Рішення № 134090266, 12.02.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8398/25

Провадження 2/465/910/26

РІШЕННЯ

іменем України

12.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Коліщук З.М., з участю секретаря Беднар А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договорами N? 102511982 від 10.08.2021, N? 4967605 від 29.09.2021, N? 619143 від 17.09.2021 у розмірі 72662,42 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 25000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

10.08.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір N? 102511982.

29.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір N? 4967605.

17.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір N? 619143.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Щодо права вимоги заборгованості за договорами до відповідача представник позивача зазначає, що 17.12.2021 було укладено договір N?17/12-2021-62 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?102511982.

10.03.2023 було укладено договір N?10-03/2023/01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?102511982.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором N?102511982.

28.12.2021 було укладено договір N?28-12/2021-72 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?4967605.

10.01.2023 було укладено договір N?10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?4967605.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором N?4967605.

25.01.2022 було укладено договір N?25/01/2022/1 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?6 19143.

10.01.2023 було укладено договір N?10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?619143.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором N?102511982 від 10.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28428,56 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 4446,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22532,56 грн. Заборгованість за комісіями - 1450,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором N?4967605 від 29.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30560,00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 26560,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором N?619143 від 17.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13673,86 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов?язанням(за тілом кредиту) - 4000,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9600,00 грн. Інфляційні збитки - 64,00 грн. Нараховані 3% річних - 9,86 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом На день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 72662,42 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 12446,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 58692,56 грн. Заборгованість за комісіями - 1450,00 грн. Інфляційні збитки - 64,00 грн. Нараховані 3% річних - 9,86 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач подав до суду відзив у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що приєднані до матеріалів справи Договори не містять підписів сторін договору. Згідно позовної заяви та копії поданого позивачем договору від 10.08.2021 року N? 102511982, від 29.09.2021 року N? 4967605, від 17.09.2021 року N? 619143, такий укладено в режимі онлайн шляхом заповнення Відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача. Однак разом із позовом Позивачем не надано жодного доказу, що «Відповідач здійснив дії...», а саме: зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця; створив в такій системі особистий кабінет; отримав Пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; отримав електронне повідомлення від Кредитодавця із одноразови ідентифікатором; ввів цей одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) Кредитодавця; використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) Кредитного договору від 10.08.2021 року N? 102511982, від 29.09.2021 року N? 4967605, від 17.09.2021 року N? 619143. Зокрема у позові Позивач не вказує, яким чином був надісланий та отриманий Відповідачем такий ідентифікатор: СМС-повідомлення, певний месенджер тощо.

Позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який с обов?язковим реквізитом електронного документа.

Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не с належним доказом укладення договору.

Позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу. Позивачем, не надано до суду жодного доказу акцептування. Позивачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував встановлення особи, якій направлявся та чи направлявся взагалі примірник спірного договору.

Таким чином, Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 10.08.2021 року N? 102511982, від 29.09.2021 року N? 4967605, від 17.09.2021 року N? 619143, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов?язань, а отже вимоги Позивача с необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо нібито отримання Відповідачем коштів в кредит, зазначає наступне. якщо позивач стверджує про нібито отримання Відповідачем будь якої суми коштів, то ці міркування зобов?язаний довести позивач.

Позивачем до позовної заяви долучено лист від ТОВ "Фінекспрес" та ТОВ «Елаєнс». Звертає увагу, що у вищезазначених листах відсутня будь-яка інформація щодо особи отримувача коштів, як то ПІБ такої особи, так і її ІПН. Тож, із такої роздруківки не можливо достовірно встановити особу, якій, нібито, було перераховано кредитні кошти.

Окрім того, матеріали судової справи не містять належних та допустимих доказів, що Відповідач використуве картковий номер, який неповно зазначений у наведених вище листах. Отже, позивачем не надано до суду належного та допустимого доказу нібито отримання Відповідачем коштів.

Позивач не був позбавлений можливості надати до суду належні та допустимі докази перерахування коштів Відповідачеві, наприклад виписку по рахунку «первісних кредиторів» з якої було б видно суму перерахованих коштів, підстав перерахування та особу отримувача. В той же час, Позивач цього не зробив. Розрахунок же заборгованості є відображенням міркувань позивача,

Відповідачем не визнається в повному обсязі, та не відповідає вимогам до первинних облікових бухгалтерських документів, а тому не може бути належним та допустимим доказом отримання Відповідачем коштів та наявності будь якої заборгованості, взагалі.

