Рішення № 134089053, 29.01.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1813/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківської Л.Б.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

08.08.2025 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Перун Я.Ю. подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, в якій просить суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право спадкодавця на отримання середньої земельної частки (паю) без контурного визначення меж на місцевості, розташовану на території Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області у розмірі 2,5 умовних кадастрових гектарів (в тому числі 1,85 умовних кадастрових га ріллі).

В обґрунтування заявлених вимог покладається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла баба ОСОБА_1 , яка за життя працювала в колгоспі ім. 17 вересня Ременівської сільської ради і була членом КСП і мала право на отримання паю, однак сертифікату не отримала, оскільки померла. Донька померлої ОСОБА_2 до дня смерті проживала разом з матір`ю, таким чином фактично прийняла належне майно своєї матері, а саме право на отримання паю, яке документально оформити не могла. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки - ОСОБА_2 , після смерті якої позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, внаслідок чого остання отримала правовстановлюючі документи. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, які б посвідчували, право на отримання паю ОСОБА_3 .. Відтак, позивачка змушена звернутись до суду із даним позовом про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування з метою захисту своїх майнових прав.

За результатами автоматизованого розподілу справ, оформленого відповідним протоколом від 08.08.2025, справу передано на розгляд головуючому судді Костюк У.І..

Ухвалою судді від 11.08.2025 відкрито загальне позовне провадження та визначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою судді від 16.12.2025 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

У визначену дату судового розгляду позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, однак її представником адвокатом Перун Я.Ю. через канцелярію суду подана заява, у якій просила розгляд справи здійснювати без участі сторони позивача, позовну заяву підтримують в повному обсязі, просили позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача Новояричівської селищної ради, будучи належним чином повідомлений дату, час та місце судового розгляду, у визначену дату судового засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку із неявкою всіх учасників процесу, фіксування на підставі ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про смерть виданого повторно 11.10.2024 Кам`янка-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с.8).

За життя ОСОБА_3 працювала в колгоспі ім. 17 вересня Ременівської сільської ради, що підтверджується Трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 (а.с.14-25).

Відповідно до списку осіб, які мають право на середню земельну частку по Запитівській селищній раді народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області, ОСОБА_3 належало право на середню земельну частку площею 0,61 га (а.с.26-28).

Згідно відповіді Архівного відділу м. Кам`янка-Бузька Архівного управління Львівської районної державної адміністрації від 16.06.2025 №1034.01-14 вбачається те, що колгосп ім. 17 вересня було перейменовано на СВСГ «Галичина» (а.с.29).

Відповідно до копії проекту роздержавлення і приватизації земель спілки власників селянських господарств «Галичина» с. Ременів, Ременівської сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області надано список осіб, які мають право на середню земельну частку по Запитівській селищній раді народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області ОСОБА_3 була включена до даного списку, площа присадибної земельної ділянки складала 0.61 га.

Згідно протоколу засідання приватизаційної комісії Ременівської сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області від 03.11.1994, визначено, що розмір середньої частки становить 2,5 умовних кадастрових га, з яких 1,85 га ріллі, 0,64 га кормових угідь, 0,01 га садів.

Після смерті ОСОБА_3 її донька ОСОБА_2 фактично успадкувала право на середню земельну частку, однак документально її не оформила.

Так, відповідно до довідки в№330 виданої 09.05.2025 Новояричівською селищною радою, ОСОБА_2 без реєстрації проживала з ОСОБА_3 (а.с.38).

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується зокрема: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.05.1976, де графі мати зазначено ОСОБА_3 (а.с.9) та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 18.05.1960 з якого вбачається, що внаслідок укладення шлюбу, що ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.10).

Відтак, внаслідок смерті ОСОБА_3 її донька ОСОБА_2 фактично успадкувала належне майно матері в тому числі і право на отримання паю (в порядку ст. 549 ЦК УРСР)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 25.10.2010 (а.с.12).

Після смерті матері позивачка ОСОБА_6 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Так, відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №27784178 від 12.08.2011, виданого приватним нотаріусом - Робак Л.А., спадкоємцем спадкового майна померлої ОСОБА_2 є донька - ОСОБА_1 (а.с.22).

12.08.2011 на ім`я ОСОБА_1 приватним нотаріусом - Робак Л.А. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 23).

Однак, відповідно до постанови приватного нотаріуса - Робак Л.А. у видачі свідоцтва про право на прийняття спадщини на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої була - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правоустановчих документів та рекомендовано звернутись до суду (а.с.31).

Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступних мотивів та норм закону.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею другою вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року №801, якою затверджено форму сертифіката на право на середню земельну частку (пай), у сертифікаті повинна бути зазначена назва колективного сільськогосподарського підприємства, член якого мав право на середню земельну частку (пай) та вартість землі.

Отже, сертифікат на право на середню земельну частку (пай) може бути видано лише громадянину, який має право на середню земельну частку (пай).

Так, як особа, яка мала право на отримання сертифікату нового зразка, померла, то в даний час видати сертифікат іншій особі, навіть і спадкоємцю на ім`я померлого є неможливо.

В свою чергу, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчене сертифікатом, може бути успадковано.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Судом встановлено, у 1994 році було розроблено проект роздержавлення і приватизації земель спілки власників селянських господарств Галиччина с.Ременів, Ременівської сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області..

Рішенням ХІ сесії Запитівської селищної ради народних депутатів ХХІ скликання від 07.04.1994, затверджено списки осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) по Запитівській селищній раді народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області, а у доданому списку пенсіонерів, які працювали у сільському господарстві є ім`я баби - ОСОБА_3 ...

Протокол засідання приватизаційної комісії Ременівської сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області вид 03.11.1994, визначає, що розмір середньої земельної частки становить 2,5 умовних кадастрових гектарів, з яких: 1,85 га ріллі, 0,64 га - кормових угідь, 0,01 га - садів.

Згідно з пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вище зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відтак, ОСОБА_3 була членом КСП, а отже мала право приватної власності на землю (середню земельну частку), однак оформити свої права належним чином не змогла, у зв`язку із смертю, відтак її донька ОСОБА_2 фактично прийняла належне майно матері ОСОБА_3 , а у зв`язку із смертю ОСОБА_2 , таке право на спадкування переходить до доньки останньої - ОСОБА_1 , яка в свою чергу має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкову земельну частку (пай) на своє ім`я в нотаріальному порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За встановлених судом обставин, позов ОСОБА_1 до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майнослід задоволити.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право спадкування на отримання середньої земельної частки (паю) без контурного визначення меж на місцевості, розташовану на території Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області у розмірі 2,5 умовних кадастрових гектарів (у тому числі 1,85 умовних кадастрових га ріллі)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новояричівська селищна рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04374134, юридична адреса: 80465, Львівська область, Львівський район, смт. Новий Яричів, вул. Єдності,22.

Суддя У.І. Костюк