Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/12248/25 2/335/261/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про користування індивідуальним сейфом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач АТ «АСВІО БАНК» в особі представника адвоката Лисенка В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в обґрунтування якого зазначив наступне.
16.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «АСВІО БАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «АСВІО БАНК» (далі АТ «АСВІО БАНК»), та ОСОБА_1 був укладений Договір № 748/3 про користування індивідуальним сейфом (для фізичної особи), за умовами якого Клієнт прийняла у тимчасове платне користування індивідуальний сейф № 767, що знаходиться в сховищі для індивідуальних сейфів Банку, та комплект ключів до нього, строком до 14.07.2017 року для зберігання документів, грошових коштів та інших цінностей.
В подальшому за заявами Клієнта строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом продовжувався, шляхом укладення Додаткових угод до Договору, востаннє 19.04.2022 року строком з 31.05.2022 року по 01.06.2023 року.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором про користування індивідуальним сейфом в частині оплати наданих послуг за користування сейфом після закінчення строку користування сейфом, а також зобов`язання щодо одержання майна та повернення ключів від наданого сейфу, позивач звернувся до відповідачки з вимогою негайної сплати заборгованості за користування сейфом після закінчення строку оренди, яка виконана не була, тому Банк здійснив примусове відкриття Індивідуального банківського сейфу № 767, що підтверджується Актом про відкриття від 20.02.2024.
Станом на 05.12.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором про користування індивідуальним сейфом становить 9 776,00 грн, в тому числі: прострочена комiciя 2 376,00 грн; аварійне відкриття сейфу 7 400,00 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути у судовому порядку з відповідача, яка продовжує ухилятися від виконання свої зобов`язань за Договором, заборгованість у загальному розмірі 9 776,00 гривень, а також стягнути з неї понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою судді від 17.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив провести розгляд справи за його відсутності, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, відповідно до ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, згідно з якою з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши долучені до матеріалів справи письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.03.2017 року між ПАТ «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 748/3 про користування індивідуальним сейфом (для фізичної особи) (а.с. 11-15).
Відповідно до Статуту АТ «АСВІО БАНК», рішенням Загальних зборів акціонерів № 1-2018 від 23.04.2018 змінено тип товариства з публічного на приватне та найменування Публічного акціонерного товариства «АСВІО БАНК» на Акціонерне товариство «АСВІО БАНК», який є правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях Публічного акціонерного товариства «АСВІО БАНК» (а.с. 45).
Згідно зі ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Відповідно до п. 1.1. Договору про користування індивідуальним сейфом (далі Договір), Банк надає, а Клієнт приймає в тимчасове платне користування у відповідності з умовами даного Договору індивідуальний сейф № 767 (далі «сейф»), що знаходиться в сховищі для індивідуальних сейфів Банку, та комплект ключів від нього на строк з 16 березня 2017 року по 14 липня 2017 року для зберігання Клієнтом документів, грошових коштів та інших цінностей.
Згідно з п. 1.2. Договору, сейф, що надається в користування Клієнту згідно цього договору, розташований у Київському відділенні № 1 ПАТ «АСВІО БАНК», яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 19.
Відповідно до ст. 971 ЦК України, до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 16.03.2017 року вбачається, засвідчення її підписом факт укладення Договору № 748/3 від 16.03.2017 року, ознайомлення нею з умовами користування індивідуальним сейфом та тарифами банку, а також надання банком у її користування індивідуального сейфу № 767, ключів у кількості 2 шт. (а.с. 10).
Відповідно до п.п. 3.1.2., 3.1.4. Договору, клієнт має право здійснювати доступ до сейфа протягом строку користування сейфом, зазначеного в п. 1.1. цього Договору, необмежену кількість разів; при бажанні користуватися сейфом після закінчення строку, визначеного п. 1.1., вирішити з Банком питання про продовження строку користування сейфом, шляхом оформлення письмової заяви не пізніше останнього дня строку користування. Умови договору на новий строк встановлюються сторонами за домовленістю.
З матеріалів справи встановлено, що заявами ОСОБА_1 строк дії Договору про користування індивідуальним сейфом продовжувався, шляхом укладення Додаткових угод: № 1 від 23.03.2017 - строком до 14.08.2017; № 2 від 06.07.2017 строком до 12.11.2017; № 3 від 13.10.2017 строком до 12.05.2018; № 4 від 05.02.2018 строком до 09.11.2018; № 5 від 29.11.2018 строком до 30.11.2019; № 6 від 20.06.2019 строком до 30.05.2021; № 8 від 26.05.2021 строком до 31.05.2022; № 9 від 19.04.2022 строком до 01.06.2023 (а.с. 16-31).
Відповідно до п. 3.2.3. Договору про користування індивідуальним сейфом Клієнт зобов`язаний внести плату за весь строк користування сейфом згідно розділу 7 цього Договору.
Відповідно до п. 7.1. Договору, вартість користування сейфом визначається відповідно до тарифів Банку, які є невід`ємним додатком цього Договору).
Відповідно до п. 7.2. Договору, оплата за користування сейфом здійснюється Клієнтом шляхом попередньої оплати Банком 100% платежу за весь строк користування сейфом та шляхом внесення грошової застави в розмірі вказаному в п. 7.4. «б» даного Договору.
За користування сейфом після закінчення строку користування сейфом, визначеного п. 1.1. Договору, Клієнт додатково, крім плати за користування сейфом, сплачує Банку пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до п.п. а) п. 7.4. Договору, Клієнт вносить плату за весь строк користування сейфом, визначений п. 1.1. цього Договору в сумі 500,00 грн, крім того ПДВ 100,00 грн, всього 600,00 грн. на відповідний рахунок Банку.