Наявність боргу у відповідача мають бути доведені позивачем належними та допустимими доказами. Позивач не надав суду доказів порушення його прав, за захистом яких мало місце звернення до суду. Доказування на припущеннях не допускається.

Щодо нібито відступлення права вимоги, зазначає, що подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до Відповідача, як то ПІБ, номер кредитного договору та інші данні. Як «доказ» такого відступлення, Позивачем було направлено до суду витяги з реєстру боржників. Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі N? 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі N? 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі N? 911/3185/20).

Надані Позивачем Витяги не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу, а містить лише підпис представника ТОВ "Коллект центр", що свідчить про те, що витяг виготовлено Позивачем самостійно і, що Позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію, на власний розсуд.

Таким чином, саме на Позивача покладено обов`язок доказування виникнення кредитних зобов?язань та порушення відповідачем умов кредитного договору і усупереч вимог цивільного процесуального права ТОВ "Коллект Центр" не надано до суду належних і допустимих доказів укладення крелитного договору з Відповідачем на тих умовах на які посилається Позивач та отримання Відповідачем кредитних коштів.

Щодо стягнення заборгованості у сумі 72 662,42 грн, стверджує наступне. Відповідно до нібито, укладеного кредитного договору від 10.08.2021 року N? 102511982, термін надання кредиту становить 15 днів, а загальна вартість - 8700,00 грн. В той же час, позивач просить суд стягнути з Відповідача - 28 428,56 грн. Але, не надає суду доказів зміни умов нібито укладеного кредитного договору від 10.08.2021 року N? 102511982. Відповідно до нібито, укладеного кредитного договору від 29.09.2021 року N? 4967605, термін надання кредиту становить 30 днів, а загальна вартість - 6960,00 грн. В той же час, позивач просить суд стягнути з Відповідача - 30560 грн. Але, не надає суду доказів зміни умов нібито укладеного кредитного договору від 29.09.2021 року N? 4967605. Відповідно до нібито, укладеного кредитного договору від 17.09.2021 року N? 619143, термін надання кредиту становить 30 днів, а загальна вартість - 5200.00 грн. В той же час, позивач просить суд стягнути з Відповідача - 13 673,86 грн. Але, не надає суду доказів зміни умов нібито укладеного кредитного договору від 17.09.2021 року N? 619143.

Матеріали справи не містять доказів, що між сторонами в належній формі була досягнута домовленість про продовження строку користування відповідачем кредитом. Також, матеріали справи не містять доказів, що до договору укладалися угоди чи такий пролонгувався.

Оскільки Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів ні про укладення договору на отримання кредиту, ні детального розрахунку боргу, вважаю позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з Відповідачки кредитного боргу недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо витрат Позивача на правову допомогу, вважає, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Вважає, що судова справа не є дуже складною для представника Позивача, оскільки, як вбачається із наданого останнім акту виконаних робіт, для представника Позивача ця справа є типовою.

Отже, позивачем не доведено належними доказами, що витрати на правову допомогу, які останній просить стягнути з Відповідача відповідають складності справи та є об?єктивними.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

На адресу суду 02.12.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Через систему «Електронний суд» 05.12.2025 представник позивача ТзОВ "Коллект центр" Ткаченко М.М. подала відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.

Через систему «Електронний суд» 06.12.2025 відповідач ОСОБА_1 подав заперечення на клопотання про витребування доказів.

Суд своєю ухвалою від 10.12.2025 задоволив клопотання представника позивача ТзОВ "Коллект центр" Ткаченко М.М. про витребування доказів. Витребував докази в справі.

На виконання ухвали суду від 10.12.2025 про витребування доказів від АТ «А-банк» надійшли витребувані докази 26.12.2025, від АТ «Універсал банк» - 30.12.2025 та від АТ «Сенс банк» -02.01.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подала заяву у якій просила суд проводити розгляд справи без участі представника позивача, підтримання позовних вимог та не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджуєтеся довідкою про доставку SMS повідомлення та судовою повісткою, проте про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

10.08.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 102511982. Відповідно до якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений у п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн. у валюті: українські гривні. (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Пунктами 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 Договору встановлено, що кредит надається строком на 15 днів з 10.08.2021 року (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за його користування кредитом: 25.08.2021р.. Комісія за надання кредиту становить 1450,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2250, 00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як передбачено пунктом 2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Із положень пункту 2.3.1.1 Договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до пункту 2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору.

