Ухвала суду № 134102219, 16.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16.02.2026 № 520/33220/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення від 31.03.2025р. №ФХ-120704 наданої ОСОБА_2 , станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025р. по справі №520/20067/24, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії в наслідок застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року - 1762,00 гривень, замість встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2023 року - 2684,00 гривень;

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 26.02.2025р. по справі №520/20067/24 нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом 01.01.2023року, з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт застосувавши розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2023 року - 2684,00 гривень, із зазначенням відомостей про розміри обрахованих від них, надбавки за вислугу років -50% перерахованого посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби -65% перерахованого посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 282% перерахованого посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

Ухвалою від 23.12.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, зокрема, що дії відповідача щодо арифметичного обчислення показників розміру надбавки за особливості проходження служби, премії та інших додаткових видів грошового забезпечення складають процес виконання судових рішень. Відповідач зазначив, що спір у цій справі є тотожнім тому, що був предметом розгляду у справі №520/20067/24, в якій ухвалено остаточне судове рішення. За доводами відповідача, висуваючи позовні вимоги в цій справі позивач ставить на вирішення суду питання, що фактично вирішено судовим розглядом в іншій справі, на підставі чого просить суд закрити провадження в даній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про закриття провадження у справі, дійшов наступного висновку.

З матеріалів даної справи та програми "Діловодство спеціалізованого суду" в сукупності судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/20067/24 Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у непідготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного судового рішення відповідач виготовив та направив до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 31.03.2025р. №ФХ-120704 для проведення перерахунку його пенсії.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що позивач, подаючи позовну заяву в даній справі, наводить аргументи про те, що складові спірної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розраховані з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.01.2018 - 1 762,00 грн. Однак рішенням суду у справі № 520/20067/24 зобов`язано відповідача здійснити обчислення грошове забезпечення позивача виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.

Не погодившись із такими діями відповідача при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 520/20067/24 позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права, заявивши позовні вимоги щодо обчислення складових грошового забезпечення позивача в спірній довідці про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, як зазначено в рішенні суду у справі №520/20067/24.

Тобто, позивач фактично не погоджується з порядком розрахунку складових грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення, виготовленій на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №520/20067/24, що стало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом, що розглядається судом у межах даної справи.

Отже, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) відповідачем ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №520/20067/24, що набрало законної сили, оскільки в зазначеній справі вирішувався спір саме щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, однак, за доводами позивача, відповідачем неналежним чином розрахованого розмір грошового забезпечення в такій довідці на виконання рішення суду.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Окрім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Суд зазначає, що ст. 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд зазначає, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382-1 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Таку позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18), в якій звернуто увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Так, заявлені в цій справі позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправними діями відповідача, що вчинені при виконанні рішення суду у справі № 520/20067/24, а саме невірним розрахунком відповідачем грошового забезпечення позивача, зазначеного в довідці, підготовленій на виконання рішення суду у справі № 520/20067/24, оскільки, за доводами позивача, складові спірної довідки про розмір грошового забезпечення розраховані виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.

Спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а предметом цього позову є фактична незгода позивача з діями відповідача при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/20067/24, а саме з діями відповідача при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та арифметичним розрахунком складових спірної довідки, розрахованих з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018 - 1 762,00 грн.

Питання видачі довідки станом на 01.01.2023 з розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, вже вирішено судом у справі № 520/20067/24. Арифметичний розрахунок частини складових, вказаних у довідці про розмір грошового забезпечення, виготовленій на виконання рішення суду у справі № 520/20067/24, не створює нових спірних правовідносин, а стосується виконання судового рішення, в якому було визначено прожитковий мінімум (станом на 01.01.2023), з якого мають розраховуватися складові грошового забезпечення відповідної довідки.

За приписами частини 5 статті 383 КАС України розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення суду у справі № 520/20067/24, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а та від 17.05.2023 у справі №580/5096/22.

Як вже було встановлено, правове обґрунтування, підстави, учасники та предмет позову в даній справі та у справі № 520/20067/24 є тотожними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відтак суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі №520/33220/25.

Згідно частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 238, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 520/33220/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Пасечнік О.В.