Ухвала суду № 134088713, 16.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8070/25

Провадження № 1-кс/461/845/26

УХВАЛА

Іменем України

16.02.2026 року. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретая судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000827 від 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та 3 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1023832446101).

Подане клопотання мотивує тим, що 28.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, у великих розмірах.

07.01.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.01.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, а саме в організації та утриманні місця для незаконного вживання, наркотичних засобів.

08.01.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме повідомлено про підозру за ч. 2 та ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України.

Отже, вказані дії містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна..

На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025140000000827 від 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та 3 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України..

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут наркотичних засобів шляхом передачі з рук в руки, з метою протиправного збагачення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 29.08.2025 вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 .

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 29.08.2025, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 придбав у невстановленої досудовим розслідування особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено фентаніл, масою не менше 0,0076 грама, який переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав з метою подальшого збуту.

В подальшому, переслідуючи спільний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, з метою подальшого протиправного збагачення, 29.08.2025 ОСОБА_5 , за адресою: м. Львів, вул. Східна, 36, слідуючи попередній домовленості із ОСОБА_6 передав останньому для подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено фентаніл, масою не менше 0,0076 грама.

В подальшому, ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_5 спрямованого на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, з метою подальшого протиправного збагачення, 29.08.2025, приблизно о 18:02 год., зберігаючи попередньо отриманий ним від ОСОБА_5 , наркотичний засіб обіг, якого обмежено фентаніл, масою не менше 0,0076 грама, перебуваючи неподалік будинку №2, що по вул. Б. Котика у м. Львові збув ОСОБА_7 наркотичний засіб фентаніл, обіг якого обмежено, масою 0,0076 грама, отримавши взамін від нього грошові кошти в сумі 4700 гривень як оплату за вказаний наркотичний засіб, які того ж дня, близько 14:20 год. за вказівкою ОСОБА_6 ОСОБА_7 перерахував на банківську картку № НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

Крім цього, ОСОБА_5 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів шляхом передачі з рук в руки, з метою протиправного збагачення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 08.09.2025 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 ..

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 08.09.2025, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 придбав у невстановленої досудовим розслідування особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено фентаніл, масою не менше 0,0034 грама, який переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав з метою подальшого збуту.

В подальшому, переслідуючи спільний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, з метою подальшого протиправного збагачення, 08.09.2025 ОСОБА_5 слідуючи попередній домовленості із ОСОБА_9 через невстановлених на даний час осіб передав ОСОБА_8 , для подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено фентаніл, масою не менше 0,0034 грама, який останній отримав 09.09.2025.

В подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 спрямованого на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, з метою подальшого протиправного збагачення, 09.09.2025, приблизно о 16:48 год., зберігаючи попередньо отриманий ним від ОСОБА_5 , який діяв по домовленості із ОСОБА_9 наркотичний засіб обіг, якого обмежено фентаніл, масою не менше 0,0034 грама, перебуваючи неподалік будинку №19, що по вул. С. Петлюри у м. Львові збув ОСОБА_10 наркотичний засіб фентаніл, обіг якого обмежено, масою 0,0034 грама, отримавши взамін від нього грошові кошти в сумі 1100 гривень як оплату за вказаний наркотичний засіб.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

Крім цього, ОСОБА_5 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.10.2025 незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб кокаїн та фентаніл, який зберігав з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, ОСОБА_5 перебуваючи в буд. АДРЕСА_1 , до 10 год. 00 хв. 28.10.2025 тобто до моменту його виявлення в ході проведення обшуку, незаконно зберігав наркотичний засіб кокаїн, обіг якого обмежено, масою 761,5423 грам та фентаніл, обіг якого обмежено, масою 11.1778 грам, що становить особливо великі розміри, з метою збуту.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, у особливо великих розмірах, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений слідством час, однак не пізніше 07.01.2026, діючи умисно, всупереч «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, із наступними змінами та доповненнями, діючи всупереч положень Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними», умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення правил обігу психотропних речовин, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

Так, ОСОБА_5 з метою реалізації свого протиправного умислу спрямованого на організацію та утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів підготував відповідне приміщення, а саме: житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5 та ОСОБА_11 .

З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_5 облаштував у вищевказаному будинку відповідне обладнання, чим було створено відповідні умови для вживання наркотичного засобу кокаїну та в подальшому здійснював утримання вказаного місця, де зберігав необхідне обладнання для вживання наркотичних засобів до 07.01.2026.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в організації та утриманні місця для незаконного вживання, наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України

Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Статтею 59 КК України передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно із положення ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_5 має у власності наступне нерухоме майно: частку житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1023832446101).

Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на користування, розпорядження та відчуження майна будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Суд звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку для доведення вини, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації.

Втручання держави в право власника майна на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено

Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи викладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1023832446101).

Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1