Постанова № 13410721, 10.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 8084/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі Соколик І.М.

за участю: представника прокуратури Ейсмонт І.С. (за посвідченням);

позивачі не зявилися;

відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся прокурор Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки, проведеної Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив вимоги законодавства про автомобільний транспорт, в результаті чого був складений акт за № 138190 від 12.07.2009 року. На підставі цього акту 12 серпня 2009 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області винесена постанова № 084911, якою до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп., що дорівнює 100 неоподатковуваним мінімумам. Оскільки, у добровільному порядку та у встановлені законодавством строки штраф в розмірі 1700 грн. 00 коп. відповідачем не був сплачений, це є підставою звернення до суду.

У судовому засіданні представник прокуратури заявлені позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивачів в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання не зявився, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України вся кореспонденція, в тому числі, повістки про виклик до суду, надіслані відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але були повернуті до суду з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає»(а.с.20,36,43). Згідно ст. 33 КАС України, якщо особі було надіслано повістку на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі, вона вважається належним чином повідомленою.

Таким чином, оскільки відповідач був повідомлений належним чином та своєчасно про дати, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності відповідача у відповідності до ст.ст. 33, 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури,а також дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 60 КАС України у випадках встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, в тому числі звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.

Враховуючи, що існування заборгованості зі сплати штрафу тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та відповідно, порушує інтереси держави, суд вважає, що органи прокуратури мають право звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про стягнення штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

У відповідності з вказаним Положенням, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Основними завданнями Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, а також здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Таким чином, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області є територіальною одиницею центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, яке забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті згідно Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), згідно якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Судом встановлено, що 12.07.2009 року державними інспекторами відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Павловим А.Л. та Нестерчуком Д.П. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме - транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ 824, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2

За результатами вказаної перевірки 12.07.2009 року складено акт № 138190 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за адресою: Сакський район, м. Саки, вул. Морська (а.с.8), яким зафіксовано факт використання транспортного засобу, якийналежить ФОП ОСОБА_2, марки MERSEDES-BENZ 824, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 для надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення необхідних документів, перелік яких передбачений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: відсутній документ про страхування пасажирів, за що передбачена відповідальність ч.1 абз.3 ст. 60 вказаного Закону. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 був ознайомлений із вказаним актом та підписав його, пояснивши при цьому, що він не знав про страховку на пасажирів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу замовним листом з повідомленням направлено запрошення від 03.082009 року № 6201/02 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому відповідачу повідомлялося про необхідність прибути 12.08.2009 року з 10.00 год. до 14.00 год. до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області на розгляд справи про порушення по акту № 138190 від 12.07.2009 року (а.с. 9). При цьому, судом встановлено, що відповідач не зявився на розгляд справи.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, 12 серпня 2009 року т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області Валявським В.В. винесено постанову № 084911 про застосування фінансових санкцій до відповідача в розмірі 1700 грн. 00 коп. за допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 7). Вказана постанова була надіслана відповідачу із вимогою сплатити санкції, що підтверджується копією супровідного листа № 6434/02 від 12.08.2009 року (а.с.10) та реєстром замовних листів з повідомленням з відміткою поштового відділення (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 05.06.2006 року зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області за № 2556000 0000 043634, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка наявна в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Стаття 29 Закону України “Про автомобільний транспорт” дає визначення автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах - це суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до ст. 34 цього Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Такими документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Як зазначалося у судовому засіданні представником прокуратури та встановлено судом, відповідач в день складання акту від 12.07.2009 року здійснював надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень, що було підтверджено водієм транспортного засобу ОСОБА_2, та в порушення ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” на момент перевірки водій транспортного засобу не надав уповноваженим особам документ про страхування пасажирів.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, судом встановлено, що відповідачем у добровільному порядку не виконаний обовязок щодо сплати фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.00 коп., та зазначена вище постанова від 12 серпня 2009 року в судовому порядку оскаржена не була.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1700 грн.00 коп. є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 86, 70, 71, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.00 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) фінансові санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) на користь Держави, які спрямувати на розрахунковий рахунок 31117106700002, Банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, отримувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23213460, код платежу: 21081100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10 грудня 2010 року.

Суддя О.М.Соколенко