Рішення № 134108999, 16.02.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду та просить встановити факт її постійного проживання разом із тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її рідна тітка по маминій лінії - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді будинку та земельної ділянки під будинком, по АДРЕСА_1 .

Померла тітка, ОСОБА_2 , одружена не була, власних чи усиновлених дітей за життя не мала. На момент смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Її мати (рідна сестра її тітки ОСОБА_2 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно із витягом із Спадкового реєстру після смерті тітки спадкова справа не заведена.

Протягом останніх років враховуючи її вік (90 років) тітка хворіла, а тому для належного догляду вона весь час допомагала їй по домогосподарству, піклувалася про неї, забезпечувала її лікуванням, купувала продукти харчування аж до дня її смерті, фактично вела з нею спільне господарство, хоч і не була там зареєстрована. Після смерті тітки і по цей час доглядає за її спадковим майном.

Для юридичного оформлення права на спадкове майно, маючи право на спадкування в п`яту чергу (у зв`язку із відсутністю спадкоємців попередніх черг спадкування), вона звернулася до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Скирі А.В., якою при огляді наданих документів, було встановлено відсутність доказів, які передбачені частиною 3 статті 1268 ЦКУ, що засвідчують постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, а відтак видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно нотаріус не може. Таким чином, реалізувати своє право на спадкування вона позбавлена можливості.

У судовому засідання заявниця ОСОБА_1 свої вимоги підтримала та просила задоволити. При цьому додала, що встановлення даного факту їй необхідне для оформлення документів для прийняття спадщини.

Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви міського голови Б.Микульського, останній просить дану справу розглянути без участі представника міської ради за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення заявниці, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ОСОБА_2 , про підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 16.08.2024 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (а.с.10).

Родинність відносин між заявницею ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи рішенням Дубровицького районного суду від 08 серпня 2025 року (справа №949/1012/25), згідно якого встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є рідною тіткою по материнській лінії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді будинку та земельної ділянки під будинком, по АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги від 08.10.2025 за № 2-922, та за № 2-923, виданою Виконавчим комітетом Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області (а.с.16-17).

Згідно довідки № 2/887 від 26.09.2024 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради (а.с. 15) померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала одна в АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємці попередніх черг після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Згідно п.п. 4.12 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, про що зазначається у змісті п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п. 3.20 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У судовому засіданні встановлено та наявні у матеріалах справи докази, підтверджують в повному обсязі той факт, що заявниця ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 та вела з нею спільне господарство.

Факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 із тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ведення з нею спільного господарства, зокрема підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Свідки також підтвердили, що померла ОСОБА_2 у зв`язку із похилим віком, дійсно потребувала постійного догляду, у зв`язку з чим її племінниця ОСОБА_1 по маминій лінії її доглядала.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з письмової відповіді приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Скирі А.В. від 07 квітня 2025 року №186/01-16 (а.с.19) ОСОБА_1 роз`яснено, що оскільки нею не подано заяву про прийняття спадщини, яка передбачена ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а також не пред`явлені докази про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, які необхідні у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, тому необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини або в судовому порядку встановити факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, у суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 13, 81, 89, 259, 263-265, 294, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі своєю тіткою, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 17 лютого 2026 року.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.