Ухвала суду № 134087402, 10.02.2026, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

Справа № 2014/1-430/11

Провадження 1-в/621/1/26

10 лютого 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6 , (не з`явився)

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (не з`явилися)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_9

про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа (виконавчого листа) до виконання,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 року заступник Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_9 звернулася до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого Зміївським районним судом Харківської області у кримінальній справі у справі № 1-430/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України в частині конфіскації всього належного йому майна.

Рух справи.

10.02.2020 протоколом розподілу справи між суддями заяву прокурора передано для розгляду судді ОСОБА_10 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.4)

Ухвалою суду від 12.02.2020 року заяву про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі на 20.02.2020 року (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.5)

Згідно Довідки секретаря судового засідання від 20.02.2020 року судові засідання по розгляду заяви прокурора не призначаються в зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження № 2014/1-430/11 знаходяться на розгляді в Харківському апеляційному суді (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.7)

11.02.2020 року ухвалою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості та призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т.16, а.с.204 206)

Матеріали кримінального провадження № 1-430/11 повернуто до Зміївського районного суду Харківської області 21.05.2020 року. (т.16, а.с.210)

26.05.2020 року призначено судове засідання у справі за заявою прокурора про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання на 11:30 годину 02.06.2020 року (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.11)

Судове засідання 02.06.2020 року відкладено за заявою захисника засудженого адвоката ОСОБА_7 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.13). Розгляд справи призначено на 23.06.2020 року

Судове засідання 23.06.2020 року відкладено за заявою захисника засудженого адвоката ОСОБА_7 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.13). Розгляд справи призначено на 24.07.2020 року.

09.07.2020 року засудженим (боржником за виконавчим листом) ОСОБА_6 подано відзив на заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. (т.1, 1-в/621/1/26, а.с.21 ).

Згідно Довідки секретаря судового засідання від 24.07.2020 року розгляд заяви прокурора про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання не відбувся в зв`язку з направленням матеріалів кримінального провадження № 2014/1-430/11 до Харківського апеляційного суду за апеляційної скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.41)

Станом на 14.12.2022 року матеріали кримінального провадження № 2014/1-430/11 до Зміївського районного суду Харківської області з апеляційної інстанції не поверталися. (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.49)

24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, в зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений. Розгляд справ, окрім невідкладних, згідно Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, визначався відповідно до особливостей роботи судів в умовах воєнного стану, виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні та необхідності забезпечення безпеки учасників та працівників суду.

Апеляційна скарга засудженого на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості разом з матеріалами кримінального провадження № 2014/1-430/11 передана на розгляд до Полтавського апеляційного суду.

Згідно розпорядження керівника апарату Зміївського районного суду Харківської області від 21.01.2025 року в зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_11 у відставку протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями заява прокурора про поновлення виконавчого документа до виконання передана в провадження судді ОСОБА_12 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.57-58)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.01.2025 року призначено судовий розгляд заяви на 30.01.2025 року (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.61)

Судове засідання 30.01.2025 року, 05.03.2025 відкладено за клопотанням захисника засудженого ОСОБА_13 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.68-69, 76-77)

24.04.2025 року в судовому засіданні задоволено клопотання захисника засудженого адвоката ОСОБА_13 про звернення до Полтавського апеляційного суду з запитом щодо стану розгляду апеляційної скарги засудженого на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості та наявності матеріалів кримінальної справи (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.101-103)

07.05.2025 року захисником засудженого адвокатом ОСОБА_7 подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 (т.1, 1-в/621/1/26, а.с.109-114)

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_14 від 08.05.2025 року відмовлено в задоволенні заяви захисника засудженого адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого у справі судді ОСОБА_1 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.118-120)

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07.07.2025 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості та призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т.17, пров а.с.40-43)

Матеріали кримінального провадження № 1-430/11 повернуто до Зміївського районного суду Харківської області 19.09.2025 року (т.17, а.с.56)

Розгляд заяви призначено на 14.10.2025 року.

