Постанова № 13410731, 13.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 6519/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі Соколик І.М.

за участю: представника позивача Кіндяк Н.В. (за довіреністю);

відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Возрождение»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 3369 грн. 23 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 75 грн. 47 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Возрождение»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 3369 грн. 23 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 75 грн. 47 коп.

В обґрунтування позову зазначається, що у відповідності до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для всіх підприємств, установ і організацій, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Позивач вважає, що ТОВ «Возрождение»порушило зазначену норму закону, а саме у 2009 році на підприємстві повинен був працювати 1 інвалід, проте відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування інваліда, та відповідно за це порушення підприємство повинно було сплатити 3369 грн. 23 коп. адміністративно-господарських санкцій. Згідно ч.2 ст.20 вказаного Закону передбачено нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні». На день подання позову підприємство самостійно адміністративно - господарську санкцію не відрахувало. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 75 грн. 47 коп. Тому позивач вважає, що підприємством не виконано норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме, ст.ст. 19, 20 і тому відповідач повинен нести відповідальність згідно чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році в розмірі 3369 грн. 23 коп. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 75 грн. 47 коп., всього на суму 3444 грн. 70 коп.

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Судові повістки про виклик до суду на 02.08.2010р., 01.09.2010р., 24.09.2010р., 16.11.2010р., 09.12.2010р., були надіслані відповідачу, але, повернуті до суду, з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не значиться». Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст.ст. 35, 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,а також дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основними завданнями Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Тобто, відповідною нормою для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 3 статті 18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 24 лютого 2010 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ (а.с.7), в якому зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ «Возрождение»у 2009 році склала 13 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0, середньооблікова кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях 0,52; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем не розрахована.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Судом встановлено, що відповідач у 2009 році не надавав до державної служби зайнятості звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», що підтверджується листом Комінтернівського районного центру зайнятості від 07.07.2010 року № 436/04-10 (а.с. 71).

Таким чином суд приходить до висновку, що у 2009 році відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості, передбаченою ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та у звязку з цим відповідач має нести відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно ч. 1 ст. 20 Закону Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ (а.с.7), наданого відповідачем середньорічна заробітна плата складає 6738 грн. 46 коп., тому, сума адміністративно-господарських санкцій за недотримання відповідачем у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” дорівнює 3369 грн. 23 коп., що підтверджено розрахунком, наданим відповідачем (а.с.8). Проте у строк до 15 квітня 2010 року та станом на момент розгляду справи вказана санкція відповідачем не була сплачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З цих підстав Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню за період з 16.04.2010 року по 10.06.2010 року, що становить розмір 75 грн. 47 коп. Відсоток ставки НБУ на 10.06.2010 року становить 12,0 %, відсоток ставки на один день склав 12,0 % х 120% / 365 х 100= 0,04 %. Таким чином, сума пені за 56 днів (з 16.04.2010 року по 10.06.2010 року) становить: 4911 х 0,04 х 56 : 100 = 75 грн. 47 коп.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що оскільки відповідач не виконав своїх обовязків по дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та не вжив всіх необхідних заходів для недопущення вказаного правопорушення та своєчасно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, позивач цілком законно застосував до відповідача адміністративно-господарські санкції та нарахував пеню за несвоєчасну сплату штрафу.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 9,17, 71, 86, 158-163,167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Возрождение» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 3369 грн. 23 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 75 грн. 47 коп. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Возрождение»(код ЄДРПОУ 20925734) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок Державного казначейства суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 3369 грн. 23 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 75 грн. 47 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13 грудня 2010 року

Суддя О.М. Соколенко