За змісту пункту 7.1 Договору, цей договір (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору.

Додатком № 1 до Договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Додатком №2 до Договору є паспорт споживчого кредиту, яким передбачено розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в кредитному договорі.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором № 102511982 від 10.08.2021, оскільки акцептував підписавши 10.08.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (S11770).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором № 102511982 від 10.08.2021 виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12.12.2024 про перерахування суми коштів у розмірі 5000 грн. через систему Fondy, призначення: кошти згідно договору 102511982, отримувач картка/рахунок: НОМЕР_1 , банк картки отримувача: Alfabank, дата проведення платежу 10.08.2021.

З відповіді АТ «Сенс банк» від 16.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та отримав на банківську картку НОМЕР_2 зарахування у сумі 5000,0 грн. 10.08.2021 cash2card p2pcredit (W8 08913).

17.12.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "МІЛОАН ", в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 102511982 від 10.08.2021.

10.03.2023 було укладено договір N?10-03/2023/01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102511982 від 10.08.2021.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 102511982 від 10.08.2021.

До позовної заяви долучені відповідні копії витягів з реєстрів боржників до договорів факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників від, платіжні інструкції, які свідчать про передачу прав вимоги за відповідним кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 102511982 від 10.08.2021 у період з 10.08.2021 по 23.11.2021 наданим первісним кредитором ТОВ «Мілоан», така становить загальну суму 13089,86 грн., з яких: 4446,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7193,86 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 1450 грн. заборгованість за комісіями, що відповідає витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021.

З розрахунку заборгованості перед ТзОВ «Вердикт капітал» станом на 10.03.2023 вбачається загальна сума заборгованості 28 428,56 грн., з яких: 4446,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7193,86 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 1450 грн. заборгованість за комісіями, нараховані відсотки зг. кр.дог. 15 338,70 грн., що відповідає витягу з Реєстру боржників до договору факторингу N?10-03/2023/01 від 10.03.2023.

29.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4967605. Відповідно до якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений у п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. у валюті: українські гривні. (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Пунктами 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 Договору встановлено, що кредит надається строком на 15 днів з 29.09.2021 року (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за його користування кредитом: 14.10.2021р.. Комісія за надання кредиту становить 1160,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1800, 00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як передбачено пунктом 2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Із положень пункту 2.3.1.1 Договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до пункту 2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору.

За змісту пункту 7.1 Договору, цей договір (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору.

Додатком № 1 до Договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Додатком №2 до Договору є паспорт споживчого кредиту, яким передбачено розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в кредитному договорі.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором № 4967605 від 29.09.2021, оскільки акцептував підписавши 29.09.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (L88915).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором № 4967605 від 29.09.2021виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12.12.2024 про перерахування суми коштів у розмірі 4000 грн. через систему Fondy, призначення: кошти згідно договору 4967605, отримувач картка/рахунок: НОМЕР_3 , банк картки отримувача: Monobank, дата проведення платежу 29.09.2021.

З відповіді АТ «Універсал банк» від 19.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та отримав на банківську картку НОМЕР_4 зарахування у сумі 4000,0 грн. 29.09.2021 деталі операції: cash2card p2pcredit.

28.12.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №28-12/2021-72 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "МІЛОАН ", в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4967605 від 29.09.2021.

10.01.2023 було укладено договір N?10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4967605 від 29.09.2021.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4967605 від 29.09.2021.

До позовної заяви долучені відповідні копії витягів з реєстрів боржників до договорів факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників від, платіжні інструкції, які свідчать про передачу прав вимоги за відповідним кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 4967605 від 29.09.2021у період з 29.09.2021 по 13.12.2021 наданим первісним кредитором ТОВ «Мілоан», така становить загальну суму 18960,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14960,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами, що відповідає витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021.