Судові засідання, призначені на 14.10.2025 року, 21.11.2025, 26.12.2025 відкладалися за клопотанням прокурора, сторони захисту та перебуванням суду в нарадчій кімнаті по іншим кримінальним провадженням. Розгляд справи призначено на 09.02.2026 року.

В судове засідання 09.02.2026 10.02.2026 року з`явився прокурор ОСОБА_15 .

Засуджений ОСОБА_6 та захисники адвокати ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення судового засідання не подавали.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду заяви прокурора за відсутності засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_17 суд зазначає наступне.

Згідно ч.5 статті 534 КПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 4 ч.2 статті 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

За змістом частини 5 цієї ж статті, у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи об`єктивну неможливість розгляду заяви прокурора протягом тривалого часу в зв`язку з відсутністю матеріалів кримінального провадження в суді І інстанції, належне повідомлення засудженого та його захисників про дату, час і місце судового розгляду, відсутність повідомлень про поважність причин неявки в судове засідання, а також наявність висловленої ними письмової позиції (відзиву та пояснень), суд вважає за можливе розглянути заяву прокурора про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання за відсутності боржника ОСОБА_6 та його захисників.

Позиції сторін.

В обґрунтування заяви прокурором зазначено, що Чугуївською місцевої прокуратурою в ході нагляду за дотриманням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах було встановлено, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2014 року справі №1-430/11 ОСОБА_6 засуджений за ч.4 статті 190, ст.69, ч.1 статті 366, ч.2 статті 191, ст.70 Кримінального кодексу України до 4 років 7 місяців 8 днів позбавлення волі із позбавленням права обіймати виборні посади, та посади, пов`язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю строком на 2 роки та конфіскацією усього належного йому майна. За ч.5 статті 191Кримінального кодексу України ОСОБА_6 виправданий.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19.06.2014 вказаний вирок змінений в частині засудження ОСОБА_6 за ч.1 статті 366, ч.2 статті 191 Кримінального кодексу України, провадження у справі закрито на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України на 4 роки 7 місяців 8 днів позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна. В іншій частині вирок суду від 14.03.2014 року залишено без змін.

Виконавчий лист в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_6 разом з виконавчими листами про стягнення судових витрат на користь держави за вихідним №7034 від 13.07.2014 року Зміївським районним судом скеровано для виконання на адресу Державної податкової інспекції Харківського району Харківської області.

Прокуратурою встановлено, що в подальшому до органів державної виконавчої служби Харківської області виконавчий лист про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_6 не надходив.

З метою виконання вироку суду, Зміївським районним судом 31.05.2019 року начальнику МВ ДВС по Харківському району та м. Люботину ГТУЮ у Харківській області направлено дублікат виконавчого листа про конфіскацію майна ОСОБА_6

28.08.2019 дублікат вказаного виконавчого документа повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч.4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з пропущенням строку його пред`явлення.

Таким чином, вирок районного суду від 14.03.2014 в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_6 залишається до цього часу не виконаним.

При цьому, фактично строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не було пропущено, оскільки після набрання вироком законної сили та повернення матеріалів кримінальної справи з апеляційного суду Харківської області Зміївським районним судом в строки та в порядку передбаченому діючим законодавством на той час, а саме 13.07.2014 направлено виконавчий лист для виконання до Державної податкової інспекції Харківського району Харківської області для виконання. Крім того, Зміївським районним судом після встановлення факту невиконання виконавчого листа, направленого для виконання 13.07.2014 року, та з метою забезпечення виконання вищезазначеного вироку суду, 31.05.2019 направлено дублікат виконавчого листа про конфіскацію майна ОСОБА_6 до відділу виконавчої служби, тому причина пропущення строку є поважною, оскільки судом вжито відповідних заходів до виконання вироку суду. (т.1, 1-в/621/1/26, а.с.1 - 3).

