Ухвала суду № 134095927, 16.02.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/177/26

2-а/706/2/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2026 року м. Христинівка

Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить:

- звільнити його від сплати судового збору як військовослужбовця;

- поновити строк на оскарження постанови від 31.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП;

- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з наявними в ній недоліками.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на нього накладений штраф у розмірі 17 000 грн.

Оскаржувана постанова прийнята 31.10.2025, а тому строк на її оскарження сплив 10.11.2025.

У клопотанні про поновлення строку для звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначає, що визначений нормами діючого законодавства строк він пропустив з поважних причин, оскільки не знав про прийняття оскаржуваної постанови, так як перебуває на військовій службі. Лише 02.02.2026 він виявив у поштовій скриньці рекомендоване повідомлення про відкриття виконавчого провадження.

Водночас, як встановлено суддею із долученої позивачем постанови №1509 від 31.10.2025, ОСОБА_1 отримав її копію 31.10.2025, що засвідчив власноручним підписом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст.123 КАС України).

Будь яких доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивач не надав.

За наведеного, вказані у позовній заяві підстави для поновлення пропущеного строку для звернення з цим позовом до суду не можуть вважатися такими, що є поважними.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України на особу, яка звертається з позовом до суду, покладено обов`язок долучити документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 документ про сплату судового збору не надав, просить звільнити його від сплати судового збору, покликаючись на ту обставину, що він є військовослужбовцем, а тому в силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Статтями 1, 2 цього Закону визначено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Зокрема, відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, звільнення від сплати судового збору за п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» пов`язано із спеціальним статусом позивача (військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти) та за умови, що спір пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Позивач долучив до позовної заяви копію витягу із наказу від 31.10.2025 №2627 про його призов на військову службу, водночас доказів проходження служби у лавах Збройних Сил України на день звернення до суду ОСОБА_1 не надав. Більш того, як слідує із матеріалів позовної заяви та доданих до неї доказів, предметом спору у цій справі є вимога про скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що не пов`язано із проходженням позивачем військової служби та виконанням ним військових обов`язків, відтак суддя вважає, що ОСОБА_1 не наділений правом для звільнення від сплати судового збору у даній справі на підставі приписів пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Великою Палатою Верховного Суду 18.03.2020 у справі № 543/775/17 висловлено правову позицію, згідно якої, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Тому при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення сплаті підлягає судовий збір, визначений у п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Позивач документ про сплату судового збору не надав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків:

- надання доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду;

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 665,60 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Христин/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA338999980313191206000023757; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Христинівський районний суд Черкаської області (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 122-123, 160-161, 169, 171, 286, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Встановити позивачу 10 денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк встановлений в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана суддею 16 лютого 2026 року.

Суддя Альона ШКОЛЬНА