Ухвала суду № 134090770, 16.02.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/151/26

Провадження №2-о/672/15/26

УХВАЛА

(про залишення заяви без руху)

16 лютого 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Рибачук О.Г., розглянувши матеріали цивільної справиза заявою ОСОБА_1 про встановленння факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території її чоловіка ОСОБА_2 ..

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, встановлені ст.317 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, дана заява повинна відповідати як загальним вимогам щодо її форми та змісту, так і вимогам, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

Згідно вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п.1 ст. 316 ЦПК заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Проте, заявницею не дотримано вищевказаних норм та не зазначено її місце реєстрації на території України.

Окрім цього, за змістом ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено зокрема докази, що підтверджують факт, а також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Так, на підтвердження обставин, щодо факту смерті ОСОБА_2 в селі П`ятихатки, Херсонської області заявниця не посилається на будь-які докази обставин смерті останнього, а також інших доказів на підставі яких можна дійти висновку, що ОСОБА_2 дійсно помер у вказаний час та місці, зокрема наявність лікарського свідоцтва про смерть, свідків вказаної події тощо, адже будь-які документи, видані на тимчасово окупованій території України є недійсними і не створюють правових наслідків, що узгоджується із положеннями ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

При цьому, суд також звертає увагу на правовий висновок, сформований Верховним судом у постанові від 20.12.2018 року у справі №707/1607/16-ц відповідно до якого посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов`язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

Разом з тим, як зазначено у ч.ч.3,4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із встановленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Визначаючи коло заінтересованих осіб необхідно враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Заінтересовані особи приймають участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави.

Заявниця у прохальній частині заяви просить надіслати рішення до органу ДРАЦС для державної реєстрації смерті, проте не вказує, який безпосередньо відділ державної реєстрації актів цивільного стану необхідно зобов`язати внести відповідні відомості про смерть ОСОБА_2 ..

Отже, заявниці необхідно визначитись із відділом державної реєстрації актів цивільного стану, який має реєструвати смерть ОСОБА_2 та вирішити питання про його залучення у даній справі як заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу до висновку, що провадження у справі не може бути відкрито, а заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачці строку на усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,

постановила:

Заяву ОСОБА_1 про встановленння факту смерті на особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків тривалістю п?ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Заявниціроз`яснюю, що у разі не усунення недоліків упродовж визначеного судом строку, заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олена РИБАЧУК