Ухвала суду № 134101420, 16.02.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа №440/18090/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву адвоката Галушко Анни Олексіївни про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі №440/18090/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2021 вих.№9/1/4723/фп64962 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 13.02.2022, виконавчий лист не видавався.

На виконання рішення суду ОСОБА_1 нарахована заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 у розмірі 137618,81 грн.

07.02.2025 ОСОБА_1 помер.

04.02.2026 до суду надійшла заява адвоката Галушко Анни Олексіївни про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, що того ж дня передана судді.

У поданій заяві адвокат Галушко Анна Олексіївна просила замінити стягувача на його правонаступника - ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Учасники справи у судове засідання 12.02.2026 не з`явились.

Представник заявника надала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

У силу частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.

За змістом частин першої, третьої статті 46, пункту 9 частини першої статті 4 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, до якого звернена вимога позивача.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

А відповідно до частини четвертої цієї статті, її положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Так само, у силу частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, положеннями статті 370 КАС України установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У цій справі позивач - ОСОБА_1 перебував на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ).

На виконання рішення суду у цій справі ОСОБА_1 нарахована доплата до пенсії, виплату якої не проведено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 /а.с. 38/.

Спадкоємцем ОСОБА_1 є його дружина ОСОБА_2 , що підтверджено копією листа державного нотаріуса від 26.12.2025 /а.с. 40 - зі звороту/.

Згідно з частинами першою - третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права на (...) пенсію (...).

За змістом статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Отож спірні відносини не допускають правонаступництва, адже заявник ОСОБА_2 має право на отримання невиплаченої ОСОБА_1 пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у цій справі, не у порядку спадкування, а на підставі спеціальної норми законодавства - статті 61 Закону №2262-ХІІ.

З урахуванням наведеного, заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження належить залишити без задоволення, адже заявник обрала неналежний спосіб захисту порушеного права.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 21.11.2023 у справі №420/25799/21, від 29.11.2023 у справі №420/6927/22, від 21.01.2025 у справі №280/4477/21, від 22.07.2025 у справі №420/24177/21.

Водночас суд роз`яснює, що у разі відмови ГУПФ України в Полтавській області у виплаті ОСОБА_2 суми пенсії, нарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі №440/18090/21 , вона має право звернутись до суду з окремим позовом про виплату нарахованої, але неотриманої пенсії.

Вказаний висновок сформований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №286/3516/16-ц, Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, від 17.07.2024 у справі №420/24770/21 та від 20.08.2024 у справі №280/10447/21.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 295, 372, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Галушко Анни Олексіївни про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА