Ухвала суду № 134102566, 16.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 лютого 2026 року справа № 520/1499/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат Острицький Андрій Олегович та просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року №38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року №38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату зідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, із урахуванням процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії.

Ухвалою суду від 02.02.2026р. позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що адвокатом Острицьким А.О. на аркуші 4 позовної заяви було зазначено про те, що "внаслідок зазначеної протиправної бездіяльності відповідача порушується права малолітньої особи, в інтересах якої діє позивач як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS № 9) згідно якої кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Вважаю що в наслідок протиправної бездіяльності відповідача, малолітня особа в інтересах якої дії позивач щомісяця лишається частини її власності у вигляді частини основного розміру пенсії." Разом з тим, адвокатом Острицьким А.О. в позовній заяві не було зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів або електронних доказів, копії яких додано до заяви, які свідчать про зазначені вище обставини, а саме: стосовно інтересів малолітньої особи, в інтересах якої діє позивач, як людини. Зокрема, відсутніми є докази наявності у позивача ОСОБА_1 малолітньої дитини (як людини).

Таким чином, судом було зобов`язано позивача надати до суду заяву на виконання вимог п.8 ч. 5 ст. 160 КАС України стосовно доказів, які свідчать про порушення прав малолітньої дитини як людини, з урахуванням висновків цієї ухвали, встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали.

В зв`язку із зазначеною ухвалою адвокатом Острицьким А.О. за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" до суду надано дві заяви від 06.02.2026р. ідентичного змісту, зареєстровані судом за номерами вхідними: 01-26/12913/26, 01-26/12914/26, в яких замість виконання ухвали суду, адвокатом вжито в адресу суду висловлювання, які свідчать про його неповагу до суду, зокрема, такі як (мовою оригіналу) " висносок судді не грунтується на матеріалах справи, а є вигаданим суддею з невідомих причин", "позивач звернувся за судовим захистом своїх прав, а не за черговим їх порушення але вже з боку судді".

В зв`язку з наведеним зазначені вище заяви адвоката визнано судом зловживанням процесуальними правами та повернуто заявнику без розгляду. Також судом застосовано до адвоката штраф в зв`язку із зловживанням процесуальними правами.

При цьому судом було ураховано і попередню поведінку адвоката Острицького А.О., який, усуваючи недоліки позовної заяви у справі № 520/3479/25, вжив у своїй заяві на адресу суду наступне (мовою оригіналу) : "Є обгрунтовані підстави вважати, що суддя або не читав зазначену ухвалу та підписав те, що підсунув на підпис помічник судді, або суддя перебував під впливом наркотичних речовин чи алкогольного сп`яніня...", "Подібними ухвалами суддя підриває віру в правосуддя в Державі Україна, викликає недовіру до кваліфікації судді та здатність судді прийняти законне та обгрунтоване судове рішення..." При цьому, роблячи приписку про те, що наведене є оціночним судженням, адвокат вважав, що такі дії не можна вважати проявом неповаги до суду. Однак, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.06.2024р. у справі № 750/3192/14 дійшла висновку, що проявом неповаги до суду є висловлення власних негативних емоцій в адресу суду.

Інших заяв на виконання ухвали суду від адвоката Острицького А.О. або позивача не надходило.

Доходячи висновку про повернення позовної заяви, суд ураховує, що належний виклад обставин спору, а також надання наявних у сторони позивача доказів або зазначення про них є обов`язком особи, яка звертається до суду. Також суд ураховує, що в цьому випадку до суду в інтересах позивача за його дорученням звернувся фахівець в галузі права - адвокат, а отже до позовної заяви застосовуються вимоги в частині її викладення як до такої, що складена спеціалістом, зокрема, щодо чіткості та ясності викладу її змісту. В разі, коли в позовній заяві було допущено технічну помилку (описку), адвокат не був позбавлений можливості повідомити про це суд, однак цього не зробив. Усуваючи недоліки позовної заяви, адвокат вдався до викладення власних негативних емоцій в адресу судді. Призначення у справі цієї категорії судового засідання з метою визначення дійсних обставин спору, які не було викладено належним чином адвокатом, суд вважає таким, що не відповідає принципу процесуальної економії.

Вирішуючи питання дотримання балансу негативних наслідків в даній ситуації, суд ураховує, що в пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява №20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, №18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, №316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, №93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява №49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A №93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що недоліки позовної заяви станом на 16.02.2026р. не усунуто. Суд вважає, що повернення позовної заяви не порушує доступ позивача до суду, оскільки він не позбавлений права повторного звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.В. Григоров