/439847)ніж заявлено декларантом 438,5082 дол. США/шт.; по товару №2 «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на сільскогосподарських або лісогосподарських транспортних засобах і машинах », країна виробництва Китай, код УКТЗЕД4011700000 2,83 дол.США/кг (56,6390 дол.США/шт.), (МД від 07.11.2025 №UA100230/2025/21972), ніж заявлено декларантом 43,8786 дол. США/шт.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару було скориговано.

На підставі вищевикладеного митним органом було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару.

На виконання рішення митного органу позивачем 17.11.2025р. було подано митну декларацію 25UA500110012724U0 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого Позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита - на 9243,16 грн. та відповідно ПДВ на 20 334,96 грн., всього загалом на 29 578,12 грн. (графа 47 митної декларації).

Незгода позивача з рішенням про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує про таке.

Щодо зауважень митного органу стосовно оплати товару.

Так, в Рішенні митний орган вказує про те, що декларантом не підтверджено оплату товару.

Згідно умов Контракту, оплата за Товар проводиться на умовах 100% оплати.

Контрактом №TIM-MAR-050225 від 05.02.2025 року не передбачено виокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, отже вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується.

Загальна вартість зазначена у митній декларації у графі 22.

Враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» як покупцем і TRIANGLE TYRE CO. LTD як виробником і продавцем шин, враховуючи особливості логістики шин, вже тривалий час напрацювалися умови за якими поставка, тобто формування партії товару яка завантажується виключно в контейнери призначені для морського перевезення, відбувається із групи замовлень, що оформлюються сторонами Контракту відповідними специфікаціями. А враховуючи виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації, так як у виробника є питання по складам, наявності та логістиці. Вже по факту готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій.

Митна декларація формується на кожен окремий контейнер, а один контейнер не відповідає всьому замовленню і партії відповідно, а є лише його частиною.

Для економічної доцільності перевезення та економії коштів контейнер завантажується максимально відповідно в ньому знаходяться шини замовлені згідно різних специфікацій.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Щодо експедиторської обслуговування.

Винагороди та експедиторського Розмежування послуг та їх оплата в межах договору №00698/24 від 05.12.2024р. на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору.

Митний орган не є стороною такого договору.

Щодо числових показників транспортно-експедиторських послуг.

Надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС».

ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС», відповідно до договору №00698/24 від 05.12.2024р, має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

Розрахунки між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та стосуються сторін договору.

Позивач у позові вказує про те, що обставини розрахунків між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та третіми особами йому невідомі.

При цьому слід вказати, що такі обставини не впливають на числові показники митної вартості товару, що розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» виклав у рахунку, що був наданий до попередньої декларації відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Отже, відповідно до договору №00698/24 від 05.12.2024р, має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».

Розмежування послуг та їх оплата в межах договору №00698/24 від 05.12.2024р., на транспортно-експедиторське обслуговування фактично є питанням, що стосується сторін договору.

Щодо митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Встановлено, що декларантом до митного органу було надано : Декларація митної вартості №25UA500110012724U0; Контракт №TIM-MAR-050225 від 05.02.2025; Інвойс №QZ-250904 від 01.09.2025р.; Платіжні інструкції №81,107 (оплата товару); Коносаменти №SZBS25090009A; Рахунок №2497 (вартість транспортно-експедиторських послуг).

Зазначена сума 35 075,00 доларів США була сплачена платіжними інструкціями №81, 107. Найменування товарів, кількість, вартість у інвойсі та специфікації до інвойсу збігається із найменуванням товарів кількістю, вартістю в специфікаціях №3 до Контракту №TIM-MAR-050225 від 05.02.2025 року.

Щодо обраного митним органом резервного методу.

Згідно матеріалів справи, у спірному рішенні митний орган взяв за основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості за товарами, з урахуванням опису товарів, митне оформлення яких здійснено у наближений до митного оформлення час та ґрунтується на раніше визнаній (визначених) митними органами митній вартості товарів за ціною контракту митне оформлення. яких вже здійснено є більшим та становить: за ЕМД від 12.11.2025 №25UA500110012247U0 по товару №1 «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах», країна виробництва Китай, код УКТЗЕД 4011800000 3.01 дол.США/кг (459,3380 дол.США/шт.), (МД від 23.09.2025 №UA100360/2025/439847) ніж заявлено декларантом 438,5082 дол. США/шт.; по товару №2 «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на сільскогосподарських або лісогосподарських транспортних засобах і машинах », країна виробництва Китай, код УКТЗЕД MD 4011700000 2,83 дол.США/кг (56,6390 дол.США/шт.), (МД від 07.11.2025 №UA100230/2025/21972), ніж заявлено декларантом 43,8786 дол. США/ шт.

Між тим, слід вказати, що фактично позивач декларувався інший Товар, а саме: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах: Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як121: шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах:- шина в комплекті з камерою та ободною стрічкою 16.00R20;- шина в комплекті з камерою та ободною стрічкою 9.00-20 22PR TT 174/171G X-TRAC 174/171G - 40 компл. 18PR TTF E-2 W-3A - 10 компл.-шина в комплекті з камерою та ободною стрічкою 23.5-25 24PR TTF E-3/L-3 W-1 - 34 компл.

Вказані шини відрізняються своїми характеристиками, що також і не заперечується відповідачем.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

На підставі встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за спірним рішенням про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» підлягає задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000154/1 від 17.11.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA500110012247U0.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (49089, м.Дніпро, вул. Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 45589470).

Відповідач: Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип. Івана та Юрія, 21а, код ЄДРПОУ 44005631).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 06.02.2026 року.

Суддя В.В. Ільков