Відповідно до п.п. б) п. 7.4. Договору, Клієнт вносить на рахунок Банку заставу у сумі 800,00 грн, яка в разі настання умов, передбачених цим договором, спрямовується на відшкодування витрат Банку, пов`язаних з відкриттям індивідуального сейфу. При цьому, до моменту здійснення заходів з відкриття сейфу, Клієнт зобов`язаний, відповідно до виставленого Банком рахунку додатково відшкодувати Банку витрати, пов`язані з заміною замка, ключі від якого втрачено Клієнтом, а саме: вартість нового замка, ключів від нього і роботи з його заміни, визначену Банком на момент такого відшкодування.
Пунктом 3.2.11. Договору передбачено, що клієнт зобов`язаний здати ключ і звільнити сейф не пізніше останнього строку користування сейфом, визначеного в п. 1.1. цього договору (якщо строк користування сейфом не продовжено), або ж не пізніше дня підписання заяви про розірвання договору (якщо сторони узгодили достроково припинити дію договору).
Згідно з п. 3.2.15. Договору, клієнт зобов`язаний в разі втрати ключа(ів) від сейфа, до початку процедури його «аварійного» відкриття відповідно до виставленого Банком рахунку відшкодувати Банку в повному обсязі витрати, пов`язані з заміною замка, ключі від якого втрачено Клієнтом, а саме: вартість «аварійного» відкриття сейфу, вартість нового замка, ключів від нього та вартість роботи з його заміни. До моменту відшкодування вартості нового замка та ключів процедура відкриття сейфу Клієнта не здійснюється.
Відповідно до п.п. а) п. 3.3.3. Договору, Банк має право відкрити сейф без присутності Клієнта, якщо протягом двох місяців з дати закінчення терміну дії даного договору (за умови попереднього повідомлення Клієнта або Банку про припинення договору, або з дати підписання сторонами угоди про дострокове розірвання договору), Клієнт не з`явився для одержання майна та не повертає ключі від наданого йому сейфа.
Дослідженими судом матеріали підтверджено, що оплату за весь строк користування сейфом відповідачем ОСОБА_1 було здійснено у повному обсязі.
При цьому, ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань за договором в частині оплати наданих послуг за користування сейфом після закінчення строку, визначеного договором, та щодо одержання майна і повернення ключів від наданого сейфу. У зв`язку з цим, на її адресу Банком було направлено Повідомлення від 17.01.2024 № 229 з Вимогою негайної сплати заборгованості за користування сейфом після закінчення строку оренди, у якій попереджено про можливість примусового відкриття та звільнення індивідуального банківського сейфу за її відсутності, у разі несплати заборгованості (а.с. 35).
Даних про виконання Вимоги Банку відповідачем суду не було надано.
20.02.2024 року Банком здійснено відкриття індивідуального сейфа № 767 та вилучення майна не в присутності Клієнта, про що складено відповідний Акт від 20.02.2024 року (а.с. 40).
Згідно з розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «АСВІО БАНК» за Договором про користування індивідуальним сейфом станом на 05.12.2025 становить 9 776,00 грн, в тому числі: прострочена комiciя 2 376,00 грн; аварійне відкриття сейфу 7 400,00 грн (а.с. 32-34).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем розмір заборгованості за Договором про користування індивідуальним сейфом не спростовано та не надано будь-яких обґрунтованих даних, які б спростовували викладені у позові обставини, а також щодо погашення заборгованості.
Надані позивачем докази про наявність заборгованості за даним договором у встановленому розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.
За викладених обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, якими підтверджено порушення відповідачем умов Договору про користування індивідуальним сейфом, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 776,00 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі, і факт надання правової допомоги підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, Договором про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025 року, Довіреністю № 38 від 2701.2025 (а.с. 57,61,62).
Представником позивача суду надано Акт приймання-передачі правової допомоги від 05.12.2025 року та детальний розрахунок вартості і опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який складається з наступного: здійснення дослідження та аналіз Договору № 748/3 про користування індивідуальним сейфом від 16.03.2017, збір документів, що підтверджують право вимоги заборгованості по договору 1 год. 30 хв. вартістю 1 500,00 гривень; аналіз судової практики та формування правової позиції 1 год. 30 хв. вартістю 1 500,00 гривень; підготовка позовної заяви 2 год. вартістю 5 000,00 гривень (а.с. 55,60).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Разом з тим, виходячи з обставин справи, з огляду на зміст позову, предмет спору в цій справі, який не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що зазначений розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову.
Всі послуги адвоката, викладені у описі виконаних робіт (наданих послуг), на переконання суду, охоплюються послугою, яка полягає у підготовці позовної заяви, тому стягнення окремо їх вартості з відповідача є необґрунтованим.
Таким чином, виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, яка є типовою, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи у розмірі 5 000 гривень, вартість яких підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 гривень, що документально підтверджені платіжною інструкцією № TR.4201 від 02.12.2025 року (а.с. 63).
Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 137, 141, 247, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» (код ЄДРПОУ 09809192, адреса: м. Чернігів, вул. Преображенська, 2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про користування індивідуальним сейфом задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» суму заборгованості за Договором № 748/3 про користування індивідуальним сейфом від 16.03.2017 у розмірі 9 776 гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок, а всього стягнути 17 804 (сімнадцять тисяч вісімсот чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 12 лютого 2026 року.
Суддя В.В. Калюжна
Судове рішення № 134088215, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 12.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/12248/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: