Постанова № 134094505, 13.02.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

_________________

13.02.2026 Справа №: 368/2220/25

провадження 3/368/64/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2026 року м.Кагарлик

Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Іванюта Т.Є. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , виконуючого обов`язки присяжного Миронівського районного суду Київської області, -

-за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

встановив :

Рішенням Обухівської районної ради Київської області VIII скликання від 28.12.2022 №291.15. VIII «Про затвердження списку присяжних Миронівського районного суду Київської області» на громадянина ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків присяжного зазначеного суду.

Отже, ОСОБА_1 має статус присяжного Миронівського районного суду Київської області.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини 7 статті 56 Закону №1700-VII.

Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні повинні виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-УІІ судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді), є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У відповідності до абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-УІІ суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і пп. «в» п. 2, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст.

З цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Ключовим моментом, який зобов`язує присяжного подавати декларацію, є не сам його статус, а поєднання статусу з виконанням обов`язків у суді.

Згідно з листом Миронівського районного суду Київської області скерованого заступнику керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гресь Дарі`ї від 12.08.2025 №01-15/10/2025 встановлено, що присяжний Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 в 2023 році виконував покладені на нього обов`язки присяжного цього суду в справі № 371/1255/23, провадження № 2-о/371/35/23.

Отже, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки присяжного Миронівського районного суду Київської області, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VIІ та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-УІІ зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 45 Закону №1700-УІІ визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону №1700-VII.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2023 рік, упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2024 по 23:59 год. 31.03.2024 (граничний строк).

01.04.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону №1700-VII.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 в 2023 році виконував покладені на нього обов`язки присяжного Миронівського районного суду Київської області в справі № 371/1255/23, провадження № 2-о/371/35/24, то він був суб`єктом, на якого поширюються вимоги Закону№1700-VII, а отже, повинен був подати щорічну декларацію за 2023 рік до 31.03.2024 включно.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік ОСОБА_1 подав лише 03.10.2025 о 18 год. 24 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-УІІ визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3' цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -

тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння {дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700- VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб`єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Відповідно до листа НАЗК від 19.09.2025 №47-06/77701-25 встановлено, що станом на 19.09.2025 ОСОБА_1 в Реєстрі не реєструвався та відповідно ніяких документів не подавав. Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 подав свою щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік лише 03.10.2025 (вже після відведеного законодавством терміну), тобто несвоєчасно.

Зазначене підтверджує умисел декларанта на несвоєчасну подачу цієї декларації та легковажне ставлення до визначеного Законом №1700-VII обов`язку.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата закінчення етапу подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-УІІ щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 00 год. 00 хв. 01.04.2024.

Місце вчинення правопорушення в даному випадку є невизначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через мережу Інтернет в будь-якому місці. Але оскільки останній є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, під час виконання обов`язків присяжного Миронівського районного суду Київської області, то місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження зазначеного суду, а саме: Київська обл., Обухівський р-н, місто Миронівка, вул. Першотравнева, 3.

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2- 4 ст. 256 КУпАП.

Зазначена позиція щодо строків виявлення правопорушення кореспондується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України стосовно дати виявлення правопорушення: висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних і суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (листи від 09.04.2021 №1089/0/2- 21 та від 21.09.2021 №701/0/158-21). Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що про необхідність подати декларацію за 2023 рік не знав, тому подав її несвоєчасно.

Прокурор Вдовенко Л.М. в судовому засіданні вважала, що слід притягнути до адміністративної відповідальності на накласти стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення по ст.. 172-6 ч.1 КУпАП підтверджується доданими до протоколів про адміністративні правопорушення доказами: рішенням про затвердження списку присяжних, інформацією Миронівського районного суду Київської області про справи в яких присяжний виконував обов`язки та повідомленням про необхідність подати декларацію, інформацією, що станом на 18.09.2025 року в Реєстрі не реєструвався та документів не подавав.

Вказані ОСОБА_1 обставини, що не знав про необхідність подати декларацію, не є поважними в розумінні положень ст. 172-6 ч.1 КУпАП.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи винного який визнає вину, то йому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу по ст.. 172-6 ч.1 КУпАП в мінімальному розмірі.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (Призначення платежу: Штраф, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989, рахунок отримувача: UA698999980313080106000010816, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. на рахунок:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача: (ЄДРПОУ:37993783) банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Є. Іванюта