З розрахунку заборгованості перед ТзОВ «Вердикт капітал» станом на 10.03.2023 вбачається загальна сума заборгованості 30 560,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14960,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами; нараховані відсотки зг. кр.дог. 11600,00 грн., що відповідає витягу з Реєстру боржників до договору факторингу N?10-01/2023 від 10.01.2023.

17.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір N? 619143. Відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 4000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентної ставки (базовою, фіксованою) 2% в день. Дата повернення позики 15.10.2021. Знижена процентна ставка 0,01 %, та 2,70 % за понадстрокове користування позикою за день (не застосовуються в період карантину). Пунктом 4 передбачено, що проценти нараховуються щоденно включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.

Відповідно до п. 13 Договору його укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано відповідачем накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить також пункт 20 договору, юридичні адреси та реквізити сторін.

Згідно з Додатком №1 до договору позики №619143 від 17.09.2021, загальна вартість кредиту за період з 17.09.2021 по 15.10.2021 становить 5200 грн.

Договір позики № 619143 від 17.09.2021 було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором і7rsgOQKfk.

Також відповідач підписав додаток№ 1до договору позики № 619143 від 17.09.2021 одноразовим ідентифікатором і7rsgOQKfk, у якому міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит.

ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором № 619143 від 17.09.2021 виконала в повному обсязі, а саме надала позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» Вих.№19/09-2024-3/ТНПП від 17.03.2025 про переказ коштів в сумі 4000,00 грн. - 17.09.2021 року на картку НОМЕР_5 .

З відповіді АТ «А банк» від 16.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та отримав на банківську картку НОМЕР_6 зарахування у сумі 4000,0 грн. 17.09.2021 p2p Mastercard МПС Кредит.

25.01.2022 між Товариство з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №25/01/2022/1 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів", в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за договором № 619143 від 17.09.2021.

10.01.2023 було укладено договір N?10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 619143 від 17.09.2021.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 619143 від 17.09.2021.

До позовної заяви долучені відповідні копії витягів з реєстрів боржників до договорів факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників від, платіжні інструкції, які свідчать про передачу прав вимоги за відповідним кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 619143 від 17.09.2021 у період з 17.09.2021 по 25.01.2022 наданим первісним кредитором ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», така становить загальну суму 13600,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9600,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами, що відповідає витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022.

З розрахунку заборгованості перед ТзОВ «Вердикт капітал» станом на 10.03.2023 вбачається загальна сума заборгованості 13 673,86 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9600,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 9,86 нараховані 3% річних за користування грошовими коштами; 64,00 інфляційні збитки., що відповідає витягу з Реєстру боржників до договору факторингу N?10-01/2023 від 10.01.2023.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до умов Правил відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення, в тому числі і реквізити банківської карти.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено уст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить Кредитний договір, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до умов Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Договором визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання»(статті 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.

У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів»т екст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживчекредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконали в повному обсязі, надавши йому, визначені договорами кошти, натомість відповідач взяті на себе за договорами зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами договорів, та проценти за користування коштами. Лище частково вніс платіж за договором №102511982 від 10.08.2021. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договорів у відповідача утворилась заборгованість.

Внаслідок укладення вищезазначених договорів факторингу, відступлення та додатків до таких договорів, до ТОВ «ФК «Коллект Центр» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за вищезазначеними договорами.

Доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договорів матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

З матеріалів справи встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №102511982, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн., шляхом перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на його платіжну картку. ОСОБА_2 сплатив за даним договором заборгованість у сумі 1580 грн. При цьому, відповідач до 25.08.2021 коштів у зазначеному розмірі з процентами не повернув.

В подальшому позикодавець ТОВ «Мілоан» на виконання умов кредитного договору почав здійснювати нарахування комісії за оформлення кредиту та процентів згідно п.1.5.2, та п.п.1.6, 2.3.1.2 та 2.3.1.1 договору, які нараховував у період з 10.08.2021 по 23.11.2021.

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на те, що строк кредитування згідно кредитного договору №102511982 від 10.08.2021 закінчився 23.11.2021 та саме в цей день первісний кредитор закінчив нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом, що відповідає положенням зазначеного кредитного договору, оскільки зі спливом строку кредитування позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до вимог статті 1048 ЦК України.

Відтак, суд вважає, що розмір заборгованості відповідача станом на дату закінчення строку кредитування за кредитним договором №102511982 від 10.08.2021 становить 13 089,86 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4446,00 грн.; заборгованості по процентами у розмірі 7193,86 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 1450 гривень.

Однак, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №102511982 від 10.08.2021 вбачається, що ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" безпідставно поза межами строку кредитування здійснювалось нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за період з 17.12.2021 по 23.02.2022 в сумі 15338,70 гривень.

Таким чином, нараховані відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування стягненню не підлягають.

З матеріалів справи встановлено, що 29.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №4967605, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн., шляхом перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на його платіжну картку. При цьому, відповідач до 14.10.2021 коштів у зазначеному розмірі з процентами не повернув.

В подальшому позикодавець ТОВ «Мілоан» на виконання умов кредитного договору почав здійснювати нарахування комісії за оформлення кредиту та процентів згідно п.1.5.2, та п.п.1.6, 2.3.1.2 договору, які нараховував у період з 29.09.2021 по 13.12.2021.

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на те, що строк кредитування згідно кредитного договору №4967605 від 29.09.2021 закінчився 13.12.2021 та саме в цей день первісний кредитор закінчив нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом, що відповідає положенням зазначеного кредитного договору, оскільки зі спливом строку кредитування позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до вимог статті 1048 ЦК України.

Відтак, суд вважає, що розмір заборгованості відповідача станом на дату закінчення строку кредитування за кредитним договором №4967605 від 29.09.2021 становить 18960,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000,00 грн.; заборгованості по процентами у розмірі 14960,00 грн.

Однак, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №4967605 від 29.09.2021 вбачається, що ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" безпідставно поза межами строку кредитування здійснювалось нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за період з 28.12.2021 по 23.02.2022 в сумі 11600 гривень.

Таким чином, нараховані відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування стягненню не підлягають.

Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем позивачу отриманих за договором позики № 619143 від 17.09.2021 коштів у розмірі 4000 грн.; нарахованих відсотків у розмірі 9600 грн. та нарахованих 3% річних у розмірі 9,86 грн., інфляційні збитки 64,00 грн., а відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за вказаним договором заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 9600 грн. та нарахованими 3% річних у розмірі 9,86 грн., інфляційні збитки 64,00 грн., загалом 13673,86 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини та здійснені судом розрахунки, позивач, як новий кредитор, вправі вимагати повернення відповідачем заборгованості за договорами №102511982 від 10.08.2021, № 4967605 від 29.09.2021 та № 619143 від 17.09.2021 у загальному розмірі 45723,72 гривень.

Зважаючи навищенаведене,суд приходить до переконання,що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитними договорами,а право вимоги за вказаними кредитним договорами перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», відтак суд приходить до висновку,що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами № 102511982 від 10.08.2021, № 4967605 від 29.09.2021 та № 619143 від 17.09.2021 у загальному розмірі 45723,72 гривень є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 25 000 грн.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані наказ №30/к/тр від 31.05.2024, протокол загальних зборів від 04.06.2024 №04/06/2024, заявку на надання юридичної допомоги №344 від 01.08.2025, витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають необґрунтовано завищену вартість.

Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).

Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене вище, суд вважає наявними підстави для відмови у відшкодуванні за рахунок відповідача повністю всієї суми заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на невідповідність таких витрат вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.

Суд констатує, що справи за позовами про стягнення заборгованості не є складними, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження, чинне законодавство України та судова практика з такого предмету спору тривалий час є незмінною та стабільною.

Таким чином, суд, зважаючи на положення статей 89 133, 134, 137, 141 ЦПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду та враховуючи складністю справи,доказів у справі, їх необхідність, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також заявленими позовними вимогами, то суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень, оскільки за даних обставин справи таке стягнення буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 72662,42 гривень.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1524,32 гривень (45723,72 *2422,40/72662,42).

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265,268, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 102511982 від 10.08.2021 у розмірі 13 089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 86 коп., за кредитним договором № 4967605 від 29.09.2021 у розмірі 18 960 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., за договором позики № 619143 від 17.09.2021 у розмірі 13 673 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 86 коп., загалом 45 723 (сорок п`ять тисяч сімсот двадцять три) 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1524 (одна тисяча п`ятсот двадцять чотири) грн. 32 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 лютого 2026 року.

Суддя Коліщук З.М.