Ухвала суду № 134102329, 16.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

"16" лютого 2026 р. № 520/2892/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування пунктів наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом: зупинення дії пункту 8 та 9 наказу №388-ОД від 22.09.2025 року «Про результати службового розслідування за службового розслідування за фактом виявлення відсутності комплектів продуктів харчування під час передачі залишків військовою частиною НОМЕР_4 » в частині відносно ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову є те, що Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №388-ОД від 22.09.2025 року «Про результати службового розслідування за службового розслідування за фактом виявлення відсутності комплектів продуктів харчування під час передачі залишків військовою частиною НОМЕР_4 » вирішено у п. 2: Вину сержанта ОСОБА_1 , який раніше обіймав посаду начальника складу взводу матеріального-технічного забезпечення НОМЕР_5 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 (колишньої військової частини НОМЕР_4 ), вважати доведеною.

Відповідно до п. 8 Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №388-ОД від 22.09.2025: «У зв`язку з доведеною виною сержанта ОСОБА_1 , матеріально відповідальної особи, у виникненні нестачі продуктів харчування на продовольчому складі військової частини НОМЕР_4 , на підставі статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність. військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» від 03.10.2019 № 160-1X, притягнути сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та забезпечити відшкодування завданої державі матеріальної шкоди у розмірі 2808517,60грн., підтвердженої довідкою-розрахунком про вартісну оцінку шкоди, шляхом щомісячного утримання 20% з його грошового забезпечення до повного погашення».

Відповідно до п. 9 вказаного Наказу Начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_6 : відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі", забезпечити помісячне утримання з грошового забезпечення сержанта ОСОБА_1 в розмірі 20% до повного погашення завданої матеріальної шкоди у сумі 2808517,60грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та його матеріального стана до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Невжиття заходів забезпечення позову об`єктивно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та призведе до істотного порушення прав позивача у разі стягнення грошового забезпечення в розмірі 20% до повного погашення завданої матеріальної шкоди у сумі 2808517,60грн.

Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З наведеного вбачається, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Згідно з вимогами чинного законодавства, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Разом з тим, враховуючи доводи заявника з питання забезпечення позову, суд дійшов висновку, що з наведених доводів та наявних матеріалів справи не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи.

Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову з якими позивач звертається до суду, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Тобто, вживаючи заходів забезпечення позову у вказаний спосіб до вирішення справи по суті (до визнання бездіяльності, дій, рішень суб`єкта владних повноважень), суд фактично усуне всі наслідки, які на його підставі були застосовані до позивача, що у даному випадку є неприпустимим, оскільки порушує принцип рівності сторін, регламентований статтею 8 КАС України.

За наведених обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 150 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений заявником.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-152, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Рубан В.В.