Засуджений (боржник за виконавчим листом) ОСОБА_6 не погодився з вимогами прокурора та 09.07.2020 року подав відзив на заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, в якому просив відмовити прокурору у задоволенні заяви.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що станом на липень 2014 року, на аркушах справи 228, 229, 230 (том 14) кримінальної справи № 2014/1-430/11 містяться копії супровідних листів від 10.07.2014 року за підписом судді ОСОБА_18 , згідно яких виконавчі листи, в тому числі щодо конфіскації майна нібито направлені до ДПІ для здійснення заходів з примусового виконання. Разом з тим, згідно опису матеріалів справи вказаного тому 14, на аркуші справи 228 має бути супровідний лист апеляційного суду від 08.07.2014 року.

Після відомостей про нібито направлення вказаних виконавчих листів до 2019 року відсутнє будь-яке листування суду з приводу виконання вироку в частині конфіскації майна.

31.05.2019 року суддею ОСОБА_19 підписано дублікат виконавчого листа щодо конфіскації майна, який видано судом за власною ініціативою, поза межами судового засідання, без оформлення судового рішення, в якому б було зазначено обставини втрати виконавчого листа та без повідомлення боржника про розгляд питання про видачу дублікату виконавчого листа.

На даний час прокурором не наведено жодної поважної причини не звернення до виконання вироку в частині конфіскації майна протягом 5 років, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви, тому просить відмовити прокурору в задоволенні заяви про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.21-24).

Крім того, 05.03.2025 року представником заявника (засудженого ОСОБА_6 ) адвокатом ОСОБА_20 подано додаткові пояснення щодо заперечень проти задоволення заяви прокурора, оскільки при зверненні до суду прокурором не дотримано процесуальної форми такого звернення, а саме: замість подання з питань, що виникають під час виконання вироку, відповідно до статті 539 КПК України, прокурор звернувся з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, в якій не наведено жодних підстав, та не додано жодних доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення такого документу до виконання. З невідомих причин, 31.05.2019 року судом видано дублікат виконавчого листа № 1-430/11 без вирішення питання про поновлення строку на його пред`явлення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, контроль за станом виконання вироку в частині конфіскації майна ОСОБА_6 з боку прокуратури та суду не здійснювався.

Доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання прокурором не надано, в зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні заяви (т.1, 1-в/621/1/26, а.с.81 - 85 ).

В судовому засіданні прокурор підтримав подану заяву, з підстав, викладеній у ній, та просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа №2014/1-430/11 до виконання, виданого за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2014, у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України, про конфіскацію на користь держави всього належного йому майна.

Обставини, встановлені судом.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані матеріали, судом встановлено, що:

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року ОСОБА_6 за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України виправданий, а за сукупністю злочинів, передбачених ч.4 статті 190, ч.1 статті 366, ч.2 статті 191 із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України засуджений до позбавлення волі на строк 4 роки 7 місяців 8 днів з позбавленням права обіймати виборні посади, та посади, пов`язані з організаційною розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю на строк 2 роки, та конфіскацією всього належного йому майна і визнаний таким, що відбув призначене покарання у виді позбавлення волі. (т.14., а.с. 154-160)

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року вирок скасований в частині засудження ОСОБА_6 за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України, провадження в цій частині закрите на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 4 роки 7 місяців 8 днів із конфіскацією всього належного йому майна. (т.14, а.с.219-224)

07.07.2014 року матеріали кримінальної справи після апеляційного розгляду повернуто до Зміївського районного суду Харківської області (т.14, а.с.225 )

10 липня 2014 року Зміївським районним судом Харківської області на адресу Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області направлено для виконання виконавчі листи про стягнення з засудженого ОСОБА_6 судових витрат у кримінальному провадженні в розмірі 112,74 грн; 21601,40 грн, а також в частині конфіскації майна засудженого. (т.14, а.с.228-230)

21.07.2014 року засудженим ОСОБА_6 подано касаційну скаргу на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року (т.14, а.с.232 )

Як вбачається з постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5-693к12 від 10.12.2014 року, постановою ВССУ від 29.07.2014 року відмовлено засудженому у витребуванні кримінальної справи для перевірки у касаційному порядку та надано строк для усунення недоліків. 25.11.2014 року засуджений ОСОБА_6 повторно звернувся з касаційною скаргою на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року, яку вище вказаною постановою ВССУ залишено без розгляду (т.15, а.с.19)

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року задоволено клопотання захисника засудженого ОСОБА_21 та поновлено засудженому строк на касаційне оскарження вироку Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року, (т.15, а.с.34-35)

Постановою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5-693к12 від 10.05.2016 року по справі №5-693к12 кримінальну справу витребувано зі Зміївського районного суду Харківської області (т.15, а.с.47 )

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2017 року відмовлено в задоволенні касаційної скарги засудженого, а вирок Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року залишено без змін (т.15, а.с.63-65 )

27.04.2017 року матеріали кримінальної справи одержано Зміївським районним судом Харківської області після перегляду в касаційній інстанції (т.15, а.с.67 )

15.01.2019 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з клопотанням про зняття судимості (т.15, а.с.72 - 74 )

Згідно відповіді міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, станом на 14.03.2019 року у відділі відсутні виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_6 (т.15, а.с.107 )

25.03.2019 року Зміївським районним судом Харківської області направлено запит до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, щодо стану виконання виданих 13 липня 2014 року судом (вихідний номер 7034) 3 (трьох) виконавчих листів № 1-430/11 про стягнення з засудженого ОСОБА_6 на користь держави 4112,74 гривень; 21601,40 гривень, та про конфіскацію майна (т.15, а.с.114 )

10.05.2019 Зміївським районним судом Харківської області направлено вимогу до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, з якої вбачається, що станом на 10.05.2019 року засуджений ОСОБА_6 добровільно виконав вирок суду в частині сплати судових витрат на користь держави, в зв`язку з чим вказані виконавчі листи належить повернути для доручення до матеріалів справи (т.15, а.с.116 )

Відповіді на запити та вимогу суду з відділу виконавчої служби не надходили.

31.05.2019 року Зміївським районним судом Харківської області до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області направлено дублікат виконавчого листа № 1-430/11 про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_6 для виконання (т.15, а.с.124)

Одночасно, 31.05.2019 року Зміївським районним судом Харківської області повторно направлено запит до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, щодо стану виконання виданих 13 липня 2014 року судом (вихідний номер 7034) 3 (трьох) виконавчих листів № 1-430/11 про стягнення з засудженого ОСОБА_6 на користь держави 4112,74 гривень; 21601,40 гривень, та про конфіскацію майна, та про повернення виконавчих листів в частині виконання судового збору (т.15, а.с.126 )

Аналогічний запит разом з дублікатом виконавчого листа направлялися судом повторно 12.06.2019, 09.07.2019 року, 19.07.2019 (т.15, а.с.128, 136, 137-140 )

27.06.2019 року з Головного управління ДФС у Харківській області надійшла відповідь про відсутність на виконанні виконавчих листів по справі № 1-430/11 (т.15, а.с.131 )

28 серпня 2019 року Міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області до Зміївського районного суду Харківської області направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в зв`язку з закінченням строку пред`явлення виконавчого листа до виконання 19.06.2015 року (т.15, а.с.148-152 )

30 серпня 2019 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості (т.15, а.с.155-158 )

05.09.2019 року на вказану ухвалу засудженим подано апеляційну скаргу (т.15, а.с.167-172)

09.09.2019 року матеріали кримінальної справи №1-430/11 (том 10 на 160 арк, т.3 на 176 арк, т.1, пров 1-в/621/17/19,) направлено до Харківського апеляційного суду (т.15, а.с.177)

10.02.2020 року заступник Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_9 звернулася до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого Зміївським районним судом Харківської області у кримінальній справі у справі № 1-430/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України в частині конфіскації всього належного йому майна. (т.1 справа № 1-430/11, пров 1-в/621/1/26, а.с.1-3)

11.02.2020 року ухвалою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості та призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т.15, а.с.204 206)

Матеріали кримінального провадження № 1-430/11 повернуто до Зміївського районного суду Харківської області 21.05.2020 року. (т.15, а.с.210)

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями клопотання засудженого про зняття судимості передано для розгляду судді ОСОБА_22 (т.15, а.с.211)

26.05.2020 року призначено судове засідання у справі за заявою прокурора про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання на 11:30 годину 02.06.2020 року (т.1, 1-в/621/1/26, а.с.11)

Судове засідання 02.06.2020 року відкладено за заявою захисника засудженого адвоката ОСОБА_7 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.13). Розгляд справи призначено на 23.06.2020 року

Судове засідання 23.06.2020 року відкладено за заявою захисника засудженого адвоката ОСОБА_7 (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.13). Розгляд справи призначено на 24.07.2020 року.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості (т.15, а.с.227-232 )

25.06.2020 року на вказану ухвалу засудженим подано апеляційну скаргу (т.15, а.с.236-242)

Згідно Довідки секретаря судового засідання від 24.07.2020 року розгляд заяви прокурора про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання не відбувся в зв`язку з направленням матеріалів кримінального провадження № 2014/1-430/11 до Харківського апеляційного суду за апеляційної скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.41)

Станом на 14.12.2022 року матеріали кримінального провадження № 2014/1-430/11 до Зміївського районного суду Харківської області з апеляційної інстанції не поверталися. (т.1, пров 1-в/621/1/26, а.с.49)

24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, в зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений. Розгляд справ, окрім невідкладних, згідно Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, визначався відповідно до особливостей роботи судів в умовах воєнного стану, виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні та необхідності забезпечення безпеки учасників та працівників суду.

Апеляційна скарга засудженого на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості передана на розгляд до Полтавського апеляційного суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07.07.2025 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про зняття судимості та призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т.17, а.с.40-43)

Матеріали кримінального провадження № 2014/1-430/11 повернуто до Зміївського районного суду Харківської області 19.09.2025 року (т.17, а.с.56)

Норми права, що підлягають застосуванню та мотиви суду.

Дослідивши повно, всебічно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14 ч.1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 1-4 статті 532 КПК України, вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили . Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Як встановлено в судовому засіданні вирок Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2014 року справі №2014/1-430/11 був змінений ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19.06.2014 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч.1 статті 366, ч.2 статті 191 Кримінального кодексу України, провадження у справі закрито на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України на 4 роки 7 місяців 8 днів позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна. В іншій частині вирок суду від 14.03.2014 року залишено без змін.

Таким чином вирок суду набрав законної сили з моменту проголошення ухвали суду апеляційної інстанції, тобто 19.06.2014 року.

Згідно статей 48, 49 Кримінально-виконавчого кодексу України (в редакції станом на 19.06.2014 року), суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (в редакції станом на 19.06.2014 року), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно ч.1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (в редакції станом на 19.06.2014 року), у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до ч.3 статті 8 вказаного Закону у відповідній редакції, за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

Відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» (в редакції станом на 19.06.2014 року), контроль за дотриманням вимог цього Порядку забезпечують ДПС (державна податкова служба), Держмитслужба та Мінфін.

Таким чином, станом на 13 липня 2014 року Зміївським районним судом Харківської області правомірно та у відповідності з діючим законодавством направлено за вихідним № 7034 на адресу Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області для виконання виконавчі листи про стягнення з засудженого ОСОБА_6 судових витрат у кримінальному провадженні, а також в частині конфіскації майна засудженого.

Державна фіскальна служба України (ДФС) була утворена постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2014 року № 160 шляхом реорганізації Міністерства доходів і зборів та діяла як центральний орган виконавчої влади, уповноважений на реалізацію державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи. У грудні 2018 року Уряд прийняв рішення про ліквідацію ДФС шляхом поділу на Державну податкову службу (ДПС) та Державну митну службу (ДМС).

Вказаний орган (а не суд) мав, відповідно до Закону, статус стягувача при виконанні рішення суду в частині конфіскації майна, та зобов`язаний був вчинити відповідні дії для пред`явлення виконавчого документа для виконання та вжити інших заходів з виконання додаткового покарання засудженого ОСОБА_6 у виді конфіскації майна.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (в редакції станом на 19.06.2014 року), встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Згідно статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (в редакції станом на 19.06.2014 року), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

В судовому засіданні встановлено і підтверджено належними й допустимими доказами, що Зміївський районний суд Харківської області в межах строків, встановлених діючим законодавством, а саме 13.07.2014 року - направив виконавчі листи по справі № 2014 1-430/2011 про стягнення з засудженого ОСОБА_6 на користь держави 4112,74 гривень; 21601,40 гривень судових витрат на користь держави, та про конфіскацію майна, за вихідним № 7034 - до уповноваженого органу з питань виконання вироку в частині стягнення грошових коштів в дохід держави та конфіскації майна в дохід держави - на адресу Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Як з`ясовано в судовому засіданні, в подальшому на виконанні у відповідному органі ВДВС за місцем проживання боржника ОСОБА_6 вказані виконавчі листи не перебували і до суду І інстанції в зв`язку з неможливістю виконання чи з інших причин не поверталися, а отже оригінали вказаних виконавчих листів були втрачені.

Разом з тим, як зазначалося вище, постановою Зміївського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року задоволено клопотання захисника засудженого ОСОБА_21 та поновлено засудженому строк на касаційне оскарження вироку Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року.

Тобто, з цього моменту вирок Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2014 року справі №2014/1-430/11 та ухвала апеляційного суду Харківської області від 19.06.2014 року вважаються такими, що не набрали законної сили відповідно до положень ч.3 статті 532 КПК України

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2017 року відмовлено в задоволенні касаційної скарги засудженого, а вирок Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2014 року залишено без змін.

27.04.2017 року матеріали кримінальної справи одержано Зміївським районним судом Харківської області після перегляду в касаційній інстанції.

Одночасно з цим, 05.01.2017 року внесено зміни до Закону України №606 «Про виконавче провадження», викладено його в новій редакції, згідно якої строки пред`явлення виконавчих документів до виконання було змінено.

Так, згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 23.03.2017 року (остаточне набрання вироком законної сили), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

15.01.2019 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з клопотанням про зняття судимості, під час розгляду якого з`ясувалося, що вирок суду в частині виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна засудженого, а також стягнення судових витрат на користь держави - не виконано.

Станом на 10.05.2019 року засуджений ОСОБА_6 добровільно виконав вирок суду в частині сплати судових витрат на користь держави, що підтверджується повідомленням Зміївського районного суду Харківської області, направленим на адресу Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, та свідчить про визнання боржником ОСОБА_6 свого обов`язку щодо необхідності виконання вироку суду в частині виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна засудженого та судових витрат на користь держави.

Дублікат виконавчого листа в кримінальному провадженні № 2014/1-430/2011 в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_6 на користь держави направлявся Зміївським районним судом Харківської області до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області (відповідно до змінених норм законодавства) 31.05.2019, 12.06.2019, 09.07.2019 року, 19.07.2019 року.

28 серпня 2019 року Міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області до Зміївського районного суду Харківської області направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в зв`язку з закінченням строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно ч.6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем його виконання.

09.09.2019 року матеріали кримінальної справи №2014/1-430/11 (том 10 на 160 арк,т.3 на 176 арк, т.1, пров 1-в/621/17/19,) разом з дублікатом виконавчого листа про конфіскацію майна засудженого було направлено до Харківського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2019 року про відмову у задоволенні клопотання про зняття судимості, та повернулися до суду 19.09.2025 року, в зв`язку з чим суд і прокурор, який виступає в інтересах держави, об`єктивно були позбавлені можливості вирішити питання щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання та повторного направлення виконавчого листа № 1-430/11 в частині конфіскації майна у строки, визначені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження»

Таким чином, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа №2014/1-430/11 до виконання, виданого за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2014, зміненого ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19.06.2014, та залишених без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2017 року, у кримінальному провадженні №2014/1-430/11 стосовно ОСОБА_6 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України, та наявності підстав для задоволення заяви.

Керуючись ч.6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», статті 48 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2014/1-430/11, виданого за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2014, зміненого ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19.06.2014, та залишених без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2017 року, у кримінальному провадженні №2014/1-430/11 стосовно ОСОБА_6 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України, про конфіскацію на користь держави всього належного йому майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня оголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13.02.2026

Суддя ОСОБА_23