Рішення № 134097813, 16.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокуСправа №160/21879/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «М`ясна весна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

29.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Торгівельний будинок «М`ясна весна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 09.05.2025 року №0/252030409.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав про протиправність та незаконність оскаржуваного ним ППР з огляду на таке. З отриманої від КП «M.E.Doc» інформації чітко вбачається дата і час отримання Позивачем відповідного документа від контрагента, що свідчить про правомірність дій Позивача.

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0/252030409, згідно якого Позивачу було нараховано штрафні санкції у сумі 1097 грн. 94 коп. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, всупереч наведеним нормам діючого податкового законодавства було складено Податковим органом лише 09.05.2025 року та отримано Товариством засобами поштового зв`язку ДП «УКРПОШТА» 16.05.2025 року. Вказане свідчить про пряме порушення Податковим органом вимог пункту 86.8. статті 86 ПКУ, тобто пропущення строків складання податкового повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки від 18.10.2025 року.

Також, позивачем зауважено на форс-мажорних обставинах, які впливали на строки реєстрації РК у ЄРПН.

Ухвалою від 01.08.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.08.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. У відзиві зауважено на відсутності пропуску строків прийняття ППР, так як Акт перевірки від 18.10.2024 року №67249/04-36-04-07/37379223 направлено на юридичну адресу позивача. На АТ «Укрпошта» 08.01.2025 року надіслано запит щодо інформування про отримання рекомендованого листа, тому що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення до відповідача не надходило. Від АТ «Укрпошта» 07.05.2025 року надійшла відповідь на запит, де зазначено, що згідно з інформацією в автоматизованій системі Укрпошти, рекомендований лист №0600974846397 значиться врученим 31.10.2024 року. На підставі акту перевірки від 18.10.2024 року №67249/04-36-04-07/37379223 та враховуючи дати отримання інформації про вручення рекомендованого листа від 07.05.2025 року прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Н») від 09.05.2025 №0/252030409, якою застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 097, 94 грн.

Водночас, ТОВ ТД «М`ясна весна» не подало заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до порядку №225.

18.08.2025 року позивачем подано відповідь на відзив. Позивачем вказано, що обставини щодо дати надання контрагентамипостачальниками розрахунків-коригування на зменшення суми компенсації (зменшення податкового кредиту) та дня отримання РК Позивачем взагалі не були враховані податковим органом та залишені поза увагою перевіряючих.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

За результатами проведеної камеральної перевірки, на підставі Акту №67249/04-36-04-07/37379223 від 18.10.2024 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 09.05.2025 року складено податкове повідомлення-рішення (далі ППР) №0/252030409, яким до позивача за встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН ПН/РК до ПН, визначених ст. 201 та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та згідно з п. 120-1.1 с. 120-1 та п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ за затримку реєстрації ПН/РК до ПН застосовано штраф у сумі 1097,94 грн (38,55 грн та 1059,39 грн).

16.05.2024 року представником позивача подано скаргу на ППР №00196240408 від 29.04.2024 року, за результатами розгляду якої ДПС України сформовано лист №21414/6/99-00-06-01-02-06 від 12.07.2024 року, яким скаргу залишено без задоволення, а ППР без змін.

Позивач звернувся до ТОВ «М.Е.Док» з запитом №2805 від 28.05.2025 року.

ТОВ «М.Е.Док» листом №12/6-2503 від 12.06.2025 року повідомило позивача про таке.

Комп`ютерна програма «M.E.Doc» (далі КП «M.E.Doc») є прикладною програмою, що встановлюється на комп`ютері користувача.

Інформація щодо відправлених документів та отриманих від контролюючого органу квитанцій до електронних звітів зберігається локально на жорсткому диску комп`ютера підприємства, доступ до якої користувач може отримати через інтерфейс КП «M.E.Doc»

Відправка електронних документів, а також отримання квитанцій щодо реєстрації, відбувається без участі серверів розробника, а здійснюється безпосередньо між програмою підприємства та сервером контролюючого органу. Тобто, користувач за допомогою інтерфейсу КП «M.E.Doc» має доступ до необхідної інформації щодо відправки звітності.

Відправка документів з КП «M.E.Doc» можлива двома каналами зв`язку, в залежності від налаштувань користувача, через «Пряме з`єднання» або «Електронну пошту».

При відправці електронних документів по «Електронній пошті» КП «M.E.Dос» формує електронний лист та відправляє його через поштове з`єднання. Відправка виконується з поштової скриньки, налаштованої в програмі в розділі «Адміністрування Параметри системи Електронна пошта». Доставка листа до поштової скриньки ДПСУ здійснюється інформаційно-телекомунікаційними каналами зв`язку поштового провайдера, послугами якого користується платник користувач програми. У разі подання електронних документів з використанням «Прямого з`єднання» відправка електронних документів здійснюється на сервер контролюючого органу (ДПСУ) по прямому каналу зв`язку, без участі серверів розробника. Налаштування, яке з`єднання використати при відправці документів, встановлюється користувачем самостійно в розділі «Адміністрування - Параметри системи Звітність».

Вся інформація щодо відправлення електронного документу, а також спосіб його відправки, фіксуються на вкладці «Очікується доставка» відповідного документу КП «M.E.Doc» та в «Протоколі по документу». Дата та час відправлення, що фіксується КП «M.E.Doc», залежать від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «Очікується доставка» та в Протоколі по документу.

Підтвердженням успішного формування та відправки документа являється наявність вкладки «Очікується доставка» та інформація, збережена в ній. Таким чином, користувач самостійно може ознайомитися та роздрукувати інформацію, що підтверджує відправку електронної звітності.

Формування та відправка квитанції відбувається на боці контролюючого органу. КП «M.E.Dос» як прикладне ПЗ, виступає засобом отримання такої квитанції та відображення інформації, зазначеної в ній. Згідно даних квитанції документу присвоюється статус в Реєстрі КП «M.E.Dос».

Звертається увага, що в процесі відправки електронних документів та отримання квитанцій від контролюючого органу сервера розробника не задіяні. КП «M.E.Doc» отримує квитанції лише по факту їх надсилання контролюючим органом.

На підставі наданих даних Протоколів руху по документах сформовано Додаток 1 на 1 арк., де вказана детальна інформація щодо дати та часу, способу отримання та відправки Розрахунків коригувань з КП «M.E.Doc».

Так, у матеріалах справи наявний додаток 1 до листа ТОВ «М.Е.Док» №12/6-2503 від 12.06.2025 року.

Вважаючи спірне ППР протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Абзацом другим цієї статті встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Як визначено п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

За положеннями п. 102.1 ст. 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм, свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Така позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №819/1569/16.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін..

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У спірному випадку, камеральною перевіркою, результати якої оформлено актом від 18.10.2024 №67249/04-36-04-07/37379223, встановлено порушення позивачем, зокрема, перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних від 1 до 172 днів.

Водночас, позивачем до матеріалів справи долучено лист ТОВ «М.Е.Док» №12/6-2503 від 12.06.2025 року та Додаток 1 до даного листа. З даного Додатку 1 та з акту перевірки від 18.10.2024 №67249/04-36-04-07/37379223 вбачається, що позивачем подано на реєстрацію РК протягом 15 днів з дня отримання РК від контрагента як передбачено положеннями абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПКУ та протягом 18 днів за умовами абз. 4 п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Таким чином, контролюючим органом не взято до уваги дати отримання позивачем РК.

Водночас, щодо строків прийняття оскаржуваного ППР суд вказує таке.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Вказаний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №510/2198/16-а.

При цьому, судом враховано, що Акт перевірки від 18.10.2024 року №67249/04-36-04-07/37379223 направлено на юридичну адресу позивача. На АТ «Укрпошта» 08.01.2025 року надіслано запит щодо інформування про отримання рекомендованого листа, тому що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення до відповідача не надходило. Від АТ «Укрпошта» 07.05.2025 року надійшла відповідь на запит, де зазначено, що згідно з інформацією в автоматизованій системі Укрпошти, рекомендований лист №0600974846397 значиться врученим 31.10.2024 року. А оскаржуване ППР прийнято

Щодо форс-мажорних обставин, на які посилається представник позивача у позовній заяві.

Суд вказує, що Законом України від 03.03.2022 року №2115-ІХ з питань подання в період дії воєнного стану звітності й інших документів (далі - Закон №2115) і зміни, що були внесені до ПК України й інших законів, які регулюють сферу оподаткування законами від 03.03.2022 року №2118-ІХ з питань особливостей оподаткування та подання звітності в умовах дії воєнного стану (далі - Закон №2118) та від 15.03.2022 року №2120-ІХ з питань дії норм податкового законодавства в період дії воєнного стану (далі - Закон №2120), передбачено: не звільняють від відповідальності всіх платників від податкових обов`язків, передбачених податковим/іншим законодавством, контроль за яким здійснюють податкові органи в період дії воєнного часу, а саме тих платників, у яких відсутня фактична можливість сплачувати податки (збори, обов`язкові платежі), подавати звітність, реєструвати ПН/РК, акцизні накладні через проведення за їх місцем обліку/ місцезнаходженням бойових дій.

Для кращого розуміння правового змісту форс-мажору слід взяти до уваги висновки, які сформулював Верховний Суд у своїх постановах від 16.07.2019 року по справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 року по справі №913/20/21. Так, суд встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 року по справі №904/3886/21 зазначив: Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Легальне визначення форс-мажорних обставин міститься в ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР. Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Верховний Суд у своїй практиці виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 року №904/3886/21).

Тобто форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій зобов`язана сторона не має змоги. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом. Така законодавча дефініція убезпечує особу від відповідальності за порушення без вини, і є однією з основоположних в цивільному праві.

Ще одним важливим законодавчим запобіжником є ст. 617 ЦКУ, яка визначає обставини непереборної сили як підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Аналогічний висновок випливає зі змісту ст. 218 ГКУ, яка покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Важливо, що така позиція органу правосуддя зовсім не зводить нанівець принцип звільнення від доказування у разі існування загальновідомих фактів (ч. 3 ст. 75 ГПК України), навпаки - вказує лише на необхідність підтвердження існування форс-мажору по відношенню до конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах.

Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Суд звертає особливу увагу і на встановлену законодавством форму підтвердження форс-мажорних обставин з боку третіх осіб, якими в Україні виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва. Ці органи в межах своєї компетенції видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанови Верховного Суду від 21.09.2022 року по справі №911/589/21, від 14.02.2018 року по справі №926/2343/16, від 16.07.2019 року по справі №917/1053/18, від 25.11.2021 року по справі №905/55/21).

Суд вважає таку позицію обгрунтованою та юридично правильною, адже протилежне знівелювало би принцип змагальності в судовому процесі і перетворило справу на заздалегідь вирішений спір.

Воєнний стан на території України не означає, що позивач не може здійснювати діяльність. Позивач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час дії воєнного стану.

Адже порушення такої процедури може позбавити особу всіх законодавчих привілеїв форс-мажору.

Отже, збройна агресія російської федерації як обставина непереборної сили дійсно є форс-мажором, однак не механізмом універсальної дії, а лист Торгово-промислової палати не є абсолютним доказом неможливості належного виконання зобов`язання.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не враховано той факт, що згідно з частиною 2 ст. 14 прим. 1 Закону України від 2 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон №671) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (частина третя ст. 14 Закону №671).

Згідно з Регламентом ТПП форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

Таким чином, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України сертифікатом по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, а не листом ТТП.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 року по справі №380/14133/23 зазначив, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тож, настання форс-мажорних обставин, засвідчених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року, законодавець не передбачає таких обставин як підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «М`ясна весна» (49000, м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, б. 5, код ЄДРПОУ 37379223) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та касування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 09.05.2025 року №0/252030409.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «М`ясна